Ідея виготовляти вулики спала Олегу на думку три роки тому, оскільки з виробництва шпал залишалося багато дошок. Вулики сподобалися місцевим бджолярам, поступово кількість клієнтів, а відтак і замовлень від них зростала. Сировину для шпал та вуликів — ліс-кругляк — спочатку купував у сусідів — на Луганщині та Харківщині, згодом став закуповувати ліс на Київщині та Сумщині.
«Коли у лютому почалася війна, замовлення на шпали припинилися. Але я продовжував виготовляти вулики. Вже у квітні вирішив, що треба виїжджати, адже обстріли у місті стали сильнішими, було небезпечно там працювати, — каже Олег Перепелиця — власник підприємства «Промколія».
Фахівці Проєкту «Економічна підтримка Східної України» допомогли Олегу продати частину готових вуликів, щоб мати обігові кошти для переїзду.
Але щоб перевезти обладнання, підприємцю потрібен був транспорт. У цей час послуги на вантажні перевезення значно зросли, багато водіїв відмовлялися їхати в Донецьку область, ще частина підняла ціни. У цей час почала працювати державна програма з релокації бізнесу — Олег подав заявку.
«Я подав на сайті заявку, наступного дня мені подзвонили і сказали готувати документи та демонтувати обладнання, щоб вивезти. Я зібрав верстати для обробки дерева, пилораму, допоміжні інструменти. Також забрав сировину — дерево та дошки. Усе помістилося у п’ять вантажівок, які поїхали у безпечне місце, до Черкащини», — розповідає підприємець.
Але до Черкащини Олег був у Дніпрі, їздив на Київщину та Чернігівщину. Всюди шукав приміщення, яке б підійшло для його цеху, та не знаходив того, що хотів би — то ціна оренди була зависокою, то приміщення не підходили і потребували додаткового ремонту.
Врешті у селі Мошни Черкаської області Олег орендував виробниче приміщення і поступово відновив роботу з виготовлення вуликів. На роботу найняв місцевих жителів. Зараз вже має невелику бригаду з шести чоловіків. Через те, що багато бджолярів залишилися в окупації у східних та південних областях підприємцю довелося шукати нових клієнтів. Зараз він отримує замовлення від бджолярів з інших куточків України. Продавати вулики допомагає сайт, через який чоловік отримує замовлення, а потім надсилає вулики поштою.
«Тут, на новому місці, мені подобається: багато бджолярів, це мої потенційні клієнти, поряд є сировина — ліс, думаю, що я потрапив у потрібне місце, тож працюватиму тепер на Черкащині».
Повертатися додому Олег не планує, каже, що буде далі розвивати своє підприємство на новому місці.
