Валентина Пустовойт із Сєвєродонецька близько місяця тому виїхала з міста, однак на окупованій території залишилася її свекруха. З нею Валентина розмовляла за можливості що три дні, однак востаннє жінка виходила на зв’язок 25 червня — наступного дня, коли українська влада офіційно заявила: Сєвєродонецьк окупований. Того дня Тетяна Сергіївна (свекруха — ред.) розповіла невістці, що відбувається в місті.
«Зв’язок був дуже поганий. Все, що я почула, доводилося або перепитувати, або здогадуватися. Але що точно чула — що в перші ж хвилини безперешкодного проходу в місті рашисти почали кричати, що Сєвєр нарешті вільний, тепер буде тихо.
Потім було щось типу «посвяти» — вони казали, що люди можуть розповідати про свої проблеми, й ті їх вирішуватимуть. Запитували, чи хтось підтримує бандерівців, але ніхто не зізнався. Багато хто справді чекав росіян у місті, то вони подумали, що ті даватимуть їжу чи гроші. Але людям сказали, що все “уничтожили укропы, чтоб оставить всех умирать”.
Правда, пообіцяли “щось зробити”, люди надіються на гуманітарну допомогу. Але навіть ті, хто підтримує рашистів, намагається знайти чи вкрасти їжу, бо не розраховує на харчі від росармії», — каже журналістам «Вчасно» Валентина.
У місцевій групі «Луганщина оперативна» з’явилася інформація, що в місті зараз — гармидер із росіян та місцевих. Усі крадуть все, що можуть, із вцілілих квартир чи будинків.
«Місто упирі майже зачистили, багато гаражів взламали. Зокрема, вдиралися в ті, де ще стояли машини, все робилося за наводкою сусідів. Частіше всього вдиралися у ті квартири й будинки, де раніше жили наші правоохоронці — поліція, СБУ, військові чи держслужбовці. Вони для орків найцінніші.
Квартири повністю вичищають — порпаються в кишенях, крадуть усі планшети, телефони, ноутбуки, в яких залишилася якась пам’ять. Кудись цю техніку забирають. Всі адреси, хто де жив, “здають” місцеві, але й в орків, схоже, є списки», — йдеться в повідомленні.
Після того, як виходять рашисти, туди вдираються уже місцеві, які й повністю «зачищають» квартири та будинки. Цуплять усе — і кухонну, й зламану техніку. Телевізори, пральні машини, посудомийні, навіть одяг та взуття — усе забирається, що вдається знайти. Як зауважує автор повідомлення, у Сєвєродонецьку розпочалася повноцінна друга хвиля мародерства.
«Гуманітарку роздають у місті лише на камеру й тільки після так званих “свідчень” про звірства ЗСУ. Багато людей їздили зі Старобільська у Сєвєродонецьк за своїми речами й розповідають, що місто в жахливому стані. Але рашисти пускають людей у нього, тільки буряти час від часу дістають на блокпостах», — повідомляє автор.
Місцеві, які виїхали на підконтрольну Україні територію, розповідають, що раніше місцевим обіцяли зарплату в три мільйони рублів. Спершу обіцяли це тим, хто буде корисний для рашистів (розповідатиме інформацію про дислокацію української армії, будинки правоохоронців тощо), однак потім почали обіцяти такі гроші усім, хто залишиться на окупованій території (як зауважували самі рашисти — «на звільненій»).
Раніше голова обласної військової адміністрації Сергій Гайдай та військової адміністрації міста Олександр Стрюк розповіли, що в захопленому Сєвєродонецьку окупанти справді організували разові акцію для російського телебачення, в якій роздали трохи гуманітарки місцевим. Але систематизованого підвозу немає. Натомість окупанти займають житло сєвєродончан, які залишили місто, і «хазяюють у місті як хочуть».
Нагадаємо, що на сьогодні у Сєвєродонецьку лишається 7-8 тисяч людей, тоді як перед початком штурму було 10-11. Виїхати звідти на українську територію заборонено — можна проїхати лише на підконтрольні рашистам території. Дехто, як повідомив Олександр Стрюк, так і робить — їде до родичів на окуповані території. Однак, що вони робитимуть далі — це «вибір кожного й можливості кожної людини».
