Декомунізація та деколонізація Криму. Коли починати?

Джерело:  ua.krymr.com  /  11:56, 11 Серпня 2023

Яка мотивація впровадження цих змін саме зараз, до відновлення повного контролю України над Кримом, і що зміниться після ухвалення цього закону?

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим». Він передбачає введення в дію рішень, ухвалених парламентом України у 2016 та 2020 роках щодо декомунізації назв населених пунктів та запровадження нового районного розділу Автономної Республіки Крим. Раніше передбачалося, що ці рішення будуть втілені після деокупації, але вирішено, що готувати ґрунт для деокупації потрібно вже зараз.

Яка мотивація впровадження цих змін саме зараз, до відновлення повного контролю України над Кримом, і що зміниться після ухвалення цього закону? Ці питання в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорювали із заступником постійного представника Президента України в АР Крим Ольгою Куришко та кримським істориком, публіцистом Сергієм Громенком.

Рішенням Верховної Ради України від 2016 року було декомунізовано назви десятків населених пунктів на півострові, їм повернули історичні назви. А постанова парламенту «Про освіту та ліквідацію районів» від 2020 року – це адміністративна реформа, внаслідок якої, наприклад, населені пункти навколо Севастополя мають бути віднесені до Бахчисарайського району замість існуючих Сакського та Ленінського (або за новою назвою Едикуйського району), створюються Євпаторійський та Керченський райони, передбачається створення Ялтинського району на Південному узбережжі Криму тощо.

Проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим» передбачає, що ці рішення парламенту будуть втілені до деокупації, а не після того, як передбачалося раніше.

Це технічні зміни, які запустять адміністративну реформу, дозволять відновити органи державної влади у Криму та підготуватися до деокупації півострова, каже заступниця постійного представника Президента України в АР Крим Ольга Куришко.

Ольга Куришко, заступниця постійного представника Президента України в АР Крим

Ольга Куришко, заступниця постійного представника Президента України в АР Крим

«Ще два важливі моменти, про які варто сказати. Один із них – адміністративний розподіл на територіальні громади. Тобто, це запуск реформи децентралізації, якщо спрощено говорити, на деокупованій території вже зараз. І другий момент – на Кабінет міністрів покладається зобов'язання щодо розробки спільного, іншого законопроєкту, який передбачає комплексний підхід відновлення органів публічної державної влади на деокупованій території Криму», – пояснює Ольга Куришко.

Проєкт закону, після того, як буде ухвалений парламентом України, запустить два процеси – перейменування населених пунктів та зміну районів півострова.

Як раніше було 14 районів, зараз буде 10 районів. Це ті зміни, які були ухвалені раніше. Набудуть чинності і всі деокупаційні процеси – відновлення органів державної влади вищого рівня та територіальних підрозділів відбуватиметься відповідно до нових районів», – додала заступниця постпреда Президента у Криму.

У представництві Президента не очікують, що ці зміни додадуть навантаження на вимушених переселенців із Криму щодо змін у документах.

«Стосовно змін будь-яких документів: органи, які мали б це робити, у нас йдеться про зміну району в реєстрі місця проживання, вони не відновили свою роботу. Це буде, можливо, після деокупації», – зазначила Ольга Куришко.

Ці зміни своєчасні, і розпочинати їх треба було разом із процесами декомунізації по всій Україні, вважає кримський історик та публіцист Сергій Громенко.

Сергій Громенко, кримський публіцист, кандидат історичних наук

Сергій Громенко, кримський публіцист, кандидат історичних наук

«Для Криму було зроблено незрозумілий виняток через деяких саботажників у депутатському корпусі. В результаті ми не зробили елементарного – ми не позбавили Крим 70 відверто комуністичних назв, які зараз в Україні й не зустріти. Очевидно, що ми мали б підходити до процесу деколонізації Криму з дещо іншим бекґраундом. Тепер маємо робити дві справи одночасно – завершувати декомунізацію та впроваджувати деколонізацію», – вважає Сергій Громенко.

Якщо ще можна дискутувати, що важливіше – будувати дороги чи купувати дрони, то перейменування ніяк не шкодять обороноздатності країни і навіть навпаки сприяє їй морально-психологічно, упевнений історик.

Зробити вигляд, що зараз немає часу перейменовувати – це означає фактично визнати, що російська пропаганда, російський погляд на українське минуле – в пріоритеті

Сергій Громенко

«Зробити вигляд, що зараз немає часу перейменовувати – це означає фактично визнати, що російська пропаганда, російський погляд на українське минуле – в пріоритеті», – упевнений Сергій Громенко.

Якщо перейменування населених пунктів та знесення комуністичних пам'яток на материковій Україні відбувалися з дотриманням усіх необхідних процедур, то в Криму це робитиметься у прискореному порядку та без обговорення з громадами, оскільки місцеве самоврядування після деокупації запрацює не одразу, впевнений Громенко.

«У цей період я не думаю, що буде якийсь організований спротив кримчан проросійських, бо у кого буде в цей період роздача хліба, той матиме в руках і владу. Україна може скористатися шоковим ефектом від повалення російського контролю для того, щоб дуже швидко та без спротиву внести зміни на землі», – зазначив Сергій Громенко.

Немає однозначної відповіді, як це сприйме населення, все залежатиме від конкретного населеного пункту, упевнений історик. Але такий досвід у Криму вже був.

«Найпам'ятніше – перейменування назад селища Планерське на Коктебель. Очевидно, що Коктебель – історична назва, яка існувала за часів Російської імперії. Так само очевидно, що з того періоду ніхто не дожив до повторного перейменування на початку 90-х, проте не можна сказати, що місцеве населення дуже трималося за Планерське. Там проблем не було, і здається, що так само буде з великими населеними пунктами, назви яких точно відомі та збереглися», – навів приклад історичної назви Сергій Громенко.

«Як на мене, хоча б одне місто треба було б перейменувати – Білогірську повернути його історичну назву Карасубазар, а щодо інших міст, то вже почекати, коли деколонізація відбудеться у селах», – вважає історик.

Карло Боссолі. Карасубазар. Загальний вигляд

Карло Боссолі. Карасубазар. Загальний вигляд

Одним із варіантів «м'якого» переходу може бути існування подвійних назв – радянської та історичної. Це дозволить людям адаптуватися, впевнений Громенко.

Покажчик біля села Малоріченське, історична назва Кучук-Узень. Крим, червень 2019 року

Покажчик біля села Малоріченське, історична назва Кучук-Узень. Крим, червень 2019 року

«Ми знаємо, що в деяких містах кримські активісти, переважно з-поміж кримських татар, домагаються не те щоб формальної деколонізації, а принаймні мікроповернення історичних назв, встановлюючи, до 2022 року так було, на в'їзді в села покажчики з історичними назвами. Юридично село залишається з російською, радянською назвою, місцеві можуть використати історичну назву, а немісцеві її можуть побачити на в'їзді. Я думаю, що такий перехідний період із двома видами назв, із двома табличками дозволить адаптуватися», – каже Сергій Громенко.

Мапа Кримської АРСР 1921 року

Мапа Кримської АРСР 1921 року

Після депортації кримськотатарського народу 1944 року, в Криму радянська влада перейменувала понад 1 300 населених пунктів. Збереглися вони не всі. За оцінками істориків, на півострові залишається 800 сіл, селищ та міст, які підпадають під дію закону про декомунізацію. У квітні цього року Президент України Володимир Зеленський підписав поправки до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України». Згідно з цими поправками, Кабінет міністрів України у шестимісячний термін має провести консультації з представницькими органами корінних народів України та подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо перейменування населених пунктів Кримського півострова, назви яких містять символіку російської імперської політики.

Вгору