Цьогоріч 28 липня українці вдруге відзначають День Державності. Це доволі "молоде" свято невипадково співпадає з Днем хрещення Київської Русі, від якого минуло вже 1035 років.
Докладніше про те, чим важливий цей день для нашої країни, та що варто знати про дату святкування, розповіло "РБК-Україна", інформує UAINFO.org.
Свято Української Державності започаткував президент Володимир Зеленський під час урочистих заходів до 30-ї річниці Незалежності України, а вперше його відзначили минулого року.
Визначальною є дата святкування – 28 липня, адже цього дня також відзначається День хрещення Київської Русі, який так само співпадає з церковним Днем вшанування пам'яті рівноапостольного Князя Володимира Великого. Саме в цьому співпадінні криється сенс Дня Державності.
Як зазначають в Українському інституті національної пам'яті, свято покликано нагадувати, що "українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ".
Правління князя Володимира стало періодом розквіту Київської Русі, а прийняття християнства у 988 році – вибір на користь європейської цивілізації та розвитку.
Із середньовічної Київської Русі походять атрибути нашої сучасної держави:
- знак тризубу – став гербом держави;
- гривня – назва офіційної грошової одиниці;
- прийняття християнства – найпоширеніше віросповідання на сучасних українських землях;
- назва "Україна" – вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1187 році;
- політичний і культурний центр Київської Русі – Київ – залишається політичним і культурним центром України сьогодення.
День Державності має нагадувати про зв'язок сучасних українців з багатьма поколіннями нашого народу, про самобутність та культуру нашої країни.
До того ж метою цього свята є протидія російській дезінформації та історичним фейкам про нібито єдність походження українського та російського народів.
Хоча свято було запроваджено лише два роки тому, проте сьогодні, 28 липня, Україна відзначає його востаннє саме цього дня. Причиною є календарна реформа ПЦУ.
Вже з 1 вересня Православна церква України перейде на новоюліанський календар, після чого дати більшості релігійних свят зрушаться на 14 днів назад.
День Державності пов'язаний з Днем пам'яті рівноапостольного Князя Київського Володимира Великого, який за новим літочисленням припадатиме на 15 липня. З огляду на це, президент Володимир Зеленський видав указ про перенесення святкування Дня Української Державності також на 15 липня, його ухвалила Верховна рада.
Таким чином, цього року Україна святкує пам'ятну дату ще 28 липня, а вже в 2024 році День Державності буде приходитись на 15 липня.
28 липня - також день пам'яті князя Володимира, який у 988 році назавжди змінив життя Київської Русі, прийнявши християнство, розповідає УНІАН.
Київський князь Володимир жив у X-XI століттях, народився близько 960 року. Він був сином древлянки - дочки князя Мала, якого княгиня Ольга стратила за вбивство свого чоловіка Ігоря. Двох дітей князя Мала, сина і дочку, Ольга пожаліла і забрала до себе, і пізніше Малуша народила їй онука Володимира - від сина княгині Святослава.
Святослав у 970 році між трьома синами поділив землю: Ярополку - Київ, Олегу - Овруч, Володимиру - Новгород. Але незабаром Володимиру довелося бігти до варягів - через підступні задуми старшого брата. Втім, через якийсь час він зібрав дружину, повернувся і в 978 році відібрав у Ярополка київський престол.
Князь Володимир спочатку був язичником. Він поклонявся богам, приносив їм жертви, мав гарем. Але все змінилося, коли князь зажадав руки візантійської царівни Анни - взамін на військову допомогу. Константинополь погодився лише з умовою, що князь прийме хрещення. Згідно з "Повістю временних літ", Володимир і до цього замислювався про вибір віри, і він припав на православ'я.
Князя Володимира хрестили в Херсонесі, за переказами перед цим він раптово осліп, а після хрещення прозрів. Тоді ж він і вимовив свою знамениту фразу: "Тепер я побачив Бога Істинного!"
У хрещенні князь був наречений Василем. Разом з ним обряд хрещення пройшли його сини, слуги, дружини (у язичників було багато дружин). Від усіх своїх дружин Володимир відмовився, а в 988 році разом з новою дружиною Анною відправився назад до Києва. Незабаром у водах Дніпра відбулося історичне хрещення. Відомо, що напередодні Володимир оголосив: "Якщо хто не прийде завтра на річку - багатий або бідний, жебрак або раб - буде мені ворог".
Бажання правителя було виконано. Мешканців столиці масово охрестили у місці впадання річки Почайни у Дніпро.
Після Києва православ'я прийняли інші міста Русі. Відтоді князь став руйнувати язичницькі святилища, а на їх місці зводити церкви. Він заклав кам'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинний), потім у Києві звели храм Софії та кафедральний собор Пресвятої Богородиці. У 1007 році в Десятинну церкву князь переніс мощі своєї бабусі - святої рівноапостольної Ольги, а через 4 роки - поховав там свою дружину Анну.
За заслуги князя величають Володимир Великий, а в народі він відомий як Володимир Червоне Сонечко - за те, що був добрий, подавав милостиню, поділяв трапезу з жебраками на своєму дворі, а якщо потрібно було - відправляв їжу тим, хто не міг прийти. У якийсь момент князь навіть відмовився від смертної кари, мовляв, "не страчу - гріха боюся".
Святого Володимира згадують 28 липня за юліанським календарем. За новоюліанським календарем (з 1 вересня 2023 року) шанувати його будуть 15 липня.
У 2023 році День Державності святкується 28 липня, проте, згідно з прийнятим законом, починаючи з наступного року, це свято буде відзначатися 15 липня. Причиною перенесення дати є перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський календарний стиль.
