“Цей фільм ми відзняли в Бучі через півтора роки після її звільнення від російських окупантів. Люди не забули ні злочинів, ні тих, хто ці злочини скоїв. Одним із завдань, які ставить перед собою фільм, є нагадування про те, що таке «руzzкій мір» на загарбаних територіях і недопущення викривлення росією реальності про ті страшні події у березні 2022 року”, – кажуть автори.
Кадри фільму – сучасні, відзняті у місті, де триває відбудова та працюють люди. Проте у розповідях оповідачів біль та жахи війни.
“На сусідній вулиці сусід не евакуювався, а жінка з дітьми евакуйовувалась, на Чкалова поїхала і розстріляли впритик з дітьми і жінку. Через 3 хати сусід Олег. Він зараз сам живе. Це жах”, – згадує Петро Кузьменко.
До його дому теж приходили російські військові – буряти. Шукали зброю, а ще – американціа та “нациків”. Через безумну ідею нищили усе живе.
У стрічці – свідчення священика місцевої церкви, яку розграбували окупанти, а ще – розповіді про катування та жорстокість, у якій виживали те, кому найбільше пощастило.
Нагадаємо, суд визнав винними дев’ятьох російських військовослужбовців, які били, катували та погрожували вбивством мешканцю Бучі, коли місто було в окупації.
