Лисичанськ на Луганщині став останнім великим містом, що окупували росіяни. Разом з тим воно найменше постраждало від боїв порівняно з іншими містами області - Попасною, Рубіжним, Сєвєродонецьком. Повернути до життя це місто легше через меншу кількість руйнувань, та окупанти кожного разу дають обіцянки про відновлення Лисичанська, і майже кожна їхня заява є фейком.
Основні фейки про налагодження життя в Лисичанську ми розберемо в цьому матеріалі.
Відбудова
Традиційно слід почати з “відновлень”, якими так люблять хизуватись росіяни на своїх ресурсах. Цього разу вони звітували про капітальний ремонт Лисичанської центральної міської багатопрофільної лікарні:
Відомо, що будівля лікарні майже не постраждала в результаті боїв за місто. А головною причиною того, чому окупаційна адміністрація прийняла рішення про відновлення, - попередній ремонт лікарні за програмою “Велике будівництво” у 2021 році. Тоді проводилась реконструкція частини 1-го поверху будівлі хірургічного корпусу КНП “Лисичанська багатопрофільна лікарня”, на це було виділено 10 млн грн з державного бюджету та 2,97 млн грн - з місцевого.
Росіяни вирішили присвоїти реконструкцію приміщення аби витратити мінімальну кількість коштів та створити ефектну картинку для пропаганди на телебаченні. Та лисичанам, які безпосередньо проживали в місті, навряд чи вдасться “замилити очі”.
“Важлива” інфраструктура
Так званий "мер" окупованого Лисичанська Андрій Скорий постійно говорить про відновлення соціально важливої інфраструктури міста, створення робочих місць.
Однак в реальності окупаційна адміністрація акцентує увагу населення на їхній “історії” та намагається маніпулювати такими поняттями, як “традиції”, “окремий регіон”, “російські землі”. Тому замість налагодження комунікацій, ремонту будинків та інфраструктури в Лисичанську відкривають пам`ятники Леніну та Ворошилову.
Покажемо вам декілька прикладів “налагодження життя” по-російськи в окупованій “колисці Донбасу”.
У Лисичанську в рамках декомунізації у 2016 році демонтували пам'ятник Леніну. В квітні 2023 року окупаційна адміністрація вирішила повернути "вождя пролетаріату".
“Ведь мы, жители Лисичанска, не забываем свою историю!”, - написали пропагандистські ресурси.
До того ж в коментарях під публікацією виникла дискусія між українцями та прихильниками “руського миру”. Згодом коментарі проти російського режиму були видалені:
Або замість вирішення проблем з водопостачанням для лисичан відкрили пам'ятник “Ветеранам и участникам боевых действий. Живым и павшим с 2014 года за право быть русским”. Окупаційна адміністрація впевнена, що саме це допоможе місцевим жити краще.
А після відкриття такого “важливого” об'єкту місцеві жителі пішли набирати технічну воду з баків, які встановили лише 20 квітня(!) цього року. Питної води в місті досі немає. А “грандіозне” відкриття баків проходило ось так:
Місцеві жителі підтверджують відсутність води та світла, а також зауважують, що ніякого відновлення не відбувається:
“Все як і раніше: кажуть, нічого не робиться. Втомилися тягати воду. Вже й не сподіваються на воду і світло. На РТІ в деяких місцях є баки з технічною водою…Люди втомились, але чекають змін, що все буде добре, що все налагодиться”.
"Ви скільки років терпите. І зараз терпите - немає світла у вас, з водою проблеми, але це пройде… у нас люди ще не отримують заробітну плату, а працюють", - говорить Скорий на черговому відкритті пам'ятника Леніну в Новодружеську, що знаходиться біля Лисичанська.
“Штаб по пропаганде неонацизма”
Російські ЗМІ випустили черговий сюжет про штаб по пропаганді неонацизму в Лисичанську. В його створенні звинуватили місцеву активну громадську діячку Валентину Ходус. Але журналісти не змогли нічим підкріпити свої обвинувачення. Натомість розповідали про пофарбований в синьо-жовті кольори танк в місті, показували грамоти Валентини за активну громадську діяльність та знімали підручники від USAID.
В пропагандистському сюжеті сказано, що USAID - інструмент американської зовнішньої політики, прикриття для діяльності центрального розвідуправління.
Насправді ж це незалежне агентство федерального уряду США. До основних напрямів роботи Агентства входять підтримка торгівлі, сільського господарства, економічного зростання, охорони здоров'я, екстрена гуманітарна допомога, сприяння у запобіганні конфліктам та підтримка демократії в понад 100 країнах світу.
А Валентина Ходус має активну проукраїнську позицію - цим і допекла росіянам. Громадську діяльність Валентина розпочала у 2014 році з волонтерства. Через рік створила організацію "Східна Варта". Відтоді очолювала її. Основним напрямком діяльності була підтримка дітей з так званої сірої зони Луганської області. Крім того, Валентина є керівницею “Території Жінок” Луганщини.
“Ввічливе ставлення до лисичан”
У кожному відео, що публікується на каналах окупаційної адміністрації Лисичанська, Андрій Скорий представлений як керівник, який чує та розбирається в проблемах народу. Також гауляйтер постійно наголошує на тому, що він - така ж проста людина і його дуже хвилюють труднощі земляків.
Та насправді цей образ “ідеального мера” теж створили пропагандистські ресурси, а лисичани ставляться до Скорого зовсім по-іншому:
В місцевому чаті лисичанин питає: “Чому Скорий, який нібито мер Лисичанська, розмовляє з людьми як з бидлом?”. За словами автора допису, люди запитали у мера, коли будуть виплати зарплат, на що той відповів “жріть гуманітарку”.
До того ж жителі Лисичанська невдоволені повідомленнями про ймовірність балотування Андрія Скорого в мери міста під час майбутніх виборів:
“Є плітки, що Скорий буде буде балотуватись в мери, місцеві категорично проти”.
На нашому Телеграм-каналі ми регулярно публікуємо свіжі кадри окупованого Лисичанська, де видно реальний стан справ: в місті немає світла та води, завали після боїв досі не розбирають, люди виживають на гуманітарці, а про відновлення говорять лише по телевізору.
Лисичанськ зараз:
