Повторний вибух на Керченському мосту 17 липня відбився на військовій та цивільній логістиці Росії. Поки мостовий перехід працює в обмеженому режимі, Росія шукає альтернативні шляхи для перекидання своїх військ на фронт в Україні. Ситуація на Керченському мосту також серйозно позначилася на продуктовому та паливному ринках Криму. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Повторний вибух на Керченському мосту стався 17 липня. Російська влада тимчасово перекривала рух ним через пошкодження прольоту. Згодом рух відновили, але в реверсивному форматі, відправивши весь вантажний транспорт «сухопутним коридором», прокладеним через Азовське узбережжя України, окуповане російськими військами на початку повномасштабного вторгнення в країну.
Пошкоджена ділянка дороги на Керченському мості після удару по ньому. Скріншот з відео, 17 липня 2023 року
Частина вантажного трафіку проходить через Керченську поромну переправу. Але вона також працює в обмеженому режимі.
Істотні зміни у зв'язку з цим відбулися у військовій сфері Росії. Відчули наслідки і звичайні кримчани, які мешкають на Кримському півострові.
«Логістика ускладнена та уповільнена»
Перші суттєві зміни у військовій логістиці Росії були помічені в липні після того, як ЗСУ вдарили по автомобільних мостах через Чонгарську протоку, що з'єднує Крим із Херсонською областю. Тоді Росія почала перекидати на південний фронт військову техніку через Арабатську стрілку. Раніше вона це робила через Чонгарські мости.
Після вибуху на Керченському мосту 17 липня в процесі перекидання на фронт російської військової техніки, ймовірно, залучать цивільний об'єкт – Керченську поромну переправу.
2 вересня в Керчі журналісти Крим.Реалії помітили велику колону російської військової техніки: військові вантажні автомобілі, КамАЗ і Урал. Колона їхала з боку Керченського морського торговельного порту, куди прибувають пороми з Росії, і прямувала на виїзд із міста. Як стверджують місцеві жителі, останніми днями російські військові колони перекидають через місто вдень і вночі, створюючи при цьому аварійні ситуації на дорогах.
Логістика ускладнена та сповільнена у часі. Залишаються ще шляхи, якими вона може здійснюватися
Наталія Гуменюк
Ситуація з постачанням Криму надалі лише погіршуватиметься, вважають у Збройних силах України.
«Півострів усе більше перетворюється на острів у логістичному сенсі, тому що логістика ускладнена та сповільнена у часі. Залишаються ще шляхи, якими вона може здійснюватися. Але її перевантажено на цих шляхах, тому що військові потреби використовують ті ж напрямки, що й цивільні», – повідомила керівниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Наталія Гуменюк, керівниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України
Кримські реалії багато в чому підтверджують її слова. Логістика, що ускладнилася, б'є, в тому числі, і по цивільних сферах.
«Скоротилися постачання палива та зросли терміни доставки»
Після повторного вибуху на Керченському мосту в Криму стався дефіцит палива. Наявність проблеми першим визнав глава окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Розвожаєв. Він зазначив, що основні товари до міста доставляють через «сухопутний» коридор.
«Переміщення транспортних засобів відбувається в робочому порядку, але деякі автомобілі затримуються в дорозі, питання щодо прискорення процесу їх пересування перебуває на контролі торгових мереж», – сказав він.
Глава окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Розвожаєв
Раніше паливо до Криму доставляли з Росії Керченським мостом. Але після повторного вибуху на ньому 17 липня було пошкоджено автомобільну частину мосту. Залізнична гілка не постраждала, але постачання палива в цистернах по ній припинено.
Жителі різних регіонів Криму розповідають, що бензин періодично зникає на заправках усіх великих паливних мереж у Криму.
На середину серпня пальне на кримських АЗС з'явилося, але зросли ціни на нього. Наразі бензин марки АІ-95 на більшості АЗС Криму коштує 60-61 рубль за літр. На початку року він коштував 55-56 рублів. Така ситуація викликала занепокоєння серед місцевих аграріїв у розпал збору врожаю.
Ціни на пальне на АЗС «Vars» у Керчі, 13 серпня 2023 року
У зв'язку з ризиками рух залізничних поромів здійснюється лише вдень
Міністерство палива та енергетики Криму
Російська влада Криму визнає, що причиною проблеми стала логістика, яка ускладнилася після пошкодження Керченського мосту.
«Доставка паливно-мастильних матеріалів до Криму залізничним мостом припинена і здійснюється виключно через поромну переправу із залученням додаткової транспортної компанії «Кримська залізниця». У зв'язку з ризиками рух залізничних поромів здійснюється лише вдень. З цієї причини різко скоротилося постачання палива до Криму, а також утричі зросли терміни доставки», – заявили у Міністерстві палива та енергетики російського уряду Криму у відповідь на скарги кримчан.
Заправка ТЕС у Криму. Ілюстраційне фото
Російські експерти пов'язують ситуацію на внутрішньому паливному ринку з тим, що російські військовослужбовці, які задіяні у війні проти України, все частіше користуються цивільним транспортом і заправляються на звичайних АЗС.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов запевнив, що «кримська та федеральна влада працюють над стабілізацією ситуації з паливом у регіоні, об'єктивних передумов для подальшого подорожчання бензину на сьогоднішній день немає».
Російська влада обіцяє стабілізувати ситуацію у першій половині вересня.
«Курятина коштує, як свинина»
Разом із паливом у Криму зросли ціни на багато продуктів: овочі та фрукти, м'ясо птиці, а також ліки. У місцевих ЗМІ повідомляють, що «м'ясо курки почало коштувати майже як свинина» і цитують продавців, які стверджують, що причина подорожчання – складності з доставкою.
У Криму також збільшилися темпи зростання цін на свинину, яловичину та яйця.
У пресслужбі Банку Росії заявляють, що на продовольчі ціни в регіоні вплинули послаблення рубля та зростання попиту на окремі товари.
Продаж овочів на феодосійському ринку. Ілюстраційне фото
Однак, окрім цього, очевидною є ще одна причина – подорожчання доставки товарів на Кримський півострів через обмеження вантажного трафіку Керченським мостом. Наразі вантажівкам доводиться їхати до Росії через окуповані території України. Для багатьох це додаткові кілометри, час і витрати, які транспортні компанії закладають у ціну, заявляє Володимир Константинов.
Віцепрем'єр російського уряду Марат Хуснуллін раніше обіцяв, що двосторонній рух з одного боку Керченського мосту планують відновити до 15 вересня, а з іншого – до 1 листопада.
Міст через Керченську протоку, 23 лютого 2023 року
На початку вересня на мосту вже встановили прольот замість пошкодженого, з'ясували журналісти Радіо Свобода, вивчивши знімки супутникових сервісу Planet.com.
У ЗСУ вважають Керченський міст легітимною військовою ціллю, оскільки Росія перекидає свої війська і техніку на південний фронт під час повномасштабного вторгнення в Україну. І раніше анонсували продовження атаки на цей об'єкт.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
