Антивоєнні написи на водостічних трубах і проукраїнські замовлення у кримських тату-салонах – в анексованому Криму фіксують нові види протестів проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Крим.Реалії продовжують стежити за тим, як російська влада переслідує жителів Кримського півострова, які виступають проти її війни з Україною.
Антивоєнні протести в Криму виявилися незабаром після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну. За рік рух спротиву російській війні став масовим, як і переслідування кримчан за нього. Крим.Реалії з'ясували, що антивоєнні настрої в Криму стають все більш різноманітними та набувають різних форматів: від постів у соцмережах до малюнків на вулицях і татуювань.
«Неправильне» тату
У Сімферополі майстер татуювань Ксенія Голубенко опублікувала у соцмережах приклад своєї роботи – виконане тату з україномовним написом «Крим – це Україна». Після цього вона зіткнулася з хейтом з боку проросійських активістів у соцмережах. І наприкінці березня кримчанці довелося публічно вибачитися за це.
Фотовиставка «Відбиток дому», 2018 рік, ілюстраційне фото
На відео, опублікованому в телеграм-каналі кримського блогера Олександра Таліпова, який підтримує російську війну проти України, майстриня татуювань заявила, що «кається» і підтримує «спеціальну військову операцію» (так у Росії називають свою повномасштабну війну проти України – КР), а також, що вона «готова понести покарання».
Такі відео-покаяння від кримчан регулярно з'являються у проросійських телеграм-каналах і ЗМІ. Під деякими з відео автори пишуть, що звернення записано після спілкування з «лікарями». Про те, що ці публічні «вибачення» вимушені та отримані під тиском, розповідають і ті, хто брав участь у подібних зйомках.
Вуличний художник із Євпаторії Богдан Зіза, заарештований російською владою за звинуваченням у тероризмі, стверджує, що представники ФСБ вибивали з нього публічні вибачення за його акцію проти повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Крим.Реалії на сьогоодні не вдалося зв'язатися з Ксенією Голубенко. На її сторінках у соцмережах уже немає фото проукраїнських татуювань. Редакція готова надати кримчанці можливість висловитися про те, що сталося.
«Путін – вбивця»
Нові антивоєнні написи з'явилися у Севастополі у середині березня. На водостічних трубах житлових будинків чорним маркером невідомі написали: «Нет войне», «Путин фашист», «Путин убийца», повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Публічної позиції російської влади щодо цих написів немає.
Севастополь, антивоєнні написи, 17 березня 2023 року
Раніше в місті було помічено стікери з антивоєнними написами, а на стінах будинків невідомі крейдою намалювали Z-символ, стилізований під нацистську символіку періоду Другої світової війни.
Згодом стікери зірвали комунальники, а написи на стінах зафарбували.
Севастополь, антивоєнні написи, 17 березня 2023 року
Напередодні дев'ятої річниці російської анексії Криму серед антивоєнних написів на півострові були помічені малюнки жовто-синього пісочного годинника. Таким чином активісти антивоєнного руху «Жовта стрічка» видозмінюють знаки «Z», залишені раніше прихильниками повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Цей жовто-синій пісочний годинник покликаний служити нагадуванням, що окупація Криму тимчасова, а ЗСУ вже близько до півострова, пояснюють активісти «Жовтої стрічки».
Торік у листопаді представники руху були нагороджені премією Сахарова – нагородою Європарламенту в галузі захисту прав людини.
Жовта стрічка на проспекті Гагаріна, Севастополь, 18 лютого 2023 року
У межах річниці російської анексії Криму на вулицях міст Криму поверх проросійських плакатів, які прославляють невизнаний «референдум» 2014 року, активісти розклеїли плакати з написами «Героям Слава» та «Крим – Україна». Не лише з 1954 року, а завжди», повідомляють у Представництві президента України в АРК.
Фото таких плакатів не додаються.
«Необдуманий коментар»
У березні підконтрольний Росії Кіровський районний суд оштрафував жителя Кіровського району. Йому призначили штраф у 45 тисяч рублів за «необдуманий коментар у Telegram».
За інформацією суду, 18 березня кримчанин опублікував у телеграм-каналі «Крымский ветер» відео автопробігу, присвяченого дев'ятій річниці російської анексії Криму з коментарем: «Ось такий цирк відбувається зараз в одному із сіл Кіровського району».
https://t.me/Crimeanwind/25901
Російський суд дійшов висновку, що автор публікації «висловив незгоду з діями Збройних сил Росії щодо проведення спеціальної військової операції (так у Росії називають свою повномасштабну війну проти України – КР) на території України і вважає такі дії рівносильними війні, тобто здійснив публічні дії, висловившись публічно проти Росії».
Через війну ці події було визнано судом порушенням частини 1 статті 20.3.3 КоАП Росії (публічні дії, спрямовані на дискредитацію російської армії).
Автор публікації в суді провину визнав і заявив, що не мав злого наміру, сказано у рішенні суду, текст якого мають Крим.Реалії.
Редакції не вдалося зв'язатися із кримчанином. Ми готові надати йому можливість висловитися про те, що сталося.
«Мета – придушення проукраїнських настроїв»
Чим довше тривають бойові дії Росії в Україні, тим дедалі масовішими стають протести кримчан та їх переслідування російською владою, зазначають українські правозахисники.
«З березня 2022 року адміністративні справи щодо «дискредитації армії Росії» у Криму розглядалися окупаційними судами не менше 284 разів. 233 рази вони винесли ухвали про притягнення до адміністративної відповідальності щодо 224 осіб. Найчастіше – за публікації у соціальних мережах, що суперечать позиції Кремля», – повідомив аналітик громадської організації «КримSOS» Євген Ярошенко.
Євген Ярошенко
За його даними, у більшості випадків російські суди у Криму виносять позитивні рішення щодо штрафів за статтею 20.3.3 КоАП Росії. У середньому сума штрафу становить 30 тисяч рублів, зазначили у «КримSOS».
Представники проєкту «Кримський процес» підрахували, що серед антивоєнних протестів на півострові частка інтернет-протестів становить 45%, а на другому місці серед адмінправопорушень такого типу – боротьба з українськими піснями, гаслами та усним висловлюванням невдоволення з приводу війни чи дій головнокомандувача.
Пропаганда війни та російської армії у Сімферополі. Крим, 13 березня 2022 року
Серед інших форм висловлення незгоди з війною зафіксовано закидання яйцями військової частини, пошкодження банерів і наклейок із символікою російської «спецоперації» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) чи зображеннями Володимира Путіна.
«Загалом за рік досліджень у «Кримському процесі» дійшли висновків, що застосування статті 20.3.3 російського КпАП на окупованій території півострова має на меті не профілактику правопорушень, а виключно придушення зростаючих антивоєнних та проукраїнських настроїв», – повідомляють автори дослідження.
Представниця президента України в АРК Таміла Ташева вважає, що «чим ближче будуть Збройні сили України, тим більше протестів буде в Криму».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
