Пізно ввечері 18 серпня в Криму пролунали вибухи в районі аеродрому Бельбек під Севастополем — однієї з головних баз російської військової авіації на окупованому півострові.
І хоча точної інформації про наслідки вибухів поки що немає, навіть спроба атаки на важливий для армії РФ аеродром стала б ще однією демонстрацією того, що в Криму більше немає невразливих російських військових локацій.
НВ нагадує про значення аеродрому Бельбек для РФ та символічні для України події тут у 2014 році.
Військова авіабаза замість цивільного аеропорту: що змінила для Бельбека анексія Криму
Аеродром Бельбек розташований приблизно в 25 км від Севастополя, біля селища Фруктове (до 1945 — Бельбек, за назвою однойменної річки на південному заході Криму). З’явився тут у 1941 році як ґрунтовий військовий аеродром, бетонну злітно-посадкову смугу було закладено вже після Другої світової війни.
У роки СРСР залишався виключно військовим об'єктом, однак у другій половині 80-х смугу суттєво покращили — у той період аеродромом користувався радянський генсек Михайло Горбачов, який у такий спосіб діставався своєї дачі в кримському Форосі.
У незалежній Україні Бельбек від початку 2000-х став приймати цивільні рейси, пізніше отримав статус міжнародного аеропорту. Аеродром обслуговував Севастополь, пов’язуючи його авіарейсами з Києвом та іншими великими містами України, літаки звідси літали також у Москву. Крім того, на аеродромі Бельбек базувалася 204-та бригада тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ (в/ч А-4515).
28 лютого 2014 року аеропорт Бельбек заблокували та захопили російські війська під час операції з анексії Криму. Близько половини військовослужбовців 204-ї бригади Повітряних сил ЗСУ зрадили присязі і перейшли на бік ворога. Проте військові під командуванням полковника Юрія Мамчура, які залишилися вірними Україні, вписали в українську історію одну з найзнакових сторінок тих днів.
4 березня 2014 року Мамчур повів близько 50 беззбройних українських військових маршем назустріч росіянам, які блокували аеродром та дорогу до військової частини А-4515. Українські герої співали гімн, тримаючи в руках бойовий прапор своєї бригади та прапор України — а озброєні окупанти так і не наважилися відкрити по них вогонь.
Кадри цього маршу облетіли весь світ, а підлеглим Мамчура вдалося після переговорів з окупантами на якийсь час частково повернути під контроль України об'єкти в районі аеропорту Бельбек — зокрема військові склади. Згодом Мамчура на кілька днів захопили росіяни, схиляючи перейти на бік РФ, проте навесні 2014 року він залишив Крим разом з іншими своїми підлеглими, не зрадивши присязі — рештки бригади пізніше базувалися в Миколаєві.
Росія ж від початку окупації Криму перетворила аеродром Бельбек на базу своєї військової авіації: пасажирські рейси він більше не приймає. Окупаційна «влада» озвучувала наміри до 2022 року підготувати його для прийому чартерних та бізнес-рейсів, проте, незважаючи на роботи з оновлення аеродрому, приймати цивільні рейси він так і не почав.
Роль аеродрому Бельбек у повномасштабному вторгненні РФ в Україну
Після того, як 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, аеродром Бельбек став одним із найважливіших для РФ стратегічних об'єктів у Криму.
Саме звідси неодноразово піднімалися у повітря російські літаки, щоб завдавати ракетних ударів по містах України. РФ використовує Бельбек для авіанальотів разом з іншими аеродромами окупованого Криму, Росії та Білорусі.
У березні 2022 року програма Схеми та Радіо Свобода повідомляли, що, за інформацією Повітряних сил України, на аеродромі базувалися російські винищувачі Су-27, Су-27СМ, Су-30М2 та Су-27М. Крім того, після реконструкції у 2020 році цей аеродром отримав можливість приймати і стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, Ту-160 та Ту-95МС. З них, за даними ЗСУ, Росія вже випускала ракети по територієї України з району Чорного моря — зокрема по Львівщині. Такі літаки мають на озброєнні крилаті ракети, здатні долати відстані до 5,5 тисячі кілометрів, пояснили Схеми з посиланням на військових експертів.
Інфографіка: Схеми
За інформацією Антона Геращенка, зараз на аеродромі дислокується Севастопольський авіаційно-рятувальний центр МНС РФ та 38-й винищувальний авіаційний полк Військово-космічних сил РФ. На його озброєнні:
- 12 Су-27
- 12 модернізованих Су-27СМ,
- 3 навчально-бойових Су-27УБ
- 5 двомісних винищувачів Су-30М2
Після ударів по летовищу Саки поблизу селища Новофедорівка 9 серпня військові експерти неодноразово називали Бельбек однією з наступних можливих цілей ймовірних атак ЗСУ в Криму. Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки українського Центру глобалістики Стратегія ХХI, в інтерв'ю Настоящему времени згадав Бельбек як найважливішу базу серед інших кримських аеродромів, де РФ тримає свою авіацію.
«Аеродром Кача — це другий аеродром морської авіації в Криму, практично в межах Севастополя. Це морська авіація. Найважливішим аеродромом є аеродром Бельбек на території Севастополя, де базуються винищувачі-бомбардувальники Військово-повітряних сил Російської Федерації. Важливий аеродром — Гвардійське, звідки також застосовується винищувальна та бомбардувальна авіація по території України, — зазначив Лакійчук. — І ще є низка аеродромів тактичної авіації — це ті штурмовики та гелікоптери, які завдають ударів безпосередньо по наших військах на лінії зіткнення — це Джанкой, Кіровське та майданчики базування біля адміністративного кордону Криму з Херсонською областю». При цьому експерт зазначив, що після вибухів у Новофедорівці стало очевидним, що військові об'єкти РФ у Криму «вразливі, і приховати це вже неможливо».
Після тих подій частота вильотів російських винищувачів з аеродрому Бельбек помітно зросла, повідомили 15 серпня у представництві президента України в Автономній Республіці Крим.
«За інформацією з відкритих джерел, після вибухів на окупованому аеродромі в Новофедорівці значно зросла частота польотів російських винищувачів з окупованого аеропорту Бельбек біля Севастополя», — йдеться у повідомленні.
Інфографіка: Схеми
Вибухи 18 серпня: що відомо про причини та наслідки
Увечері у четвер, 18 серпня, у Telegram-каналах та міжнародних агентствах почали з’являтися повідомлення про звуки вибухів у районі аеропорту Бельбек під Севастополем.
Зокрема, про це повідомили кілька співрозмовників російського Агентства (позиціонує себе як канал новин, про які «бояться писати в Росії»). Всі вони проживають за кілька кілометрів від аеропорту Бельбек, а одне з джерел навіть повідомило, що в районі аеродрому нібито видно дим.
https://t.me/agentstvonews/1153
Агентство Reuters повідомило щонайменше чотири вибухи в районі аеродрому під Севастополем, посилаючись на три місцевих джерела.
Водночас нелегітимний «губернатор» Севастополя Михайло Развозжаєв пояснив вибухи тим, що в районі Бельбека російські засоби ППО нібито збили безпілотник. Він також заявив про відсутність постраждалих.
Інформація про вибухи в Бельбеку з’явилася майже одночасно з даними про вибухи в районі Керчі, проте деталей про ці події поки що мало.
Спікер Одеської ОВА Сергій Братчук у ніч на 19 серпня розповів, що через вибухи в Криму (Керч і Бельбек) та Білгородській області РФ (Старий Оскол) «інформація уточнюється».
Американський Інститут вивчення війни вказує, що нічне відео з вибухами та звуками сирени, яке поширювалося в соцмережах 18 серпня нібито з-під Бельбека, насправді було зроблено раніше, 8 серпня, і не відноситься до подій у районі севастопольського аеродрому:
ISW також зазначає, що за підсумками 18 серпня аналітики Інституту були не в змозі самостійно перевірити, чи справді в районі Бельбека та в Керчі були діяли українські безпілотники (як про це повідомила пропаганда РФ) — і чи їх справді збили російські сили ППО.
Водночас фахівці ISW прогнозують, що українські сили, «ймовірно, продовжать свою кампанію ударів по російських військових об'єктах в окупованому Криму, щоб послабити для Росії можливості логістики та підтримки операцій на західному березі Дніпра».
Однак на момент публікації звіту ISW за 18 серпня було неясно, чи пов’язані повідомлення про вибухи у Криму «з українськими атаками чи розвідкою; некваліфікованим поводженням росіян з військовою технікою; чи успішними діями російської ППО». Аналітики ISW також припускають, що вибухи чи робота ППО могли бути проявом «нервозності» російських військових, які, ймовірно, чекають нових атак України в районах, які Росія досі вважала недосяжними для українських сил.
