Починаючи з весни цього року, волонтери церкви «Хліб життя» з Полтавщини разом з іншими благодійниками збудували вже понад 80 об'єктів.
Перший будинок на Донеччині вони звели для жительки Богородичного Любові Дорошенко. Житло жінка втратила під час окупації міста — її дім згорів.
Нова 2-кімнатна оселя — з буржуйкою, санвузлом, з водою та справжньою кухнею. Будівельники також самі зробили усю необхідну електрику. Подбали й про те, щоб у жінки були меблі, посуд та все необхідне.
«З різноманітною гуманітарною допомогою нам часто доводиться бувати, зокрема і на Донеччині. Дуже важко дивитися, як туляться і мерзнуть по підвалах наші люди, — розповів Вчасно волонтер церкви з Полтавщини „Хліб життя“ Григорій. — Фундамент для будиночку пані Любові ми заклали ще влітку, а почали будувати наприкінці жовтня. Бо тут, на жаль, впливають різні обставини. А, взагалі-то, при найбільшому сприянні, таке житло реально поставити за два тижні, а то й швидше».
Григорій Дейна повідомив, що з самого початку повномасштабного вторгнення волонтери церкви займалися евакуацією українців з небезпечних районів. Саме це було тоді нагальним питанням. Людей розміщували в Полтаві на деякий час. Далі організовували їм рейси до західної України і за кордон. Біженці були забезпечені усім необхідним: від харчів до предметів гігієни.
В подальшому більш активно зайнялися відправленням гуманітарної допомоги до прифронтових, деокупованих, зруйнованих війною територій.
Усього близько 200 тонн відвезли: це харчі, буржуйки, меблі, різноманітні гігієнічні набори. Займалися також привозом дров. Просто неба розпалювали вогонь, варили кашу, гріли воду — годували людей, намагалися хоч якось зігріти.
Лише на Донеччині й Херсонщині роздали декілька сотень буржуйок. А ще — влаштовували діткам, які там лишалися, новорічні свята. Волонтери також зазначили, що окремим, серйозним пунктом у них є допомога армії. І в цьому напрямку також багато робиться. Сподіваються, що вийде і з будівництвом.
«Думаємо, що у нас вийде подарувати оселі якомога більшій кількості людей. У нас є для цього можливості, бо ми тримаємо зв’язок з великою кількістю благодійних організацій. А ще, серед прихожан нашої церкви є справжні спеціалісти у цій справі: і водопровідники, і електрики, і проектувальники. Вони вже активно долучаються. А жінки дбають про посуд та інші необхідні в господарстві речі. …Тож, будемо працювати», — підсумував Григорій.