Російська влада Криму та Севастополя стверджує, що туристичний потік на півострів упав на третину, але зберіг динаміку в 2022 році; урожайність підвищилася завдяки доступу до води на материковій Україні та зросла економіка, а нерухомість впала в ціні лише тимчасово. Вони всіх закликають пишатися участю у спеціальній військовій операції (так у Росії називають відкриту збройну агресію в Україні – КР) та об’єднуватися навколо ідеї протистояння Заходу для захисту «цивілізації «русского мира». Захоплені частини території Херсонської та Запорізької областей кримська влада вважає «Таврійською губернією» за аналогією з царською імперією.
Ціни зростають, мобілізація триває, як і відтік населення, яке прагне виїхати за кордон. Про жертв війни, проблеми в дотриманні прав людини, рівень життя, статистичні його показники не говорять і не пишуть – такі вимоги військової цензури та запровадженого президентом Росії рівня «підвищеного реагування», згадка про який відсутня в законодавстві.
Крим.Реалії поговорили з кримчанами та експертами про найбільш значущі події в Криму і Севастополі, що відбулися протягом воєнного року, і зібрали прогнозні думки про перспективи розвитку ситуації на півострові наступного року.
Кримчани не почуваються в безпеці: страх і гіркота без перспектив
«Протягом цього року мене поступово заповнювало почуття страху, яке стосувалося мене особисто та моєї родини. У Криму стало небезпечно жити: дефіцит товарів та послуг, вибухи, скрізь напруженість. Найбільше хочеться спокою, миру та закінчення військових дій, хоч я досі не розумію, навіщо треба було вводити російські війська в Україну. Всі чудово знають про ракетні бомбардування та велику кількість поранених і вбитих там, але бояться визнати себе безпосередніми учасниками війни», – розповіла домогосподарка Юлія (24 роки) із Сімферополя.
На «зниклу довіру до всього і всіх у цьому житті» поскаржився вибілений сивиною фермер Айдер (68 років) із Бахчисарайського району. «З волі Всевишнього цього року був непоганий урожай. Середнього сина насильно забрали служити до армії, поки без контракту. Двоє інших раніше виїхали з Криму та за межі Росії. Кримських татар знову намагаються винищити... Молюся за життя дітей та онуків. Але нас не зламати! Мілет! Ватан! Кирим! (Народ! Батьківщина Крим! – кримськотатарською мовою – КР)», – додав він, перейшовши на шепіт.
Україна скоро поверне Крим
Кримчанка Надія
Пенсіонерка з Алушти Надія (58 років), яка працює на будівництві, одна з небагатьох, хто відкрито заявив Крим.Реалії про те, що з нетерпінням чекає «моменту істини». «Україна скоро поверне Крим. Десять років тому було важко, але я мала близьких і друзів. Сьогодні за Росії в Криму стає все важче, друзів і знайомих просто немає, як немає і жодних перспектив...», – наголосила вона.
(Імена співрозмовників, які перебувають на тимчасово окупованих територіях АР Крим і Севастополя, були змінені з метою безпеки).
Кримський політолог Євгенія Горюнова вважає, що удари ЗСУ по військових об’єктах у Криму та по мостовому переходу через Керченську протоку, а також «часткова» мобілізація, як головні події року, продемонстрували: Крим – уже фронтовий регіон.
Кримчани не почуваються в безпеці, їх відправляють на війну
Євгенія Горюнова
«Було зруйновано міф про «надійний захист Криму». Кримчани не почуваються в безпеці, їх відправляють на війну. Бізнесменів і звичайних громадян зобов’язують фінансувати мобілізацію та мобілізованих. Це не викликає у більшості кримчан радість. При цьому вони проявляють себе зовсім не патріотами Росії, не хочуть помирати за неї чи фінансувати цю війну», – наголосила експерт у коментарях для Крим.Реалії.
Євгенія Горюнова, кримський політолог
Вона вважає, що в майбутньому успіх українського наступу на півдні активізує панічні настрої на півострові, «ті, хто понаїхали» тікатимуть, продаючи нерухомість і бізнес, а економіка Криму деградуватиме прискореними темпами.
«Хто поїде відпочивати чи робитиме бізнес під ракетними ударами та біля окопів на пляжах? Кримчани ще більше збідніють, але житимуть у постійному страхові, бо війна впритул наблизиться або навіть зайде на півострів», – зазначила Євгенія Горюнова.
Повернення Криму можливе військово-дипломатичним шляхом
Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим (2006-2007 роки), надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017 роки) Олександр Левченко вважає осіннє засідання парламентського виміру «Кримської платформи» в хорватському Загребі знаковою подією у розумінні Україною та міжнародною спільнотою шляхів деокупації Кримського півострова.
У розумінні кожного українського громадянина перспектива розвитку ситуації з Кримом – це фізичне повернення Кримського півострова
Олександр Левченко
«Установче засідання «Кримської платформи» показало, що міжнародне співтовариство постійно й уважно триматиме питання повернення Криму Україні на міжнародному порядку денному. Це і стало однією з причин нападу Путіна на Україну, щоб «вирішити питання приналежності Криму назавжди». У розумінні кожного українського громадянина перспектива розвитку ситуації з Кримом – це фізичне повернення Кримського півострова до його законного власника – української держави. Це може статися як військовим шляхом – витіснення російських військ із півострова через Кримський міст навіть без фізичного входу бойових підрозділів української армії, або за допомогою політико-дипломатичного рішення щодо майбутнього Криму та Севастополя», – наголосив Олександр Левченко у коментарі для Крим.Реалії.
Олександр Левченко, заступник постійного представника президента України в АРК (2006-2007 роки), надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017 роки)
Представник Крайової Ради українців Криму (КРУК, Київ) та головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун упевнений, що найбільш важливим є той факт, що ЗСУ максимально посилили віру української спільноти в реальність звільнення Криму і тим самим створили можливість комплексної, військово-дипломатичної деокупації півострова.
Мені здається, що повна деокупація Кримського півострова відбудеться згодом
Андрій Щекун
«На міжнародному саміті «Кримської платформи» ця зміна не була включена до підсумкової декларації, редакція якої від 23 серпня минулого року містить лише дипломатичний шлях звільнення Криму. Всі перебувають в очікуванні – звільнення Криму може стати приємною новиною у 2023 році. Але противник усе ще має мобілізаційний та військовий потенціал. Попереду – ще не одне випробування на міцність української політичної волі: наскільки ми готові до питання деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим і міста Севастополя? Це єдині території, де досі не створено військових адміністрацій. Мені здається, що повна деокупація Кримського півострова відбудеться згодом. Але є те, що весь цей час нас радуватиме: страх колаборантів та агресора, їх втеча з української землі», – зазначив Андрій Щекун кореспондентові Крим.Реалії.
Андрій Щекун, представник Крайової Ради українців Криму (КРУК, Київ) та головний редактор газети «Кримська світлиця»
Україна бореться, і з’явився реальний шанс на повернення
Гаяна Юксель
«Найголовніша подія – підрив Керченського мосту. Сподіваюся, що ця незаконна споруда як символ російського тероризму буде зруйнована найближчим часом. Друга важлива подія для Криму – це робота на материку, напрацювання стратегії повернення Криму. І третє – виникнення партизанського руху на окупованих територіях поблизу Криму. Все це свідчить про те, що Україна бореться, і з’явився реальний шанс на повернення. Повернення в Україну та будівництво нового вільного Криму з реальним захистом прав громадян України та представників корінних народів – хочу в це вірити!» – зазначила у коментарях для Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель.
Гаяна Юксель, член Меджлісу кримськотатарського народу
Крим – зруйнований логістичний центр армії Росії
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Михайло Гончар значущими в контексті Криму подіями року, що минув, назвав вогневу поразку стратегічних комунікацій, сил і засобів російських окупаційних військ на території півострова та в прилеглій морській зоні.
Завдання на 2023 рік – перерізати коридор Крим-Донбас, «обнулити» використання ворогом Керченського мосту, вигнати чи добити залишки ЧФ РФ
Михайло Гончар
«Три ключові події – знищення крейсера «Москва», підрив Керченського мосту та прорив морськими дронами оборони в бухті Севастополя. Перше – має символічне значення з погляду майбутньої поразки Росії: «хто до нас із мечем прийшов, той від нього і загине». Друге – ускладнення логістики ворога, третє особливо важливе – це нове слово у військово-морській справі. Завдання на 2023 рік – перерізати коридор Крим-Донбас, «обнулити» використання ворогом Керченського мосту, вигнати чи добити залишки ЧФ РФ у бухтах Севастополя, поступово перемолоти високоточними ударами ізольоване угруповання російських окупаційних військ на півострові», – зазначив Михайло Гончар.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ)
Експерт у галузі міжнародного права, професор Борис Бабін серед значущих подій назвав крах операцій флоту агресора у північній частині Чорного моря, вибух на Керченському мосту та кризу тактики використання «гарматного м’яса» у зв’язку зі знищенням кадрового потенціалу дислокованих на півострові «бригад морської піхоти» російської армії.
Ми спостерігатимемо наростання «логістичної кризи» в агресора, яка торкнеться всіх сфер «економіки» регіону
Борис Бабін
«Наслідком цього стала злочинна «мобілізація», що призвела до масової міграції кримчан із регіону. Найближчим часом ми спостерігатимемо наростання «логістичної кризи» в агресора, яка торкнеться всіх сфер «економіки» регіону, що скочується в ситуацію колапсу. Пропагандистське використання Кремлем «туристичного потенціалу» окупованого Криму стане неможливим, а його мілітаризація російськими загарбниками зростатиме. Почнеться «підготовка» окупантів до деокупації півострова Україною, включаючи приховані спроби злочинної «евакуації» з півострова цінного майна та виробничих комплексів», – зазначив Борис Бабін.
Борис Бабін, експерт у галузі міжнародного права, професор
Допомога союзників і розуміння складності процесу
Кандидат наук, кримський історик та представник КРУК Андрій Іванець підтримав висловлену думку про виняткову значущість знищення крейсера «Москва» та початку «бавовняної серії» (періодичних вибухів – КР) у Криму.
«Бавовни» постійно нагадують жителям Криму, що момент деокупації наближається
Андрій Іванець
«Не менш важливим також було виведення у червні з ладу українськими ракетами бурових платформ захопленого окупантами «Чорноморнафтогазу». Саме їх держава-агресор використовувала для військових цілей і викрадення у величезних масштабах українських вуглеводнів. Виведення платформ з ладу ускладнило постачання газу до окупованого Криму, а також дозволило незабаром звільнити острів Зміїний. «Бавовни» постійно нагадують жителям Криму, що момент деокупації наближається, а російським колоністам сигналізує, що настав час забиратися з окупованого Криму», – уточнив він.
Андрій Іванець, кандидат наук, кримський історик та представник КРУК
Андрій Іванець заявив, що доступна для аналізу інформація «просто кричить»: шанс звільнити Крим у найближчій перспективі став найбільш реальним з часу початку російської агресії.
«Якщо мистецтво ЗСУ, рішучість української влади та народу будуть підкріплені постачанням достатньої кількості сучасного озброєння, тоді південь країни може бути звільнено від загарбників уже 2023 року. До цього Росія намагатиметься продовжувати використовувати окупований Крим як базу для агресії в Україні», – додав експерт.
Відбудеться деокупація Кримського півострова: повна чи часткова. Почнеться повномасштабна реінтеграція
Юрій Смелянський
На думку експерта з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновника БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрія Смелянського, удари, яких завдають ЗСУ по військових об’єктах у Криму, демонструють готовність України деокупувати Кримський півострів як невід’ємну частину території України.
«Відбудеться деокупація Кримського півострова: повна чи часткова. Почнеться повномасштабна реінтеграція та відновлення справедливості – складний, проблемний і дуже тривалий процес», – спрогнозував він.
Юрій Смелянський, експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
