«Для подальшої інтеграції в ЄС, Україна має побороти корупцію. Тому починати треба з себе, щоб не дати рашистам дискредитувати нашу державу на темі, якою вони маніпулюють».
На цьому акцентує увагу міський голова Фастівської громади Михайло Нетяжук.
«Розбудова громади майбутнього: ефективне самоврядування без корупції» — проєкт, який нещодавно запустили у Фастівській громаді, що на Київщині. Реалізовують його спільно з Радою Європи.
Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася з мером Фастова, аби більше дізнатися про проєкт, як до нього залучають громадськість та з якими викликами доводилося стикатися під час його реалізації.
— Михайле Володимировичу, одним з ключових завдань громади Фастова є посилення інституційної спроможності механізмів запобігання корупції на всіх рівнях у громаді та на майбутнє — забезпечення прозорого процесу післявоєнного відновлення. Розкажіть, будь ласка, детальніше, про що йде мова?
— Це завдання, на моє переконання, стоїть не лише перед нашою громадою, а перед українським народом та державою загалом. Адже зараз наші партнери очікують від нас прозорості та доброчесності. І це є однією із умов нашої європейської інтеграції. Усвідомлюючи важливість цього завдання, ми, як громада, поставили перед собою ціль — активно працювати у напрямку протидії корупції на місцевому рівні.
Міський голова Фастова Михайло Нетяжук
На наше переконання, українці не повинні сидіти і чекати, що за нас хтось все зробить. Кожен має на своєму місці робити те, що від нього залежить. У нас є можливість реалізувати подібний проєкт на рівні громади, — значить потрібно рухатися в цьому напрямку. Якщо говорити безпосередньо про сам проєкт, то він має декілька складових. Наразі важливими компонентами є просвітницька робота та вибудовування на місцевому рівні системи доброчесності і протидії корупції.
— Які конкретні заходи проведені в громаді для посилення прозорості та відкритості?
— Почнемо з того, що ми й не були закритими. Але саме в цьому напрямку ми почали більше співпрацювати з громадськістю. Це навчання, тренінги, брифінги, широке обговорення із залученням різних цільових груп, включаючи ВПО, молодь та жінок.
Із найважливішого — ми запровадили чат-бот, у якому можна повідомити про корупцію. А також у співпраці з НАЗК, фахівцями Ради Європи та Генеральної прокуратури, розробили проєкт Антикорупційного кодексу, який зараз на стадії громадського обговорення.
— Чат-бот вже в дії? Громадськість активно долучається до співпраці?
— Тут ми стикаємося з іншим. Чат-бот функціонує, однак повідомлення про корупцію — це ж не просто сказати: «Вони всі крадуть». Це потребує обгрунтованого повідомлення по конкретним особам та по конкретним випадкам. І тут в рамках консультування з громадськістю, ми зрозуміли, що люди самі не готові до протидії корупції. Навіть на побутовому рівні. Розповідати, що хтось краде, виявляється може багато хто. А от написати суттєве повідомлення, навіть анонімне, мало хто наважується.
Мене нещодавно здивувала одна фраза під час зустрічі з мешканцями. Вона звучала так: «Та мені простіше йому хату спалити, ніж зробити повідомлення про те, що він корупціонер». Тобто люди в багатьох випадках не готові повідомляти про корупційні випадки свого сусіда. Тож продовжуємо роз’яснювати, консультувати і правильно скеровувати. Хоча, скажу відверто, є випадки, коли мешканці громади дійсно піднімають питання, які варті уваги правоохоронних органів. В анонімному форматі. Вони не лишаються без уваги.
— Михайле Володимировичу, щодо впровадження Антикорупційного кодексу громади. Про що йде мова? Розкажіть більш детально, як це виглядатиме на практиці.
— Антикорупційний кодекс — це набір правил і принципів, які на місцевому рівні будуть застосовуватися, як взірець. Розумієте, в багатьох випадках навіть ті ж самі посадові особи чи депутати не зовсім розуміють, яка діяльність є доброчесною чи не доброчесною, адже не на всі питання чинне законодавство дає відповідь.
Ну наприклад, що робити, якщо депутат міської ради не в повному обсязі сплачує податки. Постає питання, чи має він моральне право при цьому голосувати за рішення, які стосуються розподілу бюджетних коштів, в той момент, коли він сам не доплатив у цей бюджет належну суму. Такі питання є, і ми намагаємося їх врегулювати завдяки Антикорупційному кодексу.
— Як ви співпрацюєте з громадськістю для забезпечення успішності антикорупційного проєкту?
— У Фастові проводилася ціла серія навчальних заходів. Чітко роз’яснювали, які методи протидії корупції, які є механізми захисту викривачів корупції, як правильно поводити себе в тій, чи іншій ситуації. На перших зустрічах емоції були загострені.
Далі практика показала, що люди, коли поінформовані, обізнані, то по-іншому вже сприймають проблематику. Дехто починає усвідомлювати, що корупція — це та тема, яку використовують рашисти для дискредитації нашої держави. Скажімо так, благодатна тема для російських інформаційних операцій, тому що маніпулюючи на тему корупції можна розколювати українське суспільство, можна підривати його віру в державні інституції і таким чином послаблювати Україну в цьому протистоянні російській агресії. Тому потрібно всю інформацію, яку ви отримуєте, — аналізувати.
Бувають випадки, коли «тавро» корупції намагаються повісити на тих людей і на ті вчинки, які виконуються в межах законодавства України, винятково по процедурі. Ось, наприклад, є передбачена законом процедура державних закупівель через «Прозоро». Варто розуміти, що по-іншому ти це не виконаєш. Без зміни норм на законодавчому рівні ситуація не зміниться.
Ось тут якраз треба згуртована робота і громадянського суспільства і влади — державної та місцевої, антикорупційних органів. Для того, щоб ми суттєво покращили ситуацію в цій сфері. Ну і тим самим наближали нашу українську перемогу і пришвидшували європейську та євроатлантичну інтеграцію.
— Які виклики виникали під час реалізації проєкту і як ви їх подолали?
— Цей проєкт ще точно не завершився. Процес стартував, але це, на мою думку, тільки початок на шляху до більш серйозних дій. Це і впровадження на практиці всіх тих норм Антикорупційного кодексу, які прописані. Тому я не виключаю, що в подальшому і робота з Радою Європи буде продовжена і робота над удосконаленням цієї нашої діяльності теж буде підсилена.
Однак, не всі представники того ж самого депутатського корпусу готові до посилення роботи по протидії корупції. Але з допомогою громадянського суспільства знаходимо можливості їх переконувати в необхідності змін своєї поведінки і прийнятті відповідних рішень на рівні нашої громади.
— Які ресурси та підтримку ви отримували у процесі впровадження механізмів запобігання корупції? Яка участь Ради Європи у цьому проєкті?
— Насправді з Радою Європи — це далеко не перший проєкт. Нас дуже тішить ось така плідна, багаторічна співпраця. Крім допомоги у реалізації цього проєкту, важливим є залучення експертів, закупівля матеріально-технічного забезпечення. А найважливіше — адвокація ідеї доброчесності в українському суспільстві і те, що Рада Європи, як потужний міжнародний партнер, перед собою ставить завдання допомогти українцям стати кращими.
Адже саме під егідою Ради Європи організовувалися заходи з потужними інституціями української держави, за результатами яких приймалися певні рішення, які дозволили нам, як громаді, реалізовувати цей проєкт. Зокрема, мова йде про налагодження співпраці з НАЗК, Генпрокуратурою, сприяння проведенню спільних заходів з Верховною Радою України, зокрема, профільним комітетом з організації державної влади та місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Тобто ось така комплексна підтримка і дозволяє розраховувати на успішність ініціатив.
— Насамкінець, пане Михайле, хотілося б почути про ваші плани на майбутнє у цьому напрямку?
— Ми точно не збираємося зупинятися на досягнутому. Ми будемо продовжувати роботу по пришвидшенню європейської інтеграції для того, щоб наша громада ставала більш європейською. Щодо наших наступних планів, це в тому числі ділитися нашим досвідом з іншими громадами. Такі навчальні візити вже були, коли колеги з інших областей України приїжджали і вивчали наш досвід, щоб надалі застосовувати його у своїх громадах. Тому, думаю, що разом, згуртовано, ми подолаємо всі виклики і забезпечимо належну швидкість у євроатлантичній інтеграції України.
Фастів
Бо наша держава зараз — це об’єднання громад, кожна з яких поступово, але вже переформатовує свою діяльність відповідно до європейських стандартів. Притримуючись цього шляху, впевнений, зовсім скоро на світовій арені заговорять про успішну європейську державу — Україну.
*Фото надані Фастівською міською територіальною громадаю
