Сучасна війна це не тільки бойові дії. Нещодавній рейд пригожина російськими містами з бойовиками, які ще недавно сиділи у в’язницях, очолювані ніким іншим, як бандитом-рецидивістом, показує, наскільки думка населення може змінитися в радикально протилежний бік при грамотно побудованій медійній кампанії, що недавній головоріз, героєм”.
Про це пише видання “Матрица свободы”.
Тому кремль ні на секунду не припиняє спроб заволодіти якомога більшою кількістю умів по всьому світу за допомогою своєї пропаганди.
Завдання ядерного удару є однією з головних тем вторгнення з весни 2022 року. Насправді застосування ядерної зброї агресором стало хоч і більш ймовірним, з урахуванням ведення агресивної війни, проте, згідно з аналітикою експертів, як і раніше, не перевищує кількох десятків сотих відсотка. З іншого боку, «зброєю масового ураження» без перебільшення вважатимуться російську пропаганду. Її поширення ведеться абсолютно законними способами, досягає цільової аудиторії у всьому світі, яка обчислюється десятками, а то й сотнями мільйонів людей.
На жаль, пересічному громадянину часто дуже важко відрізнити спрямовану дезінформацію, фейки, вкидання правди. Винятком можна вважати явну шалену пропаганду по російських телеканалах та інших джерел інформації. І це також полягає головна помилка людей. Бачачи уривки пропагандистських виступів у соцмережах, людина починає думати “російську пропаганду відрізнити просто – ось солов’їв, кисельовв, симоньян, красовський – вони пропагандисти, їм та їм подібним вірити не можна”. Таким чином, інформаційний простір сприймається у “чорно-білих” тонах. Ось тільки пропаганда в росії має свою цільову аудиторію і це росіяни і, відповідно, в інших країнах вона повинна сприйматися саме так, як сприймається насправді – фарс, фрик-шоу, обман.
Для інших країн, агресор, використовуючи спеціалістів із спецслужб, створює відмінні від звичного пропагандистського середовища ресурси, з інформативним навантаженням, спрямованим на різні цільові аудиторії. Це можуть бути противники чинної влади, незадоволені своїм соціальним та матеріальним становищем громадяни, лояльний кремлю шар населення, “ліві” чи “праві” сили. Для демократичних країн, із стійкою політико-соціальною ситуацією, розробляються окремі масштабні проекти, що стосуються глобальних проблем, на кшталт екології, захисту навколишнього середовища, відновлюваних джерел енергії, де поступово порядок денний зводиться до співпраці з росією.
Звичайно, ведучи війну проти нас, головним інформаційним полем битви Кремля наразі залишається Україна. Тому спецслужби агресора, насамперед ФСБ росії, де пропагандою займається “Друга” служба або «Двійка», розробляють та впроваджують в інформаційний простір нашої країни окремі ресурси, спрямовані на підрив довіри українців до чинної влади, недовіру власним ЗМІ, вкидання дезінформації та створення думки , Що “не все так однозначно” по відношенню до тієї чи іншої події (переважно до військових злочинів росії).
Здебільшого, співробітники російських спецслужб вербують для своїх цілей українців, які є лояльними або нейтральними кремлю, пропонуючи за роботу грошову винагороду. За логікою агресора, вербування місцевого населення дозволяє максимально локалізувати проросійський контент під цільову аудиторію. Так, наприклад, співробітниками СБУ ще 7 червня 2022 року було затримано киянина, якого курирували ФСБ. Він встиг створити 20 ресурсів ЗМІ, де поширювалася інформація, що дискредитує ЗСУ, а також російські наративи. За даними СБУ, щомісяця портали злочинця відвідувало 2,2 млн. унікальних користувачів.
Проте в Україні продовжують створюватися десятки проросійських ресурсів, які, тим часом, не можуть похвалитися довгим життям. Одним із таких ресурсів був сайт wartearts.org. На момент написання статті він був зламаний і більше не працює. Сайт вівся українською мовою. За допомогою нього, нібито, можна було знайти родичів, які загинули або зникли безвісти, попередньо ввівши дані людини, а також свої власні. Насправді, за допомогою цього ресурсу ФСБ збирало дані про українців, а точніше отримувало доступ до публічних облікових записів, щоб надалі розповсюджувати за допомогою них неправдиву інформацію про війну в Україні. Цей ресурс був зроблений за аналогією українського ресурсу «Шукай своїх», який існує для виявлення зниклих безвісти, полонених або ідентифікації загиблих росіян, у зв’язку з тим, що Міністерство оборони росії часто приховує цю інформацію від родичів своїх солдатів.
Ще одним ресурсом, створеним спецслужбами росії, був foreigncombatants.ru. Ім’я домену російське, проте, часто людина не звертає на це увагу. Там поширювалася інформація про іноземних добровольців, які прибули до України для допомоги ЗСУ. Його завданням була кампанія дезінформації, зокрема громадянам країн-членів НАТО. Агресор намагався розповісти про “причини глибинного конфлікту, який не може зрозуміти іноземець, і їде в Україну, не знаючи всієї правди”. На момент написання статті ресурс також заблокований.
Звичайно, головною цільовою аудиторією таких ресурсів, переважно, були українці, які підтримують росію (на жаль, такі досі є). Однак у таких людей є родичі, друзі, колеги по роботі, які через свою недостатню інформаційну підкованість схильні сприймати точку зору, у тому числі лояльних Кремлю знайомих. Також, існує великий прошарок населення, з, так званого, “табору, що сумніваються”. Такі люди повністю підтримують Україну і знають, хто є агресором у війні, проте схильні вважати, що “всієї правди їм не говорять” і, можливо, у війні “зацікавлені країни Заходу”. Українці із цієї категорії також є цільовою аудиторією для інформаційних ресурсів противника.
З метою запобігання несвідомого дезінформування та потрапляння під “зброю масової поразки” росії слід довіряти лише офіційним джерелам інформації.
Існує також безліч незалежних ЗМІ, які інформують свою аудиторію максимально об’єктивною інформацією. Тим не менш, там також можна зустріти статті, де наводиться думка російської сторони, яку під певним спектром сприйняття можна трактувати по-різному.
Нагадаємо, як повідомляла раніше група “ІС”, пропаганда рф поширює фейки про критику “західними експертами” наступу ЗСУ.
