Два роки тому жителі Сходу організовували мітинги, які виникли на фоні повідомлень про повномасштабне вторгнення росії в Україну. Люди продемонстрували патріотичну позицію й показали, що Донеччина не чекає на окупантів.
Маріупольці два роки тому вийшли на мітинг на підтримку України/ Фото: Іван Синєпалов
Одна із трагічних річниць для України — два роки повномасштабної війни. Напередодні вторгнення західні партнери, зокрема США, називали конкретні дні, в які може вдертися росія. А 22 лютого американська розвідка повідомила, що протягом 48 годин путін віддасть наказ розпочати повномасштабну війну.
На фоні цих новин, 22−23 лютого 2022 року у містах Донеччини відбулися мітинги, які свідчили про незламність українців.
Метою донеччан було показати всьому світу, що Донеччина — це Україна. І тут не чекають на російську окупацію.
Наймасовіші акції відбулися у Маріуполі, Краматорську, Бахмуті. В інших містах мітинги були заплановані, однак пройти вже не встигли. 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Маріуполь
22 лютого 2022 року — виявиться передостаннім днем мирного Маріуполя. Через 72 години його почнуть бомбити, а далі майже три місяці наші військові чинитимуть спротив окупантам в оточеному місті.
Ввечері 22 лютого сотні жителів Маріуполя вийшли на центральну площу міста на підтримку України. Місцеві принесли із собою українську символіку і плакати «росія — країна агресор». Мешканці прифронтового міста рішуче заявляють, що не допустять російської окупації свого міста.
«Це наше місто, це наш дім. Ми не будемо його покидати. Ми будемо його захищати разом зі Збройними Силами. Ми віримо в їхні можливості, стійкість, впевненість. І вони вірять, що громада Маріуполя підставить міцне плече, прикриє тил. Тому далі Маріуполя ніяка російська орда пройти не зможе. Це неможливо. Нас тільки можна стерти з лиця Землі. Захопити нас неможливо. Маріуполь був і залишиться українським», — зазначив тоді під час акції житель Маріуполя Дмитро Чичера.
Нині маріупольці лише згадують, як це було два роки тому. Місто таки охопила російська окупація, але за нього й інші міста нині триває кровопролитна боротьба.
«Два роки тому Маріуполь був жовто-блакитним, зібравши містян на площі перед Драмтеатром крайній раз. За три тижні Драмтеатр буде знищено. Зате гасла та пристрасть з того мітингу ніколи не вмруть». — пригадує у соцмережах жителька міста Діана Берг.
«Маріупольці в черговий раз закликали, щоб нас почули, що Маріуполь — це Україна. В мене просте питання — чому мешканці Маріуполя знали про те, що росія на нас нападе, але не знали, що це буде через два дні, а влада на чолі з президентом не знала і відправляла нас на шашлики? Вже в котре задаю собі питання — може саме через ці акції спротиву злобний карлик так ненавидів наше місто і знищив його?». — пише маріупольчанка Галина Однорог.
«Він є, був і буде українським. Доначу з думкою про повернення додому» — пише у соцмережах маріупольчанка Марія Кутнякова.
Фото: Марія Кутнякова
Фото: Галина Однорог
Фото: Галина Однорог
Фото: Галина Однорог
Про події у місті пригадує і радник мера Маріуполя Петро Андрющенко, який теж приймав участь в акціях.
«Два роки назад ми стояли на Театральній площі перед Драматичним театром і обговорювали, чи буде війна. Сперечались про якісь дурниці. Які тоді здавалися дуже важливими, — пише Андрющенко. — Хтось буде писати історію та казати, що війна була в повітрі. Проте в повітрі було інше. Тривога. Впевненість. Але було головне — єдність. Справжня. От тут мій друг Олександр Костюченко. Зараз він збиває шахеди. А ми з вами допомагаємо йому на потреби підрозділу. А тут Іван Синєпалов, якого з родиною та кішкою я вивезу в Дніпро. Хливнюк, який вийде з концерту, скаже якісь слова і потім всіх запросить просто так на концерт. Все це буде зараз два роки назад. На жаль, не всі виживуть з тих, хто стояв поруч. Хтось загине в пеклі блокади. Хтось на фронті. І цей біль з нами назавжди. Проте зараз тут ми ще щасливі. Живі. Всі. Всі тут і всі єдині. Як ніколи. Але як маємо бути зараз».
Фото: Петро Андрющенко
Фото: Петро Андрющенко
Краматорськ
23 лютого — день, коли Краматорськ заявив на весь світ:
Ми — не боїмося!
Ми — не здамося!
Україна — переможе!
Краматорськ — місто незламних людей!
https://www.facebook.com/watch/?v=374607840753864
Два роки тому багатолюдна акція «Краматорськ — це Україна» пройшла у центрі міста. Показати свою громадянську позицію на площу вийшло чимало місцевих жителів.
«Сьогодні в центрі Краматорська натовп співає гімн України. Просто розмовляємо з людьми: «Нам страшно. Ми не хочемо жити в «днр», я не хочу, щоб тут знову було, як 2014 року. Але ми нікуди не йдемо», — мовиться в дописі кореспондентки BBC у Східній Європі Сари Рейнсфорд.
Нині місто знаходиться за кілька десятків кілометрів від лінії фронту. Окупанти не дістали його, аби окупувати, але час від часу кошмарять обстрілами.
Фото: Краматорська МР
Фото: Краматорська МР
Фото: Краматорська МР
У той же день про свою свободу та незалежність заявили і в Бахмуті
Там теж пройшла подібна акція «Бахмут — це Україна», де розгорнули державний стяг.
Деякі міста, які два роки тому вголос заявляли про свою проукраїнську позицію, були фактично знищені російською армією. Вбивства мирного населення, руйнація інфраструктури, все це росія цинічно називає «захистом народу Донбасу». Мета окупантів знищити все українське, заглушити справжній голос Сходу, який завжди був, є і буде українським!
