Чому новий 2024 рік почнеться 1 січня, після Різдва Христового, та хто започаткував традицію свята?

Джерело:  bigkyiv.com.ua  /  13:36, 31 Грудня 2023

Народження Ісуса Христа стало початком нової ери в історії людства, і тому все, що було до цієї віколомної події, було «до Різдва Христового», «до нашої ери». Відтак, за календарною датою святкування Різдва Христового 25 грудня, слідує початок року. Також 1 січня колись було датою початку роботи нової влади та набуття повноважень

Цей календар був запроваджений імператором Гаєм Юлієм Цезарем ще у 45 році до Різдва Христового. Дата 1 січня була обрана для початку нового літочислення тому, що саме в цей день набували повноважень римські консули (змінювалась влада, починався новий етап життя суспільства).

В римських документах датування подій позначалося іменами консулів, тож їхня зміна ставала і зміною календарної дати. Вступ нових консулів на посаду відзначався з великою пишністю починаючи з 31 грудня і протягом 1-5 січня. З Риму ця традиція перейшла до Константинополя та глибоко увійшла в культуру багатьох народів Європи навіть після падіння Римської імперії.

Перший тиждень після Різдва Христового – з 25 грудня до 1 січня є головним періодом відзначення другого після Великодня за значенням християнського свята. В цей час особливо гучно лунають колядки, а люди відвідують один одного з гостинами та обмінюються подарунками.

Колись також період від 24 грудня вважали особливим, так як його пов’язували з зимовим сонцестоянням – бо через 3 доби після Різдва починається збільшення світлового дня. Проте святі церкви зазначали, що природні явища є причиною того, що стається 25 грудня. Наприклад, Аврелій Августин наголошував:

«Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».

А коли йти щедрувати та посівати?

Православна церква 31 грудня та 1 січня пов’язує з двома святими – Меланією та Василієм Великим. Останньому приписують винахід іконостасу та складання літургії Василя Великого. Меланія відома тим, що допомагала хворим і людям, що були в потребі.

У країнах Європи в останній день року також згадують Святого Сильвестра, проповідника. Тому коли питають: “Куди підеш на Сильвестра?” означає звичними для українців словами, що запитують “Де будеш зустрічати Новий рік?” А святкування і концерти називають не новорічними, а сильвестровими.

В Україні в переддень нового року, тобто на Щедрий вечір співають щедрівки, а вже наступного дня ходять посівати та зичити добробуту людям. В деяких місцевостях посівають одночасно щедруючи – в Щедрий вечір. Існує традиція, що щедрують дівчата, а посівають хлопці та чоловіки. В цей час все ще можна співати різдвяні колядки.

На Щедрий вечір варять кутю, однак на відміну від різдвяної, вона супроводжується жирними стравами з м’ясом – адже посту уже немає на відміну від 24 грудня. Деякі господині навіть кутю заправляють смальцем та вершками – звідси і назва “щедра” або “багата” кутя. На Щедрий вечір готують печеню, домашні ковбаси, пироги та вареники із сиром, млинці.

Перед тим як починати вечерю, сім’я молиться і дякує Богові за здоров’я та благополуччя. Потім усі куштують кутю і починають вечерю. За стіл сідають прибраними і чистими.

Вгору