Або «галка» в бюлетені, або «скасоване» життя: окупанти кошмарять людей, аби ті обирали росію

Джерело:  vchasnoua.com  /  10:11, 24 Вересня 2022

На окупованих росіянами територіях відбувається анонсоване раніше голосування — чи хочуть мешканці цих територій «увійти» в росію. Триватиме «референдум» відсьогодні, 23 вересня, й до 27. Однак принцип голосування й право на вибір лишаються за дверима виборчих дільниць — тому що і сьогодні, і напередодні рашисти з зарядженими автоматами «на пальцях» пояснювали людям, що буде, якщо ті не прийдуть на вибори або оберуть «неправильний варіант»

Ще учора ввечері людям вкотре наголосили: що б не сталося — референдум буде проведений, а явка має бути дуже високою.

«лнр» на всі 100% готова до проведення референдуму щодо входження республіки у склад рф. Всі бюлетені вже доставлені у виборчі дільниці. З 8-ї ранку починають працювати місця для голосування поза приміщенням», — заявила псевдоочільниця «ЦВК лнр» Олена Кравченко.

Так виглядають бюлетені на "референдумі"

Так виглядають бюлетені на "референдумі"

Вибір без вибору: «походеньки» по домах і «консультації» зі зброєю

Через російську пропаганду та вимоги керівництва показати «прозорі й переконливі аргументи», варіанту в жителів «лнр» та «днр» не з’явитися на виборчу дільницю немає. За цим особисто слідкують не лише окупанти, які готові під дулом автомата вести людей на псевдореферендум, а й роботодавці, які з усіх сил вислуговуються перед рашистами. Зокрема, один із таких — любитель «руського міра» Володимир Аксьонов, який до повномасштабного вторгнення встиг попрацювати головним інженером Біловодського райавтодору.

Після вторгнення росіян він самовільно проголосив себе начальником райавтодору, а потім почав «підлизуватися» все більше, пропагандуючи руський мір серед своїх працівників (які лишилися під окупацією).

«В травні він за власним бажанням отримав паспорт лнр, що „радив“ усім своїм працівникам робить, щоб бути „ближче до правильної сторони“. Саме він почепив російську ганчірку на будівлю автодору, а український прапор і герб демонстративно спалив», — повідомляють місцеві.

Оновлений кабінет Аксьонова

Оновлений кабінет Аксьонова

Тепер же, коли мова кілька днів тому зайшла за референдум, він пояснив працівникам, що потрібно обирати росія — мовляв, при ній буде краще житися. У всіх сенсах.

«На референдумі він захотів бути серед членів виборчої комісії, агітував працівників, щоб вони робили те саме. В результаті двоє таки пішли з ним за компанію. Усім іншим у приказовому порядку наказав з’явитися на референдум і проголосувати за вхід до складу росії. Розвів повномасштабну пропагандонську діяльність на роботі, актовий зал прям підготував до виборів. А ще вчора вони з керівництвом місцевим засіли там за столами — «обмивали перемогу», — розповідають мешканці Біловодська, які вирішили лишитися анонімними.

Не автодором єдиним: поштарі, продавці й прибиральники — туди ж

М’яка, але наполеглива порада обирати росію на референдумі пронизана фактично усією окупованою територією. Людям ставлять прості умови: або робота є (якщо «галка» буде в правильному квадратику), або будуть проблеми. І до них додасться ще й безробіття.

«У мене є зв’язок із родичами з Луганська. Розповіли, що недовлада почала обдзвонювати людей і погрожувати звільненням з робочого місця, якщо вони не підуть на „референдум“ або не проголосують за росію. Родичка працює в держустанові», — розповіла підписниця місцевої групи.

У Сєвєродонецьку, де люди з труднощами влаштовуються на роботу прибиральниками, діє та сама схема. Щоправда, враховуючи попит на робочі місця, окупанти цим і маніпулюють. Журналістам «Вчасно» місцевий мешканець Андрій, який через тяжко хворих батьків лишається в місті, пояснює: людям погрожують їхнім майбутнім працевлаштуванням навіть якщо наразі немає вакансій.

«На одне робоче місце зараз є список з кількох десятків людей. Грошей немає, їсти хочеться, роботи ніякої… Я ходив на співбесіду в середу. Тоді мені м’яко натякнули. що я сам обираю, чи справді хочу працювати, чи можу ще чимось зайнятись. Сказали так: «Нам важно, чтобы наши сотрудники ориентировались в том, что происходят, и были адекватными. Так что ожидаем от вас правильного выбора, приходите после референдума», — розповідає Андрій.

І хоч офіційно індивідуальний вибір кожного мешканця має бути засекреченим, окуповані донеччани та луганчани розуміють: ні про яку таємницю вибору мова навіть не йде. І поставлена «не там» галка може остаточно поставити хрест на роботі в окупації, якщо не на здоров'ї чи житті.

Однак дехто впевнений: навіть якщо вони й проголосують проти приєднання до росії, то їхній голос або не врахують, або ж він на етапі складання результатів перетвориться на «правильний».

Такий самий підхід до будь-яких вакансій або працівників на окупованих територіях. Зокрема, моральному тиску та вказівках із боку керівництва піддаються й водії, й соцпрацівники, і продавці та касири.

Без дітей не обійшлося: через школярів окупанти маніпулюють батьками

Вплив на мешканців окупованих територій здійснювався в попередні дні й через дітей, яких почали «кошмарити» у школі. Їх зобов’язали запитати у батьків, чи йтимуть вони на «референдум» і що про нього думають, а також за що планують голосувати. На Луганщині ця ситуація стала фактично масовою — у молодших класах цій темі навіть присвятили кілька уроків «патріотичного виховання», розповідають журналістам «Вчасно» місцеві.

«Дитина приходить зі школи й питає: „Мам, а ти йтимеш голосувать за росію?“. Я аж сіла — ми про це не говоримо, дитина ніколи таким не цікавилася, перший клас. Питаю, звідки вона взяла інформацію, чому запитує, а вона каже: вчителька сказала усім запитати в батьків і завтра на уроці розповісти. Це така „домашка“ в них», — обурюється Ілона, мама шестирічної дівчинки.

Такі ж вимоги (дізнатися про настрої батьків і явку на «референдум») запровадили й в школах Антрациту. Однак там наголос ставився на те, аби випитати в батьків, чи справді вони йтимуть голосувати, а якщо ні — то чому. Місцеві підозрюють, що після відповіді «ні, не голосуватиму» до них можуть завітати озброєні рашисти й тоді такий варіант навіть не розглядатиметься, бо на важелях буде своє здоров’я та майбутнє усієї родини.

Однак якщо на батьків школярів впливають не «прямо», а через маленьких «посередників», то у діючих вищих навчальних закладах під окупацією прямий тиск здійснюється на студентів.

«Деяких студентів у шарагах (училище або техніка — ред.) студентів змушують йти голосувати на „референдумі“. Точніше спершу змушували ходити на мітинги за приєднання окупованих територій до росії, а тепер уже змушують йти на голосування. Вимагають агітувати, а щодо явки на „референдум“ — усе суворо по списках, всі повинні прийти й проголосувать. Якщо не прийти — то ясно, що без наслідків це не обійдеться для самих студентів», — розповідають абітурієнти.

Щобільше — змусили з 23 по 27 вересня «працювати на благо» й видавати бюлетені, бути спостерігачами. Тому явка молоді на дільницях не лише як виборців — на жаль, стовідсоткова. Що додасть до пропагандистської картинки додаткові бали за т. е. що «молодь — за росію», хоча ця інформація й не відповідає дійсності.

«Схема без обману», але є «але»

21 вересня рашисти повідомили, що взяти участь у «референдумі» зможуть (читати як «зобов'язані») усі мешканці окупованих територій. Тому попередили, що окрім «стаціонарних» виборчих дільних, організованих у приміщеннях та вцілілих будівлях, будуть влаштовані точки для голосування й просто неба. Ба більше — росіяни обходитимуть квартири та будинки, щоб свій голос «галкою» підтвердили усі.

«Голосувати» зможуть і ті, хто виїхав у Ростов з окупації. Щоправда, для цього зобов’язані перебувати територіально в Ростові-на-Дону.

А для «прозорості» та «чесності» виборів окупанти для «референдуму» навіть назбирали сейф-пакетів, куди виборці мають упаковувати заповнені бюлетені. Додають окремим реченням: такі міри обережності -— «щоб не підробили бюлетень».

Лана Клембат, маріупольчанка, додає: існує вірогідність, що окупанти, як і у 2014 році у Криму, заманюватимуть людей грошима.

«Думаю, цього разу буде так само як в Криму. Тоді „активістам“ платили по 50 гривень за кожного приведеного виборця. Моя ватна сусідка ще хвастала, що заробила на цьому 400 гривень. От вона цей досвід повторить і в Маріуполі», — зауважує Лана Клембат.

Маріуполець Георгій Донцов додає: тепер людей водночас і легше, й важче змусити проголосувати за приєднання до росії.

«В Маріуполі було майже пів мільйона населення. З них 80 тисяч загинуло під час бомбардування міста. В місті після евакуацій і окупації залишається 120−150 тисяч людей, загалом одні пенсіонери. Питання: хто піде на той референдум? Люди до сьогодні живуть у підвалах, у потрощених квартирах без вікон і дверей, ціни захмарні. Пайки вже не дають. То на що сподівається нова влада? Чи вони до старих будуть ходити з червоною й чорною ікрою?» — зауважує чоловік.

Мешканка окупованого Біловодська розповідає, що рашисти на авто не пропускають навіть перехожих, якщо бачать їх на вулиці.

«Їздять вулицями з «патрулями», стукають у всі двері. Дві старі п*вії й два автоматчики. Якщо не вийдеш — прийдуть інші, але «видушать» галку. Мені довелося вийти до них, бо сусіди доклали, що я вдома. Є поквартирні списки, паспорт навіть не треба. Мені сказали «Ми тебе й так знаємо».

Під наглядом цих двох поставила галку в слові «ні». Не змогла інакше. Тепер чекаю вдома «мгб», — зізнається дівчина.

І попід хатами, і в автобусах, і замість навчання у школах: про що самі окупанти попереджають місцевих?

Нині, за офіційною інформацією «донецької республіки», у списки спостерігачів референдуму записалися близько тисячі людей. Зокрема, вони не лише спостерігають, а ходять по квартирах і дворах з протягнутими ручками й папером, аби зібрати якомога більше голосів. Фактично доводиться «голосувати» чи не на колінках.

Однак є й мобільні пункти голосування, і вони облаштовані… в автобусах. Туди люди заходять, як зазвичай, щоб доїхати до потрібної локації, а в салоні на них уже чекає «представник «референдуму» й каже, щоб вони голосували. Діватися від такої «ініціативи» немає куди.

В Новоайдарському районі жителів завчасно повідомили, що перші три дні росіяни будуть ходити по будинках і збиратимуть голоси. Така ситуація — у всіх селах району.

«Якщо людина втекла та її нема вдома на перший день, прийдуть на другий і так далі. Попереднього говорили, що голосування буде відбитком пальців, а кому щось не подобається — можуть «переправити на Україну».

На четвертий день референдуму окупанти будуть сидіти в школах. Окрім того, всі ці дні діти не будуть вчитися, в школах будуть лише колаборанти. Школи охороняються росіянами, яких поселили в селах за тиждень до референдуму та пообіцяли їм високу заробітну платню. Інформація від місцевих", — розповідає ситуацію на окупованій території місцевий житель.

Нині, на перший день «референдуму», на окупованих територіях «порядки голосування» — такі:

  • вибір відбувається під пильним наглядом озброєних автоматами рашистів;
  • виборчі дільниці розташовані навіть у магазинах та кав’ярнях;
  • жодних кабінок для голосування немає - ставити відмітку доводиться за принципом «на очах усіх навколо»;
  • основний й найбільш «дохідний» по голосах метод — поквартирне голосування. До мешканців багатоповерхівок і приватних будинків приходять двоє окупантів з автоматами, кричать, аби люди відкривали двері й голосували. Окрім озброєних людей — ще двоє представників комісії, які ходять з урнами для бюлетенів і «анкетами».

Більше про хроніки «референдуму» на окупованих територіях читайте у наступних публікаціях.

Вгору