Пресофіцер Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна Тарас Березовець схиляється до думки, що битва за Бахмут — це особиста битва Євгена Пригожина. Про амбіції бізнесмена у війні проти України повідомляв також інститут вивчення війни, мовляв, так фінансист «ПВК» «Вагнер» прагне вислужитися перед російським диктатором. Так, Бахмут — не зі своєї волі став другом Берліном для росіян.
Про це Тарас Березовець розповів в інтерв'ю НВ
«Справді, битва за Бахмут — це особиста битва Пригожина, тому що Пригожин змагається наввипередки, як свого часу армії першого українського фронту і першого білоруського фронту, Конєв і Жуков змагалися між собою, хто першим зайде до Берліна. Це персональна війна Євгенія Пригожина. Для нього захоплення Бахмуту означало би, що він здобув не просто перемогу тут, а він би здобув перемогу над своїми опонентами з російського Міністерства оборони...Так не вийшло», — наголошує пресофіцер.
Він додає, чому з точки зору військової тактики для окупантів було важливо заволодіти містом.
«Не дарма Бахмут називають воротами Донбасу, адже він дозволяє контролювати, з одного боку, міську агломерацію — Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ, а з іншого боку — Горлівку і Донецьк. Тобто ці ворота працюють в обидва боки. І той, хто контролює Бахмут, він контролює по суті серце Донбасу», — каже пресофіцер.
Зазначимо, вже близько пів року окупанти активно штурмують Бахмут, росіяни просуваються малими темпами лише на 100-200 метрів за день, про це повідомляв ISW. Попри те, окупанти щодня обстрілюють місто, гинуть люди. Водночас Силами оборони наземні атаки загарбників відкидають.
За час ескалації на Донбасі росіянам не вдалося перехопити ініціативу в ЗСУ на цьому напрямку, переконаний Тарас Березовець. Крім того, за словами чоловіка українські військові вже знищили значну кількість «вагнерівців» та інших окупантів.
Як стверджує Березовець «вагнерівці» дуже агресивно та зухвало воюють. Так, відомі випадки, коли члени ПВК «Вагнер» стрибають в окопи та починають рукопашні бої з українськими захисниками.
«Наступають без використання засобів захисту, без бронежилетів, без касок. Несуть на собі максимально розгрузку і підходять впритул до позицій, на відстань 100, а подекуди навіть 50 метрів…», — розповідає військовий.
Березовець також додає, що російські найманці часто йдуть в бій під впливом наркотичних речовин та не можуть тверезо розрахувати свої сили. Попри те, «вагнерівці» — це підготовлені і дуже небезпечні підрозділи, наголошує Березовець.
Не оминув військовий і чутки про те, що російські ДРГ часом проникають у місто завдяки допомозі місцевих жителів. За його словами, в цьому немає нічого дивного, сьогодні в Бахмуті залишилося приблизно 30% довоєнного населення.
«Ці люди не можуть виїхати з двох причин. Або їм немає фізично, куди їхати, у них немає родичів, знайомих і грошей на виїзд. Друга причина — вони очікують приходу російської армії», — резюмує Тарас Березовець.
