В окупації прибічники загарбників переживають черги на тролейбуси та відсутність меддопомоги, якої потребує чи не кожен.
Черга донеччан за кваліфікованою меддопомогою з "глибинок" рф. Фото з пропагандистських ЗМІ
На тимчасово окупованих територіях сходу ситуація лишається такою ж катастрофічною, якою була й на початку захоплення міст. Обіцяне покращення у Донецьку, Макіївці та решті міст не настає вже понад 9 років — хоча обіцянки від псевдовлади й досі лунають щодня. Однак і нині в містах існують проблеми, яких давно не знають на решті цивілізованого світу: відсутність водопостачання, опалення та регулярного транспорту для людей.
Зокрема, в Макіївці з 11 грудня відсутнє світло та водопостачання за всім провулком. Ремонтники містян ігнорують — кілька тижнів поспіль удають, що їхніх будинків не існує, а проводи, які коротять біля дитсадка, сприймають радше як новорічну декорацію у захопленому місті.
«З 11 грудня у м. Макіївці на Бажанова, Радгоспній, Агрономічній, Спортивній, Заслоновій і вулиці Бородіна відсутнє електропостачання, хоча на сусідні вулиці приїжджали ремонтні бригади — натомість ми не можемо домогтися хоча б приїзду бригади, не кажучи про ремонт! Щоночі проводи під напругою іскряться біля дитячого садка № 54 по вулиці Бородіна, але реакції - нуль. Хоча місцеві навіть прибрали всі гілки та дерева, щоб у ремонтників не було додаткових перешкод.
У будинках, в яких живуть і пенсіонери, і маленькі діти, і школярі, яким треба вчитися, крім газу, нічого немає! Диспетчерські служби не беруть слухавку, ремонтники не приїжджають, звернення до адміністрації не дали результату", — розповідають мешканці Макіївки в соцмережах.
Натомість містянам, в кращих радянських традиціях, ставлять умову: хочете працювати — повинні виписувати… місцеву газету.
«Зіштовхнулася з проблемою. Працюю в садку нянею, зарплата — 15 тисяч рублів. Мені сказали в добровільно-примусовому порядку виписувати газету „Макіївка робоча“ відразу на пів року. За це потрібно заплатити 870 рублів — при тому, що в мене двоє дітей. Що це за поширення газет у садочках, школах тощо?» — жаліється донеччанка.
Скриншот з місцевого телеграм-каналу
Медицина: завдання «дожити до сахалінських лікарів, бо своїх немає»
Моніторингові групи, які слідкують за тимчасово окупованими територіями України, на всіх окупованих територіях спостерігають дефіцит медикаментів та відсутність первинної меддопомоги.
Зокрема, у місцевих телеграм-каналах медпрацівники, які вирішили працювати у Донецьку, скаржаться: місцева влада разом із керуючим лікарні вирішила лишити місто без кваліфікованої допомоги. Наприклад, травматологічне відділення одного з медзакладів міста просто знищують, хоча травмованих пацієнтів під час окупації лише більшає. Такий самий «процес» запущений і для решти відділень лікарні у Шахтарську.
«У міській лікарні Шахтарська відбувається беззаконня. Співробітники на межі залишилися без роботи, пацієнти — без травматологічної допомоги, оскільки головний лікар поставив нашого завідувача і начмеда у безвихідь, вони були змушені написати заяву за власним бажанням. Зараз головний лікар розвалює лікарню, не бере на роботу співробітників — каже, що штат укомплектований, але це не так. Лікарів — гостра нестача, а тих, які лишилися, він змушує піти. Ми зверталися до всіх інстанцій і все безрезультатно, зате нам — тим, хто звертався кудись — надходять погрози від головного лікаря. Усі наші доповідні він нищить», — жаліється травматологиня та дружина медпрацівника того ж відділення.
Скриншот з місцевого телеграм-каналу
Щобільше — у Шахтарську за лікарню настільки взялися, що ще у вересні туди замість своїх лікарів навезли медпрацівників… із росії - з самого Сахаліну.
«Це п’ята експедиція цього року. У складі делегації - лікарі, фельдшери, медсестри та медбрати. У донецькому Шахтарську на кожен приїзд сахалінських медиків чекають з нетерпінням. У складі команди лікарі різних спеціальностей, на місці вони ведуть прийом місцевого населення, нерідко є необхідність екстреної медичної допомоги», — раділи тоді пропагандистські ЗМІ рф та окупаційного режиму.
Щобільше — кожен приїзд лікарів з рф для донеччан стає єдиним методом вижити й пролікуватися. Тому що, як зазначають самі медики, упродовж багатьох років місцеві жителі не могли пройти найпростіші медичні обстеження, УЗД і навіть здати кров на аналізи.
Скриншот з пропагандистського ЗМІ
Транспорт: «зробити неможливе« — і всотатися в автобус, який ледь їде через кількість людей і свої поломки
Тим «щасливцям», які мають роботу на окупованих територіях, дістатися до неї - вкрай складне завдання. Щонайменше через травматичність на дорозі - оскільки приїжджі «рятівники» родом з російських глибинок нерідко наїжджають і переїжджають людей, які йдуть пішоходним переходом і на зелений сигнал світлофора. Відсутність покарання — лише верхівка проблеми, оскільки часто ті самі «друзі донбаського народу» можуть відлупцювати або звинуватити людей у тому, що вони взагалі ходять вулицями — або їздять дорогами (оскільки немісцеві так само часто в'їжджають і в автівки донеччан).
Інша проблема — відсутність цивілізованого способу дістатися до місця роботи, оскільки транспорт містами ТОТ фактично не курсує. На маршрутах працюють ті водії, яким відверто байдуже — і на пасажирів, і на власну техніку.
«Зверніть увагу на роботу транспорту міста Макіївки. Люди стоять по 30−40 хвилин, щоб поїхати додому, і це далеко ще не вечір! О 14.30−17.00 взагалі квест, щоб дочекатися транспорту, а потім ще влізти в це корито, яке приїде. Якщо пощастило сісти з Плеханова — треба дивитися під ноги в салоні, бо є ризик катапультуватися в землю через дірки в салоні автобуса. Я не розумію, як ці машини проходять перевірки, коли вони бувають? Їх що, оглядають три мавпи, які нічого не бачать, не чують і не кажуть?» — обурюються донеччани у місцевих чатах.
Інші пасажири додають: їздити у маршрутках неможливо й через те, що водії курять у салоні - і люди вже дякують, що «хоча б не траву».
Скриншот з місцевого телеграм-каналу
Похорони в одноразових капцях: як донеччан проводять в останню путь окупаційні «ритуальники»
До абсурду доходить навіть ситуація з похованнями у Донецьку. Зокрема, рідним померлих слід готуватися до того, що їхніх коханих або близьких ховатимуть за дорого в «економ-режимі».
«У нашій родині помер дідусь. Помер удома, ми викликали поліцію, а та вже викликала своїх ритуальників. Вони скористалися тим, що люди в горі та на емоціях, пообіцяли нам усе взяти на себе й гідно організувати похорон. Підсунули договір, взяли передоплату, а в підсумку у день похорону ми були у жаху — за чималі гроші все було найдешевше! Вони навіть не попередили про це, хоча ми просили все зробити якнайкраще! У морзі тіло ніяк не обробили, одяг — найдешевший. Труна та хрест — просто кошмар. А точкою стало те, що дідуся поховали в одноразових тапочках, хоча в агентстві питали розмір одягу та взуття», — пише жінка, у якої в Донецьку помер дідусь.
Скриншот з місцевого телеграм-каналу
Як зауважують моніторингові канали, на сьогодні окупанти не мають шансів зменшити соціально-економічну напругу, оскільки рашисти не можуть стабілізувати ситуацію в захоплених регіонах.
