У кінці липня поточного року керівники Ізмаїльського військово-морського ліцею та Ізмаїльського державного гуманітарного університету звернулися до очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера і голови Одеської обласної ради Григорія Діденка з проханням не допустити закриття ліцею. Цей навчальний заклад не має комерційної структури, а робить із «непростих» дітей (сиріт, з родин зі складними життєвими обставинами тощо) справжніх статних юнаків та дівчат із прекрасною фізичною підготовкою, тим самим унеможливлюючи їхнє вірогідне непривабливе майбутнє — вештання по вулицях у пошуках незаконної наживи чи наркотиків.
Про це журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» розповіла виконуюча обов’язки директора навчального закладу Наталія Стогнієнко, яка очолює ліцей із серпня 2017 року.
За словами пані Наталії, обласний департамент освіти та науки не дозволяє провести вступну кампанію на 2023-2024 навчальний рік, бо вважає це «недоцільним». Директор департаменту Олександр Лончак пояснює таке рішення через дві причини. По-перше, згідно офіційної відповіді на запит Наталії Стогнієнко, «минулий навчальний рік показав неспроможність педагогічного колективу та офіцерського складу Ізмаїльського військово-морського ліцею забезпечити у змішаному режимі необхідний освітній та фізично-спортивний процес із ліцеїстами, їх супровід». Другою обставиною є те, що «заклад спеціалізованої освіти немає приміщення для організації роботи». Наразі ліцеїстів та весь колектив навчального закладу зголосився прийняти Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Тут є все необхідне для навчання та харчування ліцеїстів: класи, спортивна зала, бібліотека, медичний пункт, приміщення для проживання вихованців та для розміщення адміністративного апарату. Мова йде про один із поверхів корпусу університету по проспекту Миру та місця в місцевому гуртожитку.
Таким чином, проблема із наявністю приміщення може прекрасно вирішитися. Та й зауваження обласного департаменту про «неспроможність педагогічного колективу та офіцерського забезпечити у змішаному режимі необхідний освітній та фізично-спортивний процес із ліцеїстами», м’яко кажучи, є некоректним. Бо ж, згідно даних, які надала Наталія Стогнієнко нашому виданню, середній бал національних мультимедійних тестів з математики, історії України, української мови усіх сімнадцяти випускників-одинадцятикласників був доволі успішним: від 140 балів до 166 балів. І це тоді, коли студенти знаходилися на дистанційному навчанні. Більш того, шістнадцять ліцеїстів минулоріч вступили до вищих навчальних закладів: двоє — до Одеської морської академії, один — до коледжу цього навчального закладу, один — до Академії Національної гвардії України, п’ятеро — до Одеської військової академії, один — до Національної академії внутрішніх справ (Одеса), один — до Національного університету цивільного захисту населення (Львів), один — до Південноукраїнського національного педагогічного університету К.Д. Ушинського, четверо навчаються за кордоном. Один випускник потрапив на строкову службу до Збройних Сил України.
Тут варто нагадати непросту історію збереження військово – морського ліцею в попередні роки, яка згодом зробила ліцей «безхатченком», а вихованців довелося вчити попри штучні перепони. Як кажуть деякі чиновники наразі, ліцей мають закрити, бо в ньому навчається недостатня кількість дітей. Начебто у такому вигляді навчальний заклад функціонувати більше не може — занадто дорого обходиться його власникові — Одеській обласній раді.
Так, у 2017 році після несподіваного звільнення постійної директорки Лариси Вінжеги та за керування наступниці Ірини Бойчевої (з її мовчазної згоди) обласна рада передає будівлю Ізмаїльського військово-морського ліцею в оренду Нацгвардії України. Тоді ж «без бою» було припинено набір документів вступників на 2017-2018 навчальний рік. Бо ж тодішній заступник Одеської обласної державної адміністрації Сергій Колебошин вимагав провести реорганізацію ліцею та зупинити вступну компанію. Ці вказівки Ірина Бойчева виконала, наявні документи вступникам було повернуто. Виконавши свою місію, керівниця звільнилася.
Отже, навчальний заклад штучно намагалися закрити. Ліцей вдалося зберегти завдяки боротьбі батьків, діти яких у ньому навчалися.
Після низки скандалів у медійній площині та зустрічей з обласними чиновниками заклад освіти «оселили» на третьому поверсі Ізмаїльського вищого професійного училища. Гроші на поточний ремонт приміщень було виділено Ізмаїльською міською радою та одним із благодійних фондів.
У листопаді 2018 року департаменту освіти і науки обласної Одеської ОВА було доручено підготувати договір оренди та забезпечити розташування ліцею на території Ізмаїльського центру професійно-технічної освіти (колишнє училище №38). До сьогоднішнього дня це питання залишається відкритим.
Згодом відбулася зустріч з заступником голови Одеської обласної адміністрації Сергієм Колебошеним, директором обласного департаменту освіти та науки Олександром Лончаком, представником Одеської морської академії Валентином Чимширом, де була також присутня директор Ізмаїльського військово – морського ліцею Наталія Стогнієнко. Тоді було озвучено, що після утворення багатопрофільного Дунайського центру професійної освіти шляхом об’єднання трьох функціонуючих закладів професійної освіти, а саме Ізмаїльського вищого професійного училища, Суворовського професійного аграрного ліцею та Ізмаїльського центру професійно-технічної освіти, Наталії Стогнієнко було обіцяно, що її навчальний заклад отримає право власності на будівлі колишніх училищ №7 та №38. На той момент представник Одеської морської академії Валентин Чимшир плекав надію на базі училища №38 відкрити Дунайський фаховий коледж. На цій зустрічі було вирішено, що вихованці Ізмаїльського військово-морського ліцею та студенти коледжу ділитимуть разом будівлю училища №38, а Одеська морська академія відремонтує для ліцею приміщення училища №7.
П’ятого січня 2022 року стає відомо, що об’єднання трьох вищезгаданих професійних училищ вже відбулося. Але обіцяного «дому» ліцей так і не отримав, бо 4 березня 27 ліцеїстів, у перші дні широкомасштабної війни, було евакуйовані до Румунії. А вже 14 березня директорка навчального закладу дізнається, що підписано акт прийому-передачі будівлі училища №38 на право власності Одеській морській академії під коледж. А у березні вже були готові документи на основну будівлю сьомого училища для передачі в оренду військовим.
А тепер простежимо конкурентне притиснення ліцею. Навесні 2022 року на базі училища №38 відкривається Дунайський фаховий коледж. В цей же час Наталія Стогнієнко звертається до свого безпосереднього керівника Олександра Лончака, аби той дозволив розпочати вступну кампанію до ліцею. Департамент мовчить, не відповідаючи нічого.
Водночас Дунайський фаховий коледж минулоріч паралельно набрав п’ять класів. Як нам розповіла Наталія Стогнієнко, у приймальній комісії казали, що в Ізмаїльському військово-морському ліцеї немає компетентних педагогів для навчання. Для абітурієнтів в коледжі пообіцяли безкоштовне навчання, гуртожиток, тобто мали забезпечити аналогічні умови, як в ліцеї. Що ж вийшло згодом з цими обіцянками- цяцянками?
Наталія Володимирівна запевняє, що, за її інформацією, вже 5-10 вересня, коли розпочався навчальний процес, директор Дунайського інстититу НУ “Одеська морська академія” Валентин Іванович Чимшир скликав батьківські збори, де було зазначено, що бюджетної основи не буде, а студентам потрібно сплатити контракт у розмірі 20 тис. грн. Тоді батьки здобувачів освіти почали телефонувати Наталії Стогнієнко, аби перевестися до ліцею. І такі хитрощі керівництва коледжу закінчилися для них погано: за неофіційними даними, у кінці першого семестру залишили навчання три групи студентів із п’яти створених.
Але ж і ліцеєві прийшлося непереливки. Коли вихованці та педагоги в серпні минулого року повернулися з Румунії, Наталія Володимирівна навідалася одразу до профільного департаменту. Вже згаданий Олександр Лончак наголосив на тому, що нового набору не буде, «бо він не бачить доцільності в такому стані навчатися, бо немає ні укриття, ні приміщень».
Керівниця ліцею на цьому не зупиняється, звертаючись до тодішнього губернатора Одещини Максима Марченка зі скаргою, що департамент освіти та науки намагається закрити ліцей. Одразу звідти почали лунати погрози про звільнення Наталії Стогнієнко.
За словами Наталії Володимирівни, цього року епопея із забороною набору продовжується. Вона вважає, що її ліцей став «кісткою в горлі» конкурентові — Дунайському фаховому коледжу. Тому його керівництво вирішило розчистити собі освітянський шлях. Бо ж в ліцеї навчалися на бюджеті не тільки «складні» діти, але й звичайні підлітки. А діти зі звичайних родин можуть бути потенційними студентами коледжу, аби їхні батьки сплачували контракт, бо навчальний заклад приватний, а значить напряму залежить від власних доходів.
«З метою збереження Ізмаїльського військово-морського ліцею департамент звертався до Одеської обласної ради, Ізмаїльської районної та міської рад щодо виділення приміщень для роботи закладу спеціалізованої освіти, однак пропозицій не надійшло. Двічі департамент звертався до Одеської обласної ради щодо припинення закладу освіти, однак питання не були винесені на розгляд депутатів. Враховуючи ситуацію, яка склалася, відсутність приміщень для організації роботи закладу спеціалізованої освіти, департамент вважає недоцільним проведення вступної кампанії на 2023-2024 навчальний рік», – розповіла нам Наталія Стогнієнко, яка отримала письмову відповідь на своє звернення щодо проведення вступної кампанії.
Тому наразі діти подають заявки на вступ на електронну пошту закладу освіти, тобто потайки. Наразі є більше двадцяти охочих вступити до ліцею, серед яких четверо сиріт з Донецької області, батьки яких загинули під час бойових дій.
Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат – військово-морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою протягом дванадцяти років готує патріотів України, військовослужбовців, здатних захищати свою Батьківщину. Чимало випускників ліцею поповнили ряди ЗСУ, ВМС України, НГУ, ДПСУ, ДСНС та МВС. В закладі виховуються діти з малозабезпечених, багатодітних родин, матерів-одиначок, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, переселенці з окупованої території, які не мають змоги сплачувати контрактне навчання. Чи не злочинне рішення під час війни ліквідовувати заклад освіти, половина випускників якого перебувають на фронті, боронячи нас та нашу країну? І це тоді, коли в інших областях навпаки — інтенсивно відкриваються військові класи на базі шкіл!
Інна ДЕРМЕНЖІ
