У Маріуполі триває так зване «велике будівництво» окупантів, яке перетворилося на проблему для тих, хто вимушений жити не лише поруч із потрощеними будинками, а й поруч із будівництвом.
Квартири, залиті дощовою та талою водою
Окупанти, які завезли працівників із території рф, фактично відпустили на «вільні хліба» і підрядників, і робочих. Тож тепер останні майже безконтрольно запускають будівництво, а окрім того — лишають калові «сюрпризи» посеред будівель, в яких же й працюють.
Зокрема, мешканці Маріуполя обурені: будівництво будинку на вулиці Київській фактично загаджене фекаліями, а усі стіни «помічені» окупантами, які не гребують ходити в туалет посеред будівництва.
Багато хто навіть не спускається вниз, де мали б бути біотуалети, тому «купи» лежать по кутках новобудов. Однак навіть коли мова йде про житлові будинки, в яких уже живуть місцеві, завезені робочі… продовжують справляти свої справи просто на поверсі. Водночас відмивати калюжі чи забирати купи, за словами обурених мешканців, ніхто не хоче.
Від дірок, забитих лінолеумом — до пліснявої стіни: ремонт по-окупантськи
Крім недолугої поведінки робочих, маріупольців обурює й саме виконання ремонтних робіт. «Криворукі вузькоокі руські», з яких здебільшого складаються ремонтні бригади, запустили ремонти ще на початковому етапі - коли окупантська влада провела так звані «тендери» на виконання робіт і в Маріуполь приїхали підрядники.
Перші ремонти мали відбутися ще влітку, однак квартири та будинки провели без ремонтів навіть осінні місяці. «Зачухалися» росіяни лише тоді, коли почалися осінні дощі. Проте тоді ж, через негоду, ремонтні роботи відклали.
Стіни, які мочили дощі та перший сніг, здебільшого лишалися незакритими — тому що й будівництво стель, стін і даху багатоповерхівок відкладалося постійно на невизначений термін. Через це вже у грудні місцеві почали ґвалт: ті самі стіни, які ще на початку були відносно цілими та безпечними, за увесь цей час відсиріли.
На них з’явилася пліснява, з якою ремонтники нічого не роблять. Щобільше — кажуть, що нічого не робитимуть, і це провина самих місцевих — «потрібно було самим зароблять дірки, якщо щось не подобалось, а не чекати нас». А деякі квартири й досі «цвітуть», доки окупантські робочі не можуть дійти з інструментами до будинку, хоча давно мали закінчити в ньому ремонт
«У мою квартиру на дев’ятий поверх був приліт і залишив порівняно акуратну дірку, яку мені довелося тимчасово „ремонтувати“ за допомогою підручних засобів і жіночих рук, бо ніхто не відреагував на мою заяву про руйнування. Я використовувала лінолеум, клей для нього та будівельний пістолет. Це латка рятувала весь під'їзд від дощів та снігу рівно рік. Але прийшов „БудСтатус“, зняли плити та забили. Мою квартиру нещадно поливали дощі, наче з душу. 19 квітня залили бетон для першої плити (стелі). Тепер в басейн, що утворився, набирається вода, і заливає не лише мою квартиру, а й сусідські, і квартири на нижніх поверхах», — розповідає мешканка Маріуполя, яка живе на вулиці Київській, 48/1.
Олена, яка жива на вулиці Азовсталькій, також розповідає про подібне ставлення робочих до квартир і будинків. які вони мали б ремонтувати. Однак її квартира пережила російські бомбардування. Зате не пережила… руснявих ремонтників.
«Мені точно так будівельники від визволителів квартиру „згавняли“. Іронічно, що квартира пережила блокаду та бомбардування, але впала від російського бажання її відновити. Вже встановили дах на будинку, але логіка спочатку замінити вікна, а потім демонтувати дах і залишити все так на три місяці говорить не про те, що відсутня стратегія відновлення і розум, а про те, що якщо хочеш щось зламати — дай росіянину полагодити», — обурюється Олена.
«Немає ні термінів, ні робочих, ні даху, ні можливості жити»
Ірина, маріупольчанка, яка також досі «переживає» роботу росіян, бореться з ними вже рік. Спершу ніхто не хотів приймати у мешканців заяву про руйнування будинку. Потім тривалий час жодний підрядник не з’являвся навіть близько від їхнього будинку. Проте тепер усі квартири, які були відносно цілі навіть після бомб, виглядають як загаджені руїни, а не стіни житлового будинку.
«Київська, 78. Покрівлю з будинку зняли в жовтні 2022 року, плити почали знімати в лютому 2023 року. Весь цей час дощі заливали квартири з дев’ятого по перший поверх. Змінився одинадцятий субпідрядник, пошкоджені меблі та техніка, і нам хотілося б знати конкретні терміни, коли закінчиться ремонт у будинку, а крім того — як відшкодовуватиметься шкода, завдана нашому майну? Але це нікого не цікавить, нам нічого не кажуть, коли щось питаєш — удають, що тебе не бачать, не чують, ніби тебе немає», — розповідає Ірина.
Крім того, підрядники усім мешканцям дому одноголосно заявляли, що ніяких ремонт чи роботі не проводитимуть у квартиру. Мовляв, їхня справа — відновити стіни під'їзду та будинку, а навіть якщо стіни квартир поруйновані - це вже їх не стосується.
«Ми й так чекаємо вже вісім місяців, змінився 11 субпідрядник, нічого не змінюється. Чекати — уже не варіант. Як каже підрядник, «у квартирах ми нічого робити не будемо. Квартира — приватна власність, не наші проблеми», — обурюється жінка.
Відомо. що аналогічна ситуація — й у будинках на вулиці Троїцькій, Київській, на проспекті Миру та на бульварі Шевченка. Ще напередодні Нового року там «встановили» клейонку. За місяць той «захист» злетів — квартири заливає, під'їзд уже вологий та цвілий. Однак ні підрядника, ні його робочих більше на місце не було.
Така ж ситуація у й будинку на проспекті Миру. Там, щоправда, підрядник не змінюється, натомість робітники через день нові. «Тиняються двором і тупо нічого не роблять з листопада. Нарікаємо, сваримося з ними, але результату немає. Навіть такий ремонт схожий на саботаж», кажуть місцеві.
