5 серпня 2014 року Мар'їнка вперше була звільнена від російських загарбників. Операцію по деокупації міста проводили добровольці батальйону «Азов» та «Шахтарськ» за підтримки 51-ї механізованої бригади.
10 років тому українські добровольці вперше звільнили Мар'їнку від росіян/ Фото: armyinform
10 років тому українські захисники отримали наказ вибити російські окупаційні війська з Мар'їнки. Після цього сили АТО спробували розсікти укріплений район бойовиків на дві частини, однак зіштовхнулися зі значним опором бойовиків.
Після протистояння українські військові змогли захопити центральні позиції окупантів та розпочати «зачистку» міста. Після цього російські війська відійшли й почали обстріл Мар'їнки з мінометів, гранатометів, гаубиць та установок «Град».
Бійці «Азову» пригадують, що для більшості операція зі звільнення Мар'їнки була чи не найпершим бойовим досвідом.
«Все почалося з того, що ми підійшли колоною до міста. Тоді командири подивились карту та поставили задачі, — пригадує події того дня боєць з позивним „Сокира“. — Колона з технікою підійшла ще ближче, спішили вишикуватися за танками та БМП і пішли вперед. Підрозділ був на елеваторі, а ми мали зачищати будинки. Пам’ятаю, як з багатоповерхівки почалася стрільба, десь у полі пролунав вибух і по тому будинку вдарив танк. Просувались ми повільно, була неймовірна спека. Рухались за технікою і поетапно зачищали кожну будівлю. Далі нас замінила перша рота і так сталося, що їхня група майже одразу підірвалася на радіокерованому фугасі».
Саме той вибух забрав життя бійця «Азову» на псевдо Балаган й ще 15 бійців отримали поранення. Сам план штурму мінявся по ходу дій, про це розповідає й боєць полку на псевдо «Поляк».
«Ми розраховували, що ми будемо заходити в місто одними з перших, а в підсумку наш взвод забезпечував вогневу підтримку. Перші підрозділи тоді вже пройшли й основний спротив отримали у вигляді керованого фугаса. Після цього ввели у бій нас, і ми почали зачищати другорядну вулицю, де, згідно з розвідданими, імовірність вогневого контакту була найменшою, — каже військовий. — Але все виявилося зовсім не так — де очікувалось найменше, виявилось найбільше. Ми під прикриттям танка вийшли впритул на сепарський блокпост. Бойовики почали бігати, метушитися, займати вогневі позиції, а ми не розуміли чи це наш блокпост, чи ворожий».
Фото: armyinform
В той час поки воїни з’ясовували ситуацію, сталося два прильоти РПГ по танку, і азовці потроху почали відходити назад. Згодом ворожі сили розпочали обстріл кинджальним вогнем з двох сторін.
«Тоді я вперше потрапив у бій і трохи розгубився. Стрільба відбувалась трасерами, причому їх було багато як в нас, так і в противника — і це було якесь феноменальне, яскраве фаєр-шоу, — згадує Поляк. — Тож мій перший вогневий контакт був достатньо близький до противника, але самих сепарів ми, по суті, не бачили — бачили просто купу куль, які літають в небі, і це було ніби у фільмі «Зоряні війни».
Ще один боєць «Азову» на позивний «Гал» пригадує, що попри опір бойовиків, місто вдалося пройти за день майже без зупинок. Найбільше часу займало прочісування дворів.
«Зачищали мало не голими руками. Було дві бойові машини піхоти, один танк, легендарний КамАЗ „Пряник“ і стрілецька зброя. Попри це таке нехитре озброєння українських добровольців, терористи злякалися», — каже військовий.
Фото: «Азов»
Фото: «Азов»
https://www.facebook.com/reel/453614117512615/?ref=embed_video
До вечора добровольці повністю зачистили Мар'їнку й витіснивши ворога на околиці міста.
«Як тільки хлопці зачистили росіян ми приїхали в місто. Це сталося на третій день після деокупації, — про це у коментарі „Вчасно“ розповідає пастор Олег Ткаченко. — На той час Мар'їнка була спустошена, там навіть собаки від людей шарахалися. Ми проїхали головною вулицею й побачили лише дві-три людини. На той час і руйнувань у місті було не багато. Це був перший візит, а згодом ми приїздили до Мар'їнки із гуманітарною місією на постійній основі. Почали доставляти воду, їжу, евакуювали за потреби людей. Загалом Мар'їнка після деокупації вражала, вона була тихішою, ніж інші сусідні міста».
За словами Ткаченка, з часом у місті почалося налагоджувалось опалення, водопостачання, електроенергія. Паралельно час від часу місто піддавалося обстрілам з боку росіян.
Зокрема, через рік після деокупації російські найманці спробували повернути Мар'їнку під свій контроль, однак українські військові відбили атаку. Той бій назвали одним з найуспішніших операцій ЗСУ, яка стала одночасно оборонною та контрнаступальною.
Нині Мар'їнки не існує, лише її назва та спогади. Вдруге росіяни окупували місто 26 грудня 2023 року. Їм вдалося це зробити після того, як Мар'їнку зрівняли із землею.
Окупована Мар'їнка/ Фото: Антон Геращенко/Telegram
