Рух громадського спротиву російській окупації “Жовта стрічка” зараз об’єднує понад 2 тисячі людей. Героїчні українці ризикують життям, щоб показати окупантам, що їм тут не раді. А ще – відбивають атаки окупантів, які намагаються пробратися всередину руху. “Східний Варіант” поговорив з українськими партизанами та дізнався деталі
Усе почалось з Херсона
Рух “Жовта стрічка” почав працювати з квітня цього року на тимчасово окупованих територіях. Тоді діяльність почалась з Херсона – організатори ініціювали громадські мітинги проти окупації російськими загарбниками навесні 2022 року. Через Телеграм-канал члени руху закликали українців розвішувати по місту прапори України та жовті стрічки як символ невдоволеності та непокори окупантам.
Один з мітингів у Херсоні у квітні 2022 року // Фото медіа “Вгору”
“Ми подумали, що нам потрібен символ. Такий, який людина могла побачити біля під’їзду та запам’ятати. Так і пришла ідея саме “жовтої стрічки”. Жовта стрічка – бо це один з кольорів нашого прапора. Це як символ того, що тут була і є Україна, і жодна тимчасова окупація цьому не завадить”, – розповідає координатор руху Іван для “Східного Варіанту”.
Метою початку руху було продовження боротьби з росіянами на окупованих територіях, зокрема з інформаційним вакуумом та пропагандою, яка починала ширитися регіонами. Через зрозумілі причини рух є анонімним.
Останній протест за участі “Жовтої стрічки” у Херсоні відбувся 27 квітня. Тоді учасників мирної акції жорстко розігнали, були поранені, частину людей затримали. Після цього учасники руху ухвалили рішення працювати підпільно.
Рух спротиву зростає щодня
Представникам руху люди писали з усіх окупованих областей, у тому числі з Луганської, Донецької області та Криму. Люди питали, як долучитися, що можна зробити, чим можна допомогти тощо. Координатор Іван розповідає, що тоді через знайомих інших знайомих знаходили шляхи розповсюдження жовтих стрічок та плакатів на окупованих територіях. Поступово рух розповсюджувався та охоплював усе більше населених пунктів. Так “Жовта стрічка” запрацювала від Луганщини до Криму.
Донецьк // Фото “Жовтої стрічки” у Телеграм
Сьогодні учасники руху продовжують демонструвати громадянський протест, підтримують громадян в окупації, проводять просвітницьку діяльність. Зокрема, пояснюють усім охочим, як можна уникнути отримання російського паспорта на окупованій території чи російської пенсії. У період проведення псевдореферендумів учасники “Жовтої стрічки” наголошували, як уникнути голосування та не брати у ньому участь.
Плакат з закликом не брати російських паспортів та QR-кодом з інструкцією, що треба робити, щоб уникнути “нового документа” // Фото “Жовтої стрічки” у Телеграм
У травні “Жовта стрічка” провела перший проукраїнський таємний мітинг у Сімферополі. На мітинги проти окупантів люди виходили й у Мелітополі, Херсоні, Енергодарі, Новій Каховці, Бердянську. Майже кожен день у цих містах нагадують окупантам, що їм не раді, і що вони повинні піти.
Плакат із QR-кодом з інструкцією, як уникнути голосування на референдумі // Фото “Жовтої стрічки” у Телеграм
“Жовта стрічка” активно працює у Донецьку та Луганську. Тут так само розповсюджують жовті стрічки та плакати проукраїнського змісту.
Додатково учасники руху фіксують колаборантів, зрадників, військових злочинців з рф.
Онлайн-мітинг та буква “Ї” у Маріуполі
Через небезпеку викриття “Жовта стрічка” проводила онлайн-мітинги “Херсон – це Україна” та “Маріуполь – це Україна”. Для цього використали креатив та соціальні мережі.
“Взяли центральні вулиці та площі двох міст. У графічному зображенні їх вимальовували, розділяли на спеціальну серію фото для Інстаграму. І людина обирала будь-яку вулицю, чи кут дому, чи площу, де б ти був, якщо був би реальний мітинг, постила собі на сторінку це, підписувала, а ми помічали для себе. І так відбувався онлайн-мітинг”, – розповідає Іван.
Буква “Ї” у Маріуполі як символ спротиву // Фото “Жовтої стрічки” у Телеграм
Усього за два онлайн-мітинги у Херсоні та Маріуполі взяли участь близько 55 тисяч людей.
Ще один інструмент боротьби – графіті. Надписи “ЗСУ йдуть”, “Мелітополь – Україна” та інші ширяться по всіх окупованих містах. Популярності здобула літера “Ї”, яку ширять учасники руху в окупованому Маріуполі. Пізніше літера стала символом спротиву приазовського міста.
Спроба ворога проникнути всередину та атаки на Телеграм-бот
Іван розповідає, що кожного дня бот та канал у месенджері Телеграм піддається хакерським атакам ворога. Та робота каналів “Жовтої стрічки” у соціальних мережах побудована так, що такі атаки йдуть зовсім на інші сервери, тому зламати чи зупинити їхню роботу неможливо.
Кожного дня у повідомлення надсилають погрози та демотивуючі послання. Проте учасники руху вже не звертають на таке увагу.
Послання окупантам у Донецьку // Фото “Жовтої стрічки” у Телеграм
“Були випадки, коли росіяни намагаються потрапити до нас. Але вони ламаються і видають себе на першому ж завданні. Перш ніж вступити до нас, у нас є перше пробне завдання. Це піти повісити стрічку чи плакат, чи інше. Вони вже його не виконують, чи просто зникають, не відписують. Тому ворогу не вдасться проникнути до нас, вони дуже легко видають себе”, – розповідає Іван.
Приєднатися може кожен
До руху “Жовта стрічка” може приєднатися кожен охочий, хто знаходиться на окупованій території та бажає показати свій спротив окупантам. Для цього треба звернутися до спеціального бота у Телеграм. Людині дадуть перше пробне завдання, після виконання якого вона стане повноцінним учасником.
За словами координатора руху, з учасниками на окупованих територіях ведеться робота з особистої безпеки у підпільній роботі. Зокрема, пояснюють, як правильно працювати й не видати себе. Загалом робота “Жовтої стрічки” – це злагоджений і налаштований процес, де є зв’язок між учасниками, постійна комунікація, щоб не видати себе та не попастися окупантам.
Рух продовжує працювати й надалі, щоб показувати окупантам, що їм тут не раді, і що невдовзі їм доведеться покинути українські міста та села.
Якщо у вас є можливість допомогти учасникам руху у їхній боротьбі, ви можете написати “Жовтій стрічці” у Телеграм за посиланням.
Колаж на обкладинці: Східний Варіант
