Це був перший бій, в якому ЗСУ понесли такі великі втрати.
У травні 2014 року бійці бригади повинні були увійти до Волновахи, щоб розташуватися там, проте місцеві жителі не впустили військових у місто, і ті зайняли позиції поблизу населеного пункту — у полі. Військові зробили помилку, розташувавшись у добре прострілюваному місці і навіть не окопавшись.
Між 4 та 6 годинами ранку 22 травня 2014 року на бійців 51-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, які розмістилися у лісосмузі біля дороги Ольгинка — Володимирівка, напали бойовики.
Очевидці повідомляли, що бойовики прибули на 2 джипах та 2 інкасаторських автомобілях.
Сепаратисти вели масований вогонь зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, мінометів, ПЗРК та кидали ручні гранати по табору сил АТО; під час атаки один із снарядів вцілив у бойову машину, внаслідок чого здетонував боєкомплект.
Поранених українських військовослужбовців добивали снайпери бойовиків, які розташувалися по обох боках від місця бою у лісі.
Підкріплення у вигляді вертольотів Мі-8 прибуло на допомогу бійцям вже після завершення бою.
Залишки техники, що було знищено під час бою
У той день загинули 17 бійців. Також було знищено 3 БМП.
Відомо, що в нападі брали участь бойовики з Горлівки, а інформацію про місцезнаходження української бригади їм передали місцеві жителі.
Пізніше жителі Волновахи звернулися до рідних загиблих бійців і попросили вибачення за смерть їх близьких.
«Вибачте нас, батьки, вибачте нас, дружини, — сказали городяни у відеозверненні. — Ми цього не хотіли, ми хочемо, щоб наша країна була одна — під назвою Україна».Також люди відзначили, що їм не хотілося б, щоб назва їхнього міста асоціювалася лише з цією трагедією.
У 2018 році у Волновасі в пам'ять про загиблих бійців був відкритий Храм святого Миколая Чудотворця. Він був побудований за пропозицією митрополита Луцького і Волинського УПЦ Київського патріархату Михайла. Гроші на будівництво збирали жителі Волині. Також 400 тисяч гривень на будівництво храму зібрали мешканці Волновахи і Волноваського району.