Внаслідок вибухів в акваторії Севастополя 29 жовтня було пошкоджено російський морський тральщик «Иван Голубец», заявляють у Міністерстві оборони Росії. Про більш суттєві втрати для російського флоту говорять військові експерти. Що сталося у Севастопольській бухті та які наслідки це може мати для Росії, розповідають Крим.Реалії.
Про вибухи в Севастополі в ніч проти 29 жовтня повідомили у соцмережах жителі міста. Цю інформацію підтвердив кореспондент Крим.Реалії. За його словами, близько 4:39 години було чути звуки стрілянини, а о 5:10 годині – звук, схожий на пуск ракети. Наслідки виявилися плачевними для Чорноморського флоту Росії.
Місто палаючих кораблів
Через інцидент із російськими кораблями рейд у бухті Севастополя закривали на сім годин. Підходи до причалів пасажирських катерів, що забезпечують сполучення між двома берегами в місті, було закрито.
Севастопольці повідомляють у соцмережах, що чули звуки вибухів і бачили дим над морською акваторією. У телеграм-каналах з'явилися відповідні фото, незважаючи на те, що незадовго до того, що сталося, російська влада Севастополя заборонила фото- і відеозйомку морської інфраструктури міста в рамках «середнього рівня реагування», який оголосив у Криму президент Росії Володимир Путін.
Кораблі Чорноморського флоту Росії в Севастопольській бухті, ілюстраційне фото
У Міноборони Росії повідомили, що атака на російські кораблі розпочалася о 4:30 годині ранку за участі нібито дев'яти безпілотних летальних апаратів та семи автономних морських безпілотників. У відомстві заявили, що атаку здійснили українські військові, яких нібито готували спеціалісти британських ВМС.
У Міністерстві оборони Британії назвали це «вигаданою історією».
Що горіло в Севастополі
У Міноборони Росії визнали «незначні пошкодження» морського тральщика «Иван Голубец» та боносіткового загородження в бухті «Південна» у центральній частині Севастополя.
В українських пабліках повідомляється також про пошкодження ще одного корабля – фрегата «Адмирал Макаров», що виконував функції флагмана Чорноморського флоту Росії після краху крейсера «Москва» у квітні.
Фрегат «Адмирал Макаров» біля берегів Севастополя, архіфне фото
Поцілили у фрегат «Адмирал Макаров». Саме з нього били «Калібрами» по Вінниці
Кирило Сазонов
«Є попередня інформація щодо нічної метушні в Севастополі. Поцілили у фрегат «Адмирал Макаров». Саме з нього били «Калібрами» по Вінниці (у липні від прильоту ракети у торговий центр Вінниці загинули понад два десятки людей, українська влада заявляла, що Росія тоді здійснила атаку з мису Фіолент у Криму – КР). Передавайте привіт крабам, рапанам та екіпажу флагмана «Москва» (затонув у квітні під час буксирування після атаки ЗСУ– КР). Нептуне, вибач, що відправляємо до тебе стільки швалі», – повідомив український політолог Кирило Сазонов, який з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну служить у ЗСУ і публікує, зокрема,йі інсайдерську інформацію з фронту.
Кирило Сазонов
Про пошкодження «Адмирала Макарова», одного з катерів типу «Серна» або «Блискавка», транспортного та допоміжного суден, поранення вахтових пишуть і російські пабліки.
Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
30 жовтня розслідувачі з GeoConfirmed оприлюднили відео атаки на фрегат класу «Адмирал Григорович», якому в Чорноморському флоті відповідає лише «Адмирал Макаров». Вони заявили, що безпілотник, який «використовувала Україна», «перебував біля щонайменше чотирьох кораблів і для атаки зробив майже розворот».
Українська влада офіційно не визнала причетність до вибухів у Севастопольській бухті. Начальник об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк припустила, що причиною вибухів у Севастополі могли стати «невдалі запуски російськими загарбниками ракет протиповітряної оборони».
Фрегат «Адмирал Макаров» під час «морського бою», Севастополь, архівне фото
«Серйозний виклик для Росії»
Про те, що Чорноморський флот Росії зазнав «суттєвої втрати» внаслідок вибухів 29 жовтня, говорить військовий експерт Олег Жданов.
Втрата флагмана, виведення його з бойового складу – це ганьба для флоту
Олег Жданов
«Фрегат «Адмирал Макаров» сьогодні виконує функцію флагмана Чорноморського флоту Росії. А втрата флагмана, виведення його з бойового складу – це ганьба для флоту, суттєва втрата. Є ще більша ймовірність, що кілька російських кораблів не просто пошкоджені, а могли затонути в результаті отриманих пошкоджень», – зазначив він.
Олег Жданов
Атака на Чорноморський флот Росії в Севастополі відбулася у річницю трагічних для нього подій, пов'язаних із катастрофою лінкору «Новороссийск» біля цих же берегів, зазначає капітан Військово-морських сил України, експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.
Раніше були випадки атак крилатими ракетами, але не дронами
Андрій Риженко
«Така акція відбувається вперше, коли такими дистанційно керованими дронами атакували військові цілі Чорноморського флоту Росії. Раніше були випадки атак крилатими ракетами, але не дронами. Це сталося вперше для Росії з часів Другої світової війни. 29 жовтня 1955 року був такий інцидент, коли в порту Севастополя підірвали лінкор «Новороссийск». Минуло 67 років і цього ж дня відбувається така сама ситуація», – розповів він Крим.Реалії.
Андрій Риженко
За даними Андрія Риженка, внаслідок атаки 29 жовтня у Севастополі могли бути пошкоджені від трьох до дев'яти російських кораблів і катерів.
Наразі фактично залишилося в Севастополі три кораблі, готові до бойових дій
Андрій Риженко
«У Чорноморського флоту орієнтовно було 11 кораблів-носіїв ракет «Калібр», три фрегати, чотири корвети і чотири патрульні кораблі. Наразі фактично залишилося в Севастополі три кораблі, готові до бойових дій. Один фрегат пошкоджений, ще один у Середземному морі. З корветів, які також стріляють «Калібрами», один пошкоджений і один також перебуває в Середземному морі. Із патрульних кораблів чотири перебувають у Севастополі, але вони «Калібрами» зараз, як правило, не стріляють, від них не надто багато користі», – каже Андрій Риженко.
Загалом атака на Чорноморський флот Росії 29 жовтня є «серйозним викликом для Росії», який показує, що його подальше базування в Севастополі «може бути небезпечним», повідомив Крим.Реалії експерт.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
