Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів показав історію півдня України через фото будівництва Каховської ГЕС.
Сьогодні, 9 червня, у Міжнародний день архівів, на фейсбук сторінці Центрального державного аудіовізувального й електронного архіву з’явилась публікація світлин, які нікого не залишать байдужими. Для більшості — кожна з фотографій — побачений вперше відбиток часу та історії, який проливає нове світло на події сьогоднішнього дня.
Трагічні новини з Херсонщини заповнили світові ЗМІ. А українцям у цих повідомленнях болить кожне слово. Але так влаштоване життя, що і нинішні фото стануть історією, яка покаже нащадкам — якими ми були, як проявили себе, як люди у ці дні і хто приніс горе на нашу землю.
Катастрофа, яку спричинила росія, підірвавши дамбу Каховської ГЕС, ще отримає повну оцінку, як надзвичайний воєнний злочин.Теракт росіян залишив без житла тисячі місцевих жителів. Люди — без засобів існування, адже знищено все, що українці будували й створювали десятиліттями. Під загрозою — важлива частина екології України.
Панорама будівництва Каховської ГЕС. Херсонська обл., 20 серпня 1954 року. Фото: ЦДАЕА/Facebook
На Каховській ГЕС було зав’язано і судноплавство по Дніпру нижче Запоріжжя (а значить і можливості експорту, що нині вкрай важливо), і робота найбільшої АЕС у Європі — Запорізької атомної. А також зрошення земель на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Праця багатьох поколінь — знищена окупантами.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів показав світлини будівництва й роботи Каховської ГЕС та населених пунктів півдня України, щоб кожен з нас усвідомив ще раз сталість своєї історії.
Будували Каховську ГЕС у межах «Великого плану перетворення природи». 20 вересня 1950 року було ухвалено постанову ради міністрів срср «Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південноукраїнського та Північнокримського каналів і зрошення земель південних районів України та північних районів Криму».
Укладання перших кубометрів бетону в 4-й блок днища шлюзу Каховської ГЕС. м. Нова Каховка Херсонської обл., 30 березня 1953 р. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
Серед аргументів за таке масштабне будівництво наводилось «потреба у високих та стійких урожаях сільськогосподарських культур у південних посушливих районах України та північних районах Криму».
Процес будівництва гідроелектростанції доручили колективу управління «Дніпробуд», який у 1927-1932 роках зводив Дніпрогес.
Споруджували Каховську ГЕС 15 тисяч будівельників, роботи тривали пришвидшеними темпами. Завершили будівництво достроково — 18 жовтня 1955 року. Побудували споруду за п’ять років, замість шести запланованих.
Група будівельників Каховської ГЕС. Херсонська обл., квітень 1955 р. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
«На будівництво гідровузла було залучено 1100 автомашин, 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паротягів, сім земснарядів та 12 тисяч осіб „живої сили“. Враховуючи значення й статус будівництва, не дивно, що усі залучені робітники перебували під пильним оком МДБ», — пише Юрій Щур, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету. Він зауважує, що «грандіозне будівництво розпочиналося з помпою у ЗМІ, але без будь-яких умов для робітників».
Були й черги за хлібом, і затримки у виплаті зарплат, і відсутність нормального житла (адже Нова Каховка лише будувалась).
Попри традиції срср виконувати «п’ятирічку за три роки», була й економічна віддача саме від прискореного будівництва цієї споруди.
«Електроенергії, отриманої внаслідок дострокового пуску станції, вистачить для видобутку 75 млн тонн вугілля або для виробництва 6,5 млн метрів металу», — про це заявив у виступі на радіо начальник будівництва Сергій Андріанов.
Пульт керування Каховської ГЕС. Херсонська обл., 1961 р. ФОТО: ЦДАЕА
До слова, будівництва Каховської ГЕС, яке вели в радянський спосіб «напролом», завдало чимало шкоди навколишньому середовищу і тисячам людей. Адже було майже 30 сіл, з яких мешканців змусили залишити рідні домівки та переселитися на нові місця.
Вид шлюзу Каховської ГЕС. м. Нова Каховка Херсонської обл., вересень 1959 р. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
Про те, як змінилась місцевість вниз по Дніпру — від Запоріжжя до Каховки, писав у «Поемі про море» й Олександр Довженко.
«Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Усе, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років, — все щезло».
Загальний вид центральної частини м. Нова Каховка. Херсонська обл., 1956 р. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
Історики кажуть, що технічний прогрес та економічні доцільності часто йдуть таким поступом. Адже спорудження Каховської ГЕС спричинило затоплення колиски українського козацтва — Великого Лугу. Під водяною ковдрою опинилися козацькі Січі, зимівники, городища, могильники. Назавжди зникло понад 60 річок та озер.
Всі 70 років Каховська ГЕС працювала на економіку України. Давала змогу зрошувати Крим та землі Херсонщини, розширились можливості для торговельного флоту, у нових містах та селах оселились люди.
Вид на р. Дніпро з ротонди в м. Нова Каховка. Херсонська обл., 1960-і рр. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
Довженко дуже гостро і точно передав трагедію і велич Каховки. У своєму щоденнику зізнається: «Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро — велику річку мого народу, чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі, і величавий спокій. І ніде мені не хотілося б так жити, як тут».
Загальний вид площі біля річкового вокзалу у м. Херсоні. 1960-і роки. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
Сьогодні, після руйнування російськими диверсантами Каховської ГЕС, за попередніми підрахунками відомо про те, що для відбудови споруди та її роботи знадобиться 5 років і понад мільярд доларів.
Але для цього потрібні перш за все Перемога і Мир. Їх кожен справжній українець і українка наближають, як можуть.
Одна з вулиць житлового масиву Корабел у м. Херсоні. Червень 1982 р. ФОТО: ЦДАЕА/Facebook
У Державному галузевому архіві Національної пам’яті сьогодні написали:
«Війна ще раз довела цінність архівів для суспільства. Ті суспільства, де архіви є відкритими, проговореними, вивченими, демонструють цивілізаційний розвиток».
Саме тому такими важливими є правдиві свідоцтва, які несуть нам відкриті архівні документи та світлини Центрального державного аудіовізуального й електронного архіву про історію Каховської ГЕС.
Читайте також:
«Президент України побував на переправі, де евакуюють людей з підтоплених районів Херсонщини. ФОТО, ВІДЕО».
«Вечірній Київ» повідомляв, що за даними Генштабу окупанти не були готові до наслідків підриву греблі Каховської ГЕС, зазнали втрат у живій силі, озброєнні та військовій техніці.
Другий день поспіль у столиці також збирають гуманітарну допомогу херсонцям, чиї будинки підтоплені внаслідок підриву Каховської ГЕС російськими військовими.
