В окупованих Росією областях півдня України практикують методи переслідувань людей, раніше випробувані на жителях анексованого Криму. Окупаційні адміністрації на Херсонщині, зокрема, посилюють практику доносів. Цей процес також активізувався і в Криму від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Навіщо їх практикують і до яких наслідків це призводить, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російські сили розширюють мережу своїх інформаторів на окупованій частині Херсонської області, повідомляє Український центр національного спротиву. За його даними, окупанти намагаються задіяти велику кількість лояльних до себе місцевих жителів для виявлення громадян, які мають «тверду проукраїнську позицію» або підтримують Сили оборони України. Зокрема, російські спецслужби застосовують систему збору інформації за допомогою «доносів» та «інформування про підозрілі дії чи висловлювання», яку надалі використовують для посилення адміністративно-поліцейських умов у регіоні, стверджують у Центрі.
Російським спецслужбам стало складніше виявляти людей, які не отримали паспорти Росії, тож систему доносів зараз посилюють, зазначає депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
Подібна практика запозичена у Криму. Там вона розпочалася навесні 2014 року, коли російські силовики викрадали та катували кримчан, щоб змусити їх свідчити проти своїх колег чи родичів – активістів, керівників або координаторів руху спротиву російській агресії. За цим слідували масові кримінальні та адміністративні переслідування. А коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, практика доносів стала більш жорсткою і все більш масовою, зазначають правозахисники.
«Десятки виявлених «ждунів» практично всі відпрацьовані МВС»
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Криму фіксують нові факти переслідувань людей на підставі доносів. Вони лягають в основу адміністративних справ щодо «дискредитації Збройних сил Росії» (стаття 20.3.3 КоАП Росії), повідомляють у Кримській правозахисній групі.
Радянський пропагандистський плакат
«Підставою для порушення таких справ найчастіше є доноси. Так, на жителя Нижньогірського донесли відвідувачі поштового відділення, які почули, як він сказав: «Дістали окупанти своїми законами». Чоловіка визнали винним у порушенні статті 20.3.3. КоАП Росії та оштрафували на 30 тисяч рублів. Двоє жителів Сак у стані алкогольного сп'яніння написали донос на знайомого, який нібито сказав на вулиці: «Слава Бандері». Його оштрафували на 30 тисяч рублів. Також відомо, що одразу кілька людей написали доноси на жителя села Ясна Поляна, який, за їхніми словами, «негативно висловлювався на адресу органів влади РФ, говорив, що Крим є частиною України і після входження до Криму Збройних сил України він надаватиме їм допомогу ву зачистці території зі зброєю в руках». Його оштрафували на 40 тисяч рублів», – повідомляють у Кримській правозахисній групі.
Олександр Таліпов
Провідна роль у цьому процесі – у блогера з Феодосії Олександра Таліпова. Він підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, збирає допомогу для фронту російським військовим і допомагає спецслужбам Росії переслідувати кримчан, які не згодні з війною. На підставі публічних скарг Таліпова у його Telegram-каналі «Крымский смерш» силовики масово переслідують жителів Криму. Блогер не приховує, що його діяльність цьому сприяє. «У нас десятки виявлених «ждунів» (людей, які чекають на прихід до Криму Збройних сил України – КР). Майже всі відпрацьовані органами МВС. Усі вони стають на облік, усі тепер під контролем, мають певні обмеження, пов'язані з фінансовими операціями, прийомом на певні роботи, оформленням зброї. Але якщо їх повторно виявляють за таку протиправну діяльність, я вважаю, що треба позбавляти таких осіб громадянства та примусово видворяти за межі Росії. Я б їх видворяв із Графської пристані вплав», – заявляв Олександр Таліпов в ефірі кримського телебачення.
Долучається до процесу протидії антивоєнним голосам і місцева влада. Наприклад, у Севастополі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну запустили чат-бот для доносів на тих, хто підтримує Україну.
«У Криму розгорнулося стеження за соцмережами»
У Криму поширені випадки, коли доноси нібито від імені інших людей пишуть співробітники ФСБ або Центру протидії екстремізму (Центр «Е») МВС Росії, каже координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Це, за її словами, дає силовикам формальне право зламувати акаунти кримчан у соцмережах та порушувати справи проти них. Силовики також часто виявляються таємними свідками у кримінальних справах проти кримчан. Однак це не виключає того, що доносами у Криму займаються і деякі місцеві жителі, зазначає правозахисниця.
Ольга Скрипник
«У Криму є люди, котрі добровільно пишуть доноси. Тому що все одно є частина тих, хто підтримує Росію. Навіть у моєму досвіді в 2014 році деякі співробітники Ялтинського університету, в якому я викладала, писали на мене доноси у ФСБ – про те, що я займаю проукраїнську позицію, що я – агентка США тощо», – розповідає Ольга Скрипник.
Доноси в Криму на людей, нелояльних до місцевої влади, широко практикувалися на півострові і до 2022 року. Але це явище загострилося з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кажуть місцеві правозахисники.
«З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну процеси, пов'язані з доносами, у Криму загострилися. Це підтверджується тією кількістю адміністративних і кримінальних справ, які порушуються проти кримчан за їхні висловлювання у соцмережах, тим стеженням за висловлюваннями людей, яке розгорнулося у соцмережах. Ті, хто цілеспрямовано моніторять інтернет-ресурси для виявлення таких висловлювань, фактично стають інструментом у руках російських спецслужб. А часто й самі силовики пишуть доноси, щоб мати привід переслідувати людей», – зазначила Крим.Реалії кримська правозахисниця, ім'я якої ми не називаємо з міркувань безпеки.
Затримання адвоката Назіма Шейхмамбетова. Сімферополь, Крим, 26 травня 2022 року
Російські силовики на окупованих територіях України практикують такі самі методи, як і в самій Росії, каже російський опозиційний політик Геннадій Гудков. У Росії створено силову систему, яка заохочує її представників до жорстоких методів роботи, зазначає він.
«Питання у жорстокості, питання у кадрах, які, як правило, тимчасово відряджені. Відсутність моральних норм і брехня постійна, цинізм, лицемірство – всі ці якості прищеплюються багатьом росіянам путінським режимом. Коли це заохочується, коли проводяться показові суди, трибунали, коли такі якості заохочує начальство, відбуваються жахливі злочини», – вважає він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
