Не дивлячись на те, що свідомі туристи ігнорують окупований Крим, виявляючи таким чином своє ставлення до політики держави-агресора, є особи, які попри усі заборони постійно відпочивають на півострові, і навіть закликають інших це робити. Мова йде про представників влади самопроголошених республік та звичайних бойовиків «ДЛНР», які «створюють показники» відвідуваності Криму для російської влади. Означені особи, яких впевнено можна назвати терористами, порушують законодавство України, в’їжджаючи на окупований півострів через Росію. Мова йде про порушення норм Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, які передбачають переміщення виключно через українські контрольні пункти, в рамках яких і відбувається прикордонний та митний контроль, пише «Асоціація реінтеграції Криму».
Спробуємо розібратися чи до вподоби кримчанам такий контингент туристів, й на що саме терористи витрачають кошти вкрадені у жителів Донбасу. Традицію відвідувати окупований Крим заклали ще попередні ватажки самопроголошених республік. Захарченко з Плотницьким не один раз відвідували окупований півострів, і навіть поєднували відпустку з проведенням політичних зустрічей з керівництвом окупованого Криму. При чому офіційно, їх запрошувала «Російська громада Криму» . Це були такі собі іміджеві візити, метою яких була демонстрація дружніх стосунків між «братськими народами», які є «частиною Росії». Однак, фантазії донецьких колаборантів досі не виправдалися, а Крим вже відчув на собі усі переваги «русского мира». На той час для окупованого Донбасу було важливо зблизитися з півостровом, що створювало для пропаганди ілюзію визнання самопроголошених утворень Росією. Адже окупанти наразі утримуються від «визнання на офіційному рівні» «Д/ЛНР», не заперечуючи втім реалії ефективного впливу на ОРДЛО.
Традицію відпочивати на окупованому півострові успадкували і нинішні очільники «Д/ЛНР». Так, у січні цього року на Хрещення ватажків окупаційних адміністрацій Донбасу, Дениса Пушиліна та Леоніда Пасічника помітили в Криму. Вони купалися в Ялті в оточенні російських депутатів та кримських колаборантів, на кшталт Володимира Костянтинова . Сьогодні такі візити дещо змінили свою мету. З іміджевих вони перетворилися на консультативні, адже саме під час такого «відпочинку» лідерам самопроголошених республік не тільки дають рекомендації їхні російські куратори, але й відбувається обмін думками з російськими політиками та олігархами, зокрема й тими, кому лячно їхати в Донецьк.
По суті відбувається імітація активних політичних процесів в окупованому Криму та Донбасі, яка супроводжується похвальними промовами про величезні зміни і досягнення під мудрим керівництвом Кремля. Це так би мовити «вітрина», за якою проросійські терористи-манекени грають у гру російських керманичів. Від головних сепаратистів не відстають й інші чиновники самопроголошених республік, які також порушуючи український державний кордон потрапляють в окупований Крим.
Так, був неодноразово помічений в Криму екс-міністр палива та енергетики «ДНР» Олексій Грановський, який зустрічав на півострові Новий рік. Він навіть відзначився критикою на адресу кримських чиновників за вимкнення світла у новорічну ніч, і порадив владі півострова брати приклад з Донбасу . Більшість чиновників фейкових республік вже отримали російські паспорти і це дозволяє їм в’їхати до окупованого Криму через Росію. Керівництво РФ дало дозвіл на такім асові «мандрівки». Навіть для представників окупованих територій Донбасу російська влада дозволила не перебувати на обсервації. Зокрема, гаутляйтер Сергій Аксьонов власним «указом» дозволив громадянам «Д/ЛНР», які мають російський паспорт приїздити до півострова і не перебувати на обсервації. Він пояснив це тим, що обидві «народні республіки» по суті прирівняні до російських регіонів.
До речі це була дуже специфічна позиція, адже у тому ж самому «указі» передбачено обов’язкову обсервацію для громадян Росії, навіть із кримською пропискою, або тих «росіян», які прилітають до півострова з-за кордону.
Окремою історією є відпочинок в окупованому Криму донецьких та луганських бойовиків, які у складі окупаційних збройних формувань вбивали громадян України. Як відомо, ця категорія осіб не відрізняється високим рівнем культури та моральності, що проявляється і на «відпочинку». Так, один з донецьких бойовиків Євген Тинянський, який згодом став «депутатом» «парламенту ДНР», перебуваючи у 2016 році в Криму на відпочинку почав обурюватися тим фактом, що в сувенірних лавках продавалися труси із георгіївською стрічкою. Бойовик заявив, що на Донбасі такі стрічки є на бойових нагородах. Він обізвав «скотами» продавців товару та потенційних покупців хоча нікого з них того разу не вбив. Цей приклад дуже чітко відображає ідеологічну політику РФ. Не дивно, що поєднання радянської ідеології та маніпуляцій свідомістю дають свої явні результати, при цьому жертвами стають і звичайні жителі Донбасу.
Наприклад, у 2019 року «звичайні туристи» з «ДНР» обурилися тим, що побачили український прапор, який був вивішеним в Ялті. З цієї ситуації «туристи» зробили просто сенсацію, і навіть поскаржилися до ЗМІ. У своїй заяві вони наголосили, що здивовані бачити прапор України на території півострова, і сприймають це як особисту образу. Вони навіть запропонували повісити поруч «прапор ДНР» . Тут виникає логічне питання: як саме ті, хто ще декілька років тому назад жив під цим прапором, та при цьому дуже не погано жив на дотаціях з державного бюджету, так швидко зненавидів свою Батьківщину.
Якщо говорити про бойовиків окупаційних військ РФ у «ДЛНР», то тут вимальовується ще одна окрема група. Мова йде про терористів, які воювали проти збройних сил України, а згодом потрапили до Криму, де вирішили не тільки відпочити, а й сховатися від своїх «колег» та їхніх розборок. Зараз ми розглянемо декілька з таких випадків, але спочатку зазначимо, що усі вони дивним чином, перебуваючи в Криму переосмислили свої вчинки та вирішили здатися українській владі. Скоріш за все, вони просто на власні очі побачили «русский мир» у повній красі і зрозуміли, що він набагато страшніший за українську в’язницю. Для прикладу, візьмемо декілька подібних випадків, які сталися протягом останніх шести років.
У вересні 2019 року українські військові на адмінмежі з Кримом затримали колишнього бойовика окупантів «ДНР» на прізвисько «Коршун», який був активним учасником захвату органів державної влади та території Донецька, а згодом вступив до лав «православной русской армии». Затриманий заявив, що він дуже розчарувався в Росії та зрозумів її справжні наміри на Донбасі та в Криму . Цікаво, що ж таки вплинуло на рішення терориста? Аналогічний випадок відбувся у березні 2019 року з бойовиком окупаційний військ «ЛНР» на прізвисько «Коса». Після відпочинку в Криму він намагався потрапити на материкову територію України і був затриманий прикордонниками. Бойовик входив до батальйону «Зоря», який очолював Плотницький, і активно воював під Щастям, де був поранений і отримав фейкову нагороду. На запитання чому він здався він заявив, що втомився вбивати і скучив за рідним домом (сам терорист родом з Херсонщини). Навряд чи втечу бойовиків з тимчасово окупованих територій можна назвати співпадінням. З високою долею ймовірності можна припустити, що зрадники просто почали бігти з тонучого корабля, та що через Крим це зробити виявляється найпростішим.
Відзначаються в окупованому Криму не тільки донецькі бойовики, а й російські найманці, відряджені на Донбас для вбивств та грабежів. Так, у 2015 році Олексій Пенза, який є громадянином Росії і приймав участь у бойових діях на Донбасі, зняв та виклав в Інтернет відео, як у Сімферополі він примушує дівчину зняти кулон з українським тризубом. Бойовик ображав дівчину і казав, що ненавидить українців та буде їх «гасити» і надалі . Такі вчинки можливі тільки за умови відчуття повної безкарності, яку Росія гарантує усім своїм найманцям, членам незаконних збройних формувань, які захоплюють території для держави-агресора. В цивілізованій державі він вже сидів би у в’язниці, а в окупованому Криму може просто ходити вулицями та погрожувати звичайним громадянам.
Отже, очевидно, що сьогодні півострів використовується Росією як плацдарм для формування і поширення «русского мира» в Європі. Тобто, це не просто проблема української держави, а загроза безпеки ЄС. Крим остаточно втратив свої позиції оздоровниці регіонального рівня, та перетворився на територію для брудних ігор Кремля. Абсурдність дій Путіна в Криму та на Донбасі дійсно не знає меж. Він пускає мешканців цих територій без обсервації на відпочинок в Криму. При цьому постійно говорить про єдину Україну та громадянську війну. У цей час Крим наповнюється бойовиками та політичними зрадниками з «ДЛНР», які шукають власну вигоду і відіграють у цій виставі прописану для них роль. Політичні маріонетки намагаються показати свою відданість Кремлю і усіляко вихваляють Росію. Звичайні терористи сіють страх серед місцевих, які звикли до цивілізованого туристичного бізнесу, а не до погроз та залякувань.
