Що ж, зрештою, я рідко помиляюся, передбачаючи соціальні зміни на росії. Напевно це через те, що я народилася та все свідоме життя жила в українському прикордонні, тому дуже добре вивчила росіян, а можливо через те, що дуже добре знаю історію.
Зрештою, усе доволі просто: росія програвала усі війни, а весь її шлях, це шлях самознищення, то передбачити її шлях дуже просто. Якщо уважно придивитися на події у росії, стане очевидним, що зміни відбуваються за відомим ефектом «доміно».
Один крок викликає реакцію, яка зносить голови мільйонам. Я вважаю, що колись шлях падіння росії будуть вивчати політологи, як приклад тієї ж гітлерівської Німеччини, що стала загрозою світу, а потім зникла, як зникає будь яке зло.
Ось росіяни називають себе православними та віруючими, однак, навряд чи згадають відому фразу із Книги Еклезіаста – однієї з книг Старого Завіту – «Час розкидати камені, і час збирати каміння». Ця відома фраза, автором якої є мудрий цар Соломон , дуже гарно описує стан речей, які відбуваються на росії та будуть відбуватися найближчим часом.
Як тільки росія покаже слабину перед росіянами, ось тоді й почнеться найцікавіше. Увесь цей час суспільство трималося пропаганди та віри у те, що їх країна усіх переможе, її боїться світ та НАТО, а її нано-технології най нано-технологічні.
Щоб утримувати суспільство у тонусі, на росії гарно працює зомбо-телебачення, де розповідають про перемоги, велич, зростання економіки росії та занепад усього світу.
Най-сильніша армія росії мала дійти до Берліну, ну й Київ за три дня, ми це вже чули. Десь рік росіяни ще жили по інерції, очікуючи ось-ось. Ось-ось заживуть, бо ж ось-ось переможуть.
Дивно, але збільшення свого добробуту та покращення свого життя вони пов’язували виключно зі знищенням України. От знищать й заживуть. Потім знищать Польщу, потім Німеччину, потім світ й заживуть.
Увесь цей час росія розкидала каміння. Каміння ненависті, каміння брехні, каміння злоби, фальші, брехні й лицемірства.
Чорне називала білим, біле-чорним. Мир назвала війною, а війну миром.
Увесь час росіянам вкладали у мізки, що ось найкращі у світі герої, це «вагнера», навіть, якщо це педофіли та вбивці. Ну, за те, що українці це всесвітне зло, знає кожен пересічний росіянин й понад 90 відсотків вірить у це.
Каміння ненависті летіло не тільки у бік України. Шовінізм, антисемітизм, расизм це звичайні речі притаманні російському суспільству. Якщо ви придивитесь до «братської любові» ще з часів срср, то побачите лише шовінізм, бо ж великі руські брати сміялися над «чурками», «гризунами», «хохлами», «бульбашами». Усі радянські анекдоти наповнені шовінізмом, бо ж усі «тормози», «салоїди», а руський нарід самий розумний.
Тому ось зараз, коли каміння почало повертатися на росію, росіяни дивутьюся «почему нас никто не любит». Дивно ж, да?
Чому увесь світ не любить хамів, крадіїв, п’яничок, вбивць, гвалтивників, брехунів, які навколо себе створюють вбивчу кислотну середу та залишають купу сміття.
Але росіяни усе роблять по наказу. По наказу люблять, по наказу ненавидять. Тому от вчора «вагнери» були великі герої росії, а зараз мілкі вбивці, якім немає місця навіть на кладовищі. Будь які згадування про «вагнер» викликають роздратування та ненависть у російському суспільстві. Ще не у критичній більшості, але вже у гранично критичній.
Ще вчора мобілізовані та військові, які є учасниками війни були герої росії, а сьогодні, ці люди сприймаються суспільством, як подразник, викликають страх, ненависть та обурення, бо ж через їх дії у країні зросли ціни, з’явився дефіцит.
Ще вчора нарід Донбасу викликав у росіян емпатію, усі хотіли їх пожаліти та захистити від «злої росії». А зараз критична більшість росіян вважає мешканців ОРДЛО причиною усіх їх бід.
Це дивна гра, збирання каміння. От, наприклад, таджики, киргизи та інші народності, що були принижені росією, обсміяни, виконували роль прислуги об яку росіяни витирали ноги. Зараз це у деяких містах росії критична більшість населення, тому на росії почастішали міжнаціональні, між етнічні, між релігійні конфлікти.
Чим більше ударів на політичному чи військовому фронті отримує росія, тим більше на росії втрачається віри у могутність та тим більше знаходиться бажаючих кинути каміння в цього напівмерця.
Чим більше уражень отримує росія, тим більше тих, хто починає шукати винних у погіршанні свого особистого життя. Чим більше програшів, тим більше винних у цих програшах. Чим менше сили, тим більше охочих відтанцювати на кістках. Бо саме так виховували росіян. Показова любов до батьківщини, це зрештою, театр, де актори втомлюються грати роль.
На день росії ви не побачите росіян, родини у національному вбранні. Ну, окрім клоунади де картонні кокошники та бурякові щоки, або клоунські сарафани. Вони навіть національне вбрання перетворили у посміховище, знецінивши його.
Тому на росії будуть посилюватися не антипутінські чи антикремлівські повстання, а зростатиме між національна ворожнеча, агресія до учасників «сво», й усе це на фоні конфліктів між етнічних груп.
Зрештою, коли «великий стратег» путін доведе росію до повного знищення, економічного, політичного та реального вимирання населення, а усі ознаки цього вже наявні, росіяни почнуть масово кидати каміння один в одного, шукаючи винного, так й не зрозумівши, що насправді, час розкидати каміння для них пройшов й почався час збирання усього того, що вони посіяли.
Новини з росії: «У Ростовській області поліція розшукує невідомих хуліганів за напад на учасника СВО. Інцидент трапився вночі, 3 вересня, у Батайську у парку імені Леніна. За попередньою інформацією, біля кафе «Клевер» група невідомих чоловіків-кавказців посварилася з військовослужбовцем, який нещодавно повернувся з фронту. Між опонентами стався словесний конфлікт, внаслідок чого один із хуліганів вистрілив у чоловіка 12 разів із травматичного пістолета, а потім втік у невідомому напрямку. Потерпілий зазнав численних поранень, у тому числі в голову і був госпіталізований. Згодом у соцмережах повідомили, що у пораненого загуснула кров і йому перестали допомагати знеболювальні. Він не може підвестися на голову, є ймовірність, що почалося зараження крові.
Стан шоковий минув, а уколи не працюють, стан погіршується. У донській поліції повідомили, що вже з’ясували, хто стріляв з травматичного пістолета у фронтовика — якийсь 28-річний чоловік. Його особу встановлено і поліція оголосила його у розшук».
Як би не вимагав кремль поваги до військових, ті, хто знає, як росіяни вбивали їх народ, завжди будуть носити камінь за пазухою чекаючи на нагоду кинути його.
Олена Степова, для ІС
