Ні на 10%, ні на 50%, й, навіть, ні на 100%. На цілих, увага, 1500% з початку 2023-го фінансового року до судової системи США надійшло справ від російських прохачів політичного притулку за океаном.
Як відзначають світові ЗМІ, американська влада стикнулася «з небаченим раніше напливом мігрантів із країни-терористки росії, який не вщухає, незважаючи на заяви влади рф про завершення осінньої мобілізації та обіцянок не розпочинати нову». Попередній рекорд стосовно кількості запитів на притулок у США, нагадують медіа, росіяни встановили у 2012-му році після протестів на Болотній площі та репресій щодо опозиції, котрі розпочалися незабаром після того.
Як оцінюють самі американці у своїх «загниваючих» США таке неймовірне бажання росіян чомусь раптом відвернутися від «світової величі» рф та претендувати на постійне проживання в Америці, яка, за їхніми ж словами, «розвалюється» та «деградує»? Як можна постійно називати США «найголовнішим ворогом рф», а потім докладати усіх можливих й неможливих зусиль задля того, щоб туди виїхати, там оселитися та розпочати інше життя? Парадокс.
На цю тему можна книгу писати. Але, скажу так, як є насправді: у США подібні теми сьогодні дуже мало обговорюються та вкрай рідко фігурують у ЗМІ. Це правда. У самій статистиці росіян, котрі просять притулок у США, я зовсім не сумніваюся, вона не виглядає для мене якоюсь шокуючою. Водночас, в нас про це дуже мало говорять, а якщо й говорять, то наголошують більше на контексті.
Я особисто знаю групу людей, які йшли до США через Мексику. Їх не хотіли легально впускати до Америки, тож вони потрапили сюди нелегально. Їх, звичайно ж, одразу заарештували, розмістили у таборі для біженців. Вони попросили політичного притулку в нас, сказавши, що не хочуть воювати в Україні (це були молоді чоловіки), і їм дали ті самі шанси, як і людям, з якими вони перебували у таборі – індусам, сомалійцям, мексиканцям. Вони однаково, без жодних привілеїв чи особливостей, пішли процесом отримання відповідного статусу. Зараз ці люди перебувають у Нью-Йорку, інтегруються в американське суспільство, отримують допомогу так само, як і інші емігранти з інших країн світу.
Саме той факт, що вони втекли із рф, відверто виступають проти війни, не хочуть воювати за путіна – він для нас є ключовим. Адже, просто сказати нині у США, мовляв, «я – із росії» і потому – це вже неприйнятно та недостатньо. Ти можеш так говорити, звичайно, але тоді ти маєш акцентувати: «Я – із росії, але мене там переслідують тому, що я – проти війни!» і таке інше. Тоді таку людину у США правильно сприйматимуть і ставитимуться відповідно.
У США вже стало соромно «бути із росії». Для нас росія – цілком та повністю токсична. Не так, звичайно ж, як в Україні її сприймають, проте ми недалеко у цьому плані відійшли. В нас росія вже сприймається гірше, аніж Іран. Ніхто не хоче туди їхати й там з’являтися з будь-яких питань. Туризм із США до рф – це взагалі абсурд. Це наче як поїхати із Америки на екскурсію до Північної Кореї (там, гадаю, навіть цікавіше було би побувати, аніж в росії). Однак, якщо людина прибула до США із рф та чітко зафіксувала, що втекла від переслідувань, що проти цієї безглуздої війни, що не хоче брати до рук зброю та йти воювати, тоді США таким людям в чомусь навіть співчувають та намагаються їх правильно зрозуміти. Такі люди прямо говорять, мовляв, «якщо ми повернемось до рф, то там нас надовго посадять або просто вб’ють». Бо інакше ж їх ніяк би не пустили до США. Америка зазвичай не приймає в себе людей, котрі прибувають за притулком із країн, де немає кризи. Ми вважаємо, що в росії – величезна криза, тому й ставимося до росіян, котрі втекли від війни та переслідувань, так само, як і до будь-яких інших мігрантів, котрі просять в нас політичний притулок.
З приводу того, що США «загнивають», «розвалюються» і, взагалі, вже «ледве дихають». Ті, хто так каже, я переконаний, самі тільки і мріють приїхати сюди, тут жити та працювати. Звісно ж, нам «вже завтра» точно не буде «хана», як про це надто часто я чую із ефірів російських пропагандистів. Так, США мають економічні проблеми. В нас є і інфляція, і друкуються гроші, і збільшуються борги тощо. В найбагатшому штаті США, наприклад, реально зникає середній клас. Люди їдуть до інших штатів, а хто фінансово може дозволити собі жити в Каліфорнії, ті залишаються. Багато людей їде до інших штатів жити: до Флориди, де дешевше, до Монтани, до Невади, де немає податків. Тобто, існує десь 5 – 6 штатів, куди середній клас мігрує, залишаючи дуже дорогу Каліфорнію.
В той же час є заможні американці, які готові багато платити, наприклад, за просто офігенну каліфорнійську погоду. Вони самі так і кажуть, мовляв, «життя коротке, живемо ми один раз, Каліфорнія за своїм кліматом – просто рай», тому, заробляючи, наприклад, 20 мільйонів доларів на рік, такі люди готові платити за свій комфорт та прекрасні погодні умови для життя у штаті CA. Інші беруть собі резиденцію, наприклад, у тій же сусідній Неваді, до якої 3 години їхати автомобілем від Лос-Анджелеса.
Так, США мають економічні проблеми, немає заперечень. Але, як багато хто наголошує, у США – стабільний долар. А стабільний він тому, що ми самі друкуємо наші гроші. В нас курс долара завжди буде – долар. Тому, проблеми, які іноді виникають в нашій економіці, ми можемо штучно виправляти, бути ніби «під наркозом» нашої ж системи ще не одне десятиліття.
Тому, «розвал» США навряд чи хтось зможе побачити найближчі років 100. А на місці тих, хто постійно мріє в рф про «колапс економіки Америки», я би сильно не обнадіювався.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)
