Жителів Криму, які отримали після анексії півострова громадянство Росії, за це не каратимуть. Про це в інтерв'ю «РБК-Україна» розповіла постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.
Вона наголосила, що життя на півострові після 2014 року «не зупинилося».
«Саме тому ми говоримо не про анексію, а про тимчасову окупацію. Життя там триває. У будь-якому випадку, люди там народжують дітей, помирають, вінчаються, спадщину отримують і т.і. І, звичайно, вони комунікують у цьому випадку з окупаційною адміністрацією. Але тільки за факт такої комунікації, тільки за факт отримання окупаційного документа однозначно відповідальності не буде», - заявила постпред Зеленського.
Ташева нагадала, що Україна не визнає російські документи, видані в Криму після 2014 року. Проте українська влада вважає, що деякі з них необхідно взяти до уваги.
«Є документи, які в першу чергу потрібно верифікувати, наприклад, про народження/смерть. До речі, щодо цього вже виконана певна робота – у Верховній Раді зареєстровано та проходить комітети законопроєкт №9069 про введення адміністративної процедури отримання свідоцтв про народження, смерть, шлюб», – повідомила Ташева.
За словами представниці президента України, у Криму за час анексії винесли 1,2 мільйона судових рішень, і після повернення півострова до складу України їх потрібно буде переглянути.
«Звичайно, коли ми говоримо про політично мотивовані справи, проти Нарімана Джеляла та інших політв'язнів, усе зрозуміло – ми їх просто випускаємо на волю. Але що робити з усіма справами за загальнокримінальними статтями? Вбивці, ґвалтівники, злодії, наприклад. Зрозуміло, що ми не можемо відчинити двері в'язниць – і випустити їх на волю. Тому потрібно буде переглянути такі справи у терміновому порядку», – зазначила українська постпред.
Раніше в інтерв'ю Крим.Реалії Ташева заявляла, що після деокупації Криму українська влада обмінюватиме лише ті російські документи, «які впливатимуть на життя кримчан» і які пройдуть відповідну перевірку. Такі документи обмінюватимуть на документи українського зразка. У тому ж інтерв'ю Ташева зазначила, що крім паспортів Україна не має наміру визнавати акти, що порушують права людини або держави. До них належать рішення щодо «націоналізації» або конфіскації майна, щодо встановлення спадщини.
Україна подавала позов проти Росії до Міжнародного кримінального суду (МКС) за «примусову паспортизацію жителів анексованого Криму».
За даними української влади, до повномасштабного вторгнення російська «примусова паспортизація» торкнулася близько 90% населення окупованих територій України.
Українські правозахисники зазначали, що з Криму найчастіше видворяють громадян України, які не отримали російський паспорт.
