Нещодавно у групі Фейсбук «Пристраивается.Арциз», де публікують інформацію про безхатніх тварин, щоб знайти їм нові родини, оприлюднили фото собаки, який через байдужість та безвідповідальність господарів, був вимушений жити в жахливих умовах. Історією порятунку цієї тваринки інформаційна агенція «Юг.Today» хоче поділитися і з вами.
Тварину прив’язали коротким ланцюгом до дерева, а навпроти – будка, зроблена, вочевидь, «з турботою». А ось поміж деревом та будкою велика калюжа, у якій стоїть посуд для так званої їжі собаки. Ось так, посеред калюжі, у болоті наприкінці листопада жив цей собака. Як зазначає автор допису, власники відмовлялися від пропозицій допомоги, щоб покращити умови життя улюбленця, мовляв, їх все влаштовує:
«Ось в таких умовах, утримується собака, до хазяїв підходили і пропонували подарувати будку і нормальний ланцюг, вони відмовилися, сказали що сплять добре і їх влаштовує так містити тварину.
І нічого змінювати, не збираються.
По суті, ця собачка живе гірше за бездомних, ті хоч можуть знайти собі сухе містечко і зігрітися».
Як зазначає небайдужа до цієї ситуації одеситка Людмила Мельниченко, щоб забрати собаку у власника, довелося докласти багато зусиль, зокрема складними були переговори з представниками поліції.
«Відколи я побачила пост про нього, я не могла спокійно жити, постійно думала про цього бідолагу», – зазначає жінка на своїй сторінці Фейсбук.
Врешті-решт, собаку перевезли з Арцизу до Одеси і дали йому ім’я – Чарлі. Людмила згадує, що, ймовірно, тваринка страждала від побоїв, бо боїться різких рухів руки. Проте охарактеризувала Чарлі як доброго та милого собаку, якого вже планували відвести до ветеринара для проведення усіх необхідних процедур: обробити від паразитів, вакцинувати.
А вже 10 грудня на сторінці «Пристраивается.Арциз» з’явилися фотографії собаки, життя якого поділилося на «до» та «після».
«Хто-небудь, передайте колишньому «хазяїну» цієї чудової собачки, що його собака тепер живе краще за нього», – написала Людмила Мельниченко.
Наостанок автор допису висловила подяку Альберту, Людмилі, Антоніні і усім хто брав участь у рятуванні тваринки.
Нехай кожна тваринка, яка опинилася в таких умовах, знайде свій шанс на нове життя, як це вдалося Чарлі. Як показала власним прикладом Людмила, навіть відстань не є перешкодою, якщо є бажання когось врятувати.
