Понад три місяці тому російські війська знищили греблю Каховської гідроелектростанції. Внаслідок цього були затоплені населені пункти та зійшла вода з Каховського водосховища.
Який вигляд має нині дно колишньої акваторії, які наслідки для довкілля мав швидкий спуск води та якою є після вивільнення історична місцевість Великий Луг на деяких ділянках у Нікопольському районі Дніпропетровщини – в інтерв`ю Суспільному розповів еколог, кандидат біологічних наук Вадим Манюк.
За словами науковця, поверхня дна Каховського водосховища дуже інтенсивно заростає.
"Там, де піщані, більш високі ділянки, вони заростають тополею і вербою. Це природні дерева, які раніше росли в плавнях, це є нормально. Ми боїмося "чужинців", які можуть заповнити всю цю місцевість, але поки що бачимо не тільки "чужинціі", а й "аборигенів": тополя, верба. Звісно, надалі буде мінятися, але вже от на цьому етапі це – зелене море", — говорить Вадим Манюк.
"Зелене море" Каховського водосховища. Фото: Олександр Шалдибін/Суспільне Дніпро
Він зазначає: добре видно піщаний острів без рослинності. Це і є залишки острова Чортомлик, де була знаменита Чортомлицька Січ. Цей лише третина від острову, який існував, і нині він повністю відкрився.
Залишки острова Чортомлик, де була Чортомлицька Січ. Фото: Олександр Шалдибін/Суспільне Дніпро
Хтось називає територію колишньої акваторії водосховища пустелею, ще існують якісь здогадки. Після вашого після вашого огляду що ви можете сказати? Чи можна називати цю територію колишнього Каховського водосховища пустелею?
– Що завгодно, окрім пустелі. Те, що я побачив, діаметрально протилежне явище пустелі. Пустелею я би назвав Каховське водосховище у тому вигляді, як воно існувало. Тому що це була одноманітна мілководна водойма, де умови були однакові по всій акваторії. Зараз ми побачили там просто колосальну мозаїку: коси, мілини, зарості верб, болотяна рослинність, безліч птаства, яке вже опановує ці нові мілини, коси. І там вже вирує життя насправді! Це не пустеля, це дуже багата, насичена життям система.
Науковці остерігаються того, що туди прийдуть рослини-паразити, які будуть шкодити. З того що ви побачили, яка ваша думка?
— Є цілком обґрунтовані побоювання, що звільнена від води територія буде заповнена рослинами-чужинцями. Але я не побачив нашестя чужинців. Навпаки, колишня акваторія вкрита аборигенними видами. Наприклад, смикавець або циперус — родич папіруса. Це типова, можливо найкраща рослина, яка може бути в плавнях.
Куга — українська назва. Це як комиш, теж характерна рослина для плавнів. От власне сама верба біла – основна рослина плавнів. Єдиний чужинець, який трапився, тамарикс – відносно безвинна рослина. Він навіть може бути окрасою плавнів на першому етапі. Не думаю, що він створюватиме проблеми в подальшому.
Рослинність, яка нині росте на дні акваторії Каховського водосховища. Фото: особистий архів Вадима Манюка
Що важливо, для того, щоб в гармонії з природою грамотно використовувати цю територію далі?
— Важливо не робити поспішних рішень.Треба думати над тим, як забезпечити водний режим для цієї території, тому що життя цих плавнів в подальшому повністю залежатиме від режиму річки Дніпро. А цей режим залежить від того, як будуть функціонувати всі водосховища в каскаді, які в нас залишилися.
Ваша думка стосовно відновлення водосховища?
— Я один з один з тих екологів, які ще з кінця 90-х років наполегливо відстоювали думку взагалі демонтажу Каховського водосховища. Для мене взагалі не стоїть питання його відновлення. Тільки відновлення Великого лугу, відновлення природної заплави.
Рослини Каховського водосховища. Фото: особистий архів Вадима Манюка
І як тоді у майбутньому може існувати ця територія –як дика природа? І чи є такі приклади у світі?
— Є варіанти: можна зробити як заповідник, а можна освоїти цю територію і зробити ветленд парки, побудувати нові міста, як Венеція на воді. Варіантів багато, проте я знову ж таки стою на позиції, що це мав би бути великий природний комплекс саме дикої природи. Він би міг використовуватися як національний парк: з мандрівками на човнах, рибальством...Тобто це буде заповідник, але не закритий для людини. Я його так бачу у всякому разі. І він буде привабливим для туристів не тільки з України, а й з Європи. А може й за межами Європи.
