За останні пів року злочинці виманили в мешканців Донеччини мільйони гривень. Шахраї «відіграються» на людських трагедіях, а відтак кожне горе стає приводом виманити гроші.
За останні пів року в топі злочинних схем — різноманітні афери, пов’язані з війною. Так правоохоронці зазначили, що від початку року відкрили 387 кримінальних проваджень за фактом шахрайських дій. Зокрема злочинці обікрали людей на майже 19 мільйонів гривень, повідомляють в поліції Донеччини,
«У березні оперативники карного розшуку та слідчі викрили 29-річного жителя Покровського району, який ошукував українців за схемою „дзвінок з банку“. Отримавши доступ до рахунків громадян, він переказував їхні кошти собі або брав на їх ім'я багатотисячні кредити. Під час досудового розслідування встановлено причетність зловмисника до 23 таких злочинів», — розповідають правоохоронці.
До слова, типовими пастками можуть бути «збір на ЗСУ», «допомога» в евакуації, «виплата від держави» на відновлення зруйнованого житла. Грабіжники також можуть зламувати сторінки в соцмережах та створювати фальшиві сайти-двійники офіційних ресурсів. Якщо отримуєте посилання від незнайомої людини — не переходьте за ним, адже так можна отримати доступ до банківської інформації та карткових рахунків.
«Жертвами аферистів часто стають військовослужбовці та їхні рідні. Шахраї наживаються на продажу бійцям неіснуючих автомобілів, амуніції (шоломи, бронежилети), виманюють гроші під приводом допомоги в розшуку безвісно зниклих захисників тощо. Одного з таких „помічників“ встановлено, і він постане перед судом. Слідчі довели, що підозрюваний ошукав щонайменше 12 родин наших воїнів», — наголошують правоохоронці.
Так, поліція також застерігає мешканців, аби вони були обережнішими та не реагували на будь-які дзвінки, де просять надати пароль, або логін у «Приват24» чи «Ощад24». З цими людьми краще взагалі не розмовляти, адже банківські працівники не просять таку інформацію — ані в телефонних дзвінках, ані в месенджерах.
Часто грабіжники створюють фішингові сайти. В такому разі адреса посилання відрізняється від оригінальної. До прикладу додаток «Instagram» написаний із двома літерами «m» в кінці чи зайвим символом — крапки, коми тощо.
При інтернет-платежах краще обирати післяплату. Зокрема, в жодному разі не можна розповідати та показувати CVV2-коди, які розташовані на звороті кредитної картки. Якщо вам телефонують і просять його назвати — звертайтеся на гарячу лінію свого банку.
