На росії завершилося голосування на регіональних виборах. Звісно ж, ніхто й не сумнівався й не очікував чогось нового. За попередніми результатами на виборах глав регіонів перемагають губернатори, що діють, або тимчасово виконують обов’язки губернаторів, з результатами 70-80 відсотків голосів. Дивно, що не 147%, як полюбляють росіяни.
Переможні для діючих можновладців результати фіксують у Московській, Самарській, Нижегородській, Псковській, Орловській, Воронезькій, Кемеровській, Омській, Магаданській областях, Приморському та Красноярському краї, Чукотському автономному окрузі та Якутії. Писати про це особливо не хочеться, бо де вільний демократичний вибір, а де росія. У гетто тоталітаризму не може бути виборів, лише умовний підрахунок голосів, пише Олена Степова для сайту групи ІС, інформує UAINFO.org.
Але є важливі нюанси. Бо ж вибори були не тільки на росії, а й на окупованих територіях. Тому сьогодні препаруємо цю тему.
От я звернула увагу на регіони та області, де вже видно «переможців»: Московська, Самарська, Нижегородська, Псковська, Орловська, Воронезька, Кемеровська, Омська, Магаданська області, Приморський та Красноярський краї, Чукотський автономний округ та Якутія. Це дуже знакові райони, тому думаю, що «переможців» там визначили задовго до «виборів». Знакові, бо це районі де найбільше загинуло військових, які були призвані чи мобілізовані для участі у війні з Україною, яку на росії називають «сво». Звісно ж усі можновладці залишилися на своїх містах та були «обрані», бо знають дуже багато, та вміють тримати язика за зубами, приховуючи факти відміну совання російського населення путіним.
От, наприклад, Красноярський край. Це не тільки постачальник живої сили для російської армії, а й постачальник чиновників й робочої сили в ОРДЛО. Я часто пишу про те, що в ОРДЛО відбувається заселення мігрантами з Красноярського краю, Чукотки та мешканцями Якутії.
Магадан цікавий тим, що туди переселяють мешканців ОРДЛО та ново окупованих територій. Псковська (ми пам’ятаємо безславний кінець псковських десантників), як й Кемеровська, Омська, Орловська та інші цікаві величезними, неймовірно величезними кладовищами, де поховані тисячі російських солдат, загибель яких приховує росія. Тобто, той, хто відслідковує втрати, назви розгромлених та знищених російських військових частин, той одразу помітив, що області, які мають найбільші втрати та ресурсну участь у війні, якось пов’язані з ОРДЛО, стали лідерами по відсоткам «голосів» за своїх очільників.
У москві за підсумками електронного голосування, ось вам найкращий варіант фальсифікації виборів, "перемагає" Сергій Собянін, який одержав більше 77 відсотків.
Українці багато чули про армію "вагнера" пригожина, але ось приватна армія собяніна, якось залишилася без уваги. Я писала багато про приватні армії росії, бо насправді, на слуху були лише «вагнера», а ось інші «акціонери африканського питання» залишали свої армії без піару.
А ось ще цікавеньке. Загальна явка у москві у цьому році склала 42,5 відсотка. Це дійсно цікаво. Бо усі інші часи явка малювалася на рівні 60-80 відсотків. Росіяни просто настільки розчаровані у "виборах", настільки впевнені у результатах та їх підтасовці за провладних кандидатів, що стали просто ігнорувати "вибори" без вибору.
У соцмережах росії дуже багато моментів саме про це. Росіяни сміються над «виборами» де вони «вибирають» з усіх видів «єдіноросів». Тому малювати явку у 70% стало важкувато. Але основною причиною, на яку б я звертала увагу при аналізі «виборів» на росії, це те, що ми маємо захищати не тільки свою територію, незалежність, а й право вибору, свободу слова та свободу волевиявлення, щоб не отримати «єдіноросів», які будуть мати монобільшість та прикривати захоплення влади зміною назв та кольорів партій.
Демократія, це те, що робить нас вільними.
Знаєте, ось на Донбасі чомусь люди ненавиділи усі демократичні прояви, які відбувалися в Україні. Розумію, що можна сказати, це було під впливом російської пропаганди, однак, бажання мати призначеного керівника, а не обраного, тут було завжди. Якесь дивне тяжіння до незмінності, тому "обирали" на Донбасі завжди по принципу "пусть будет снова этот мэр, он уже наворовался, а новый будет воровать больше". Та якесь дивне тяжіння до "крєпкіх хозяйственніков", якого мав хтось призначити. Тому тут погано поставилися до Майдану та усіляких проявів демократії щодо зміни влади.
Як це посягати на "богів", на владу, на власника їх життя? Це не розуміла критична більшість мешканців Донбасу. Тому одним з наративів, який використовувався пропагандистами у 2014-му було «никаких демократов». Демократія показувалася, як зло, як «внешнее руководство США», якого у себе не допустила росія, тому там «справжня демократія», а не «майданна».
Й ось ми перейшли до другого етапу цього фарсу під назвою "вибори". То почну з головного. Ні, не з того, хто там "виграв". А з того, що у соцмережах ОРДЛО панують ті самі настрої, що й на росії «не пойдем голосовать, все равно выберут того, кого нужно власти». В ОРДЛО «наїлися» «справжньої путінської демократії», тому просто ігнорували «виборчий процес», а ще тому, що боялися вручення повісток на «виборчих дільницях», які на цей раз окупанти розташовували навіть в авто.
Звісно ж, те, що відбувалося в ОРДЛО ні в якому разі не можливо назвати виборами, й не тільки через фальсифікації, а через саму окупацію. Тому це просто ще один злочин росії, чергове грубе порушення міжнародного права та суверенітету України. Це просто ще один пропагандистський захід, який би я назвала простіше «істота мітить захоплені території».
Звісно ж, «мітка» проставлена. На окупованих територіях, наприклад, Херсонської області, місцевий виборчком оголосив про перемогу «єдиної росії» 74,86 відсотка, Запорізьке "єр" "отримало" 83 відсотка голосів, у ОРДЛО малювали від душі 74,42 відсотка («лнр»), 78,03 відсотків («днр»).
Заговорили в ОРДЛО й про те, що я давно їм казала – вони усього на всього ресурс. Бо їм «наголосують» тих, хто потрібний кремлю, а не їм. Так й сталося. ОРДЛО знову отримало тих, хто грабує й вбиває їх весь час. Але, якщо весь час люди там трималися за якусь ілюзію, що ці їх «владноможці» нелегітимні, то ось вам, кукіш від кремля, тепер це «офіційна влада».
Мешканці ОРДЛО незадоволені кандидатами, яких вони «обрали». Що ж, я вважаю це гарною наукою. Не хотіли цивілізовану демократію, отримуйте «демократію» гетто.
Щоб залучити до гри у вибори по-путінські, для мешканців організували дистанційне електронне голосування через єдиний портал держпослуг рф, для цього мешканці ОРДЛО, окрім російського паспорта, мали отримати ще один документ — страховий номер індивідуального особового рахунку (СНІЛЗ). Так ось СНІЛЗ отримали приблизно 140 тис. українців в ОРДЛО, а російські паспорти 600 тисяч мешканців ОРДЛО.
Й знову, як у 2014-м мешканцям ОРДЛО обіцяли, що власники СНІЛЗ можуть розраховувати на окремі види соціальних виплат. У 2014-му на «референдум» заманювали соціальними картками на знижку у магазини тодішніх «керівників» плотницького, та пушиліна.
Російський паспорт та СНІЛЗ мешканці ОРДЛО отримують добровільно, стоять у чергах, платять хабарі. Це їх свідомий вибір. Як би нам не показували жахи окупації, але участь у виборах та отримання російських документів, це свідомий вибір цих людей.
Усе, що відбувається на окупованих територіях та на росії, має стати нам попередженням, уроком, саме тому ми маємо спостерігати та препарувати усі події. А ще, напевне, це найголовніше, фіксувати усі злочини та злочинців. Саме тому я хочу закінчити цю розповідь фіксацією злочинців. Ці люди не тільки привели війну на Луганщину, відчинивши двері окупанту, розповсюджували пропаганду, підігрівали ненависть до України, а ще й вбивали. Бо більшість з «кандидатів» це ті, хто брали участь у вбивствах українців, катуванні, викраденні людей, захопленнях підприємств, знищенні економіки Донбасу.
