У Татарбунарській громаді Білгород-Дністровського району дуже цікавою є історія села Глибоке, яка сягає коріннями часів Римської імперії.
Про це журналіст інформаційної агенції «Юг.Today» дізналася зі Стратегії розвитку Татарбунарської громади на 2024-2030 рр.
Виявляється, що на території сучасного населеного пункту у І-ІІ ст. н.е. тут проходив кордон володінь Римської імперії. Трохи на північ від села збереглися фрагменти римських Траянових валів, які потім у оборонних цілях використовували слов’яни-анти. Також на території села розміщене старе козацьке кладовище.
Відомо, що в ХVII столітті на місці села знаходився татарський аул Бюк Джонсут, а в 1800 році тут значиться селище Сасмонд.
Після російсько-турецької війни 1806-1812 років та переходу Буджака (Бессарабії) під владу росії турецьке селище змінив козацький хутір Нестора Будецького.
Офіційною датою заснування села вважається 1829 рік, коли сюди згідно з програмою з освоєння Бессарабії прибули болгарські колоністи. Вони назвали колонію Ескіполос (старе поселення) на честь села, з якого прибули.
Після 1856 року, коли згідно Паризького мирного договору, частина Бессарабії відійшла до Молдовського князівства, болгари покинули село та переселились до Таврії. На їх місце поселились молдовани та українці (буджацькі козаки), залишивши стару назву поселення без істотних змін.
У 1945 році Указом ПВС УРСР село Ескіполос перейменовано на Глибоке. У 1958 році колгосп села був приєднаний до колгоспу ім. Татарбунарського повстання.
У 1999 році тут створено КСП «Глибоке», а сьогодні – ТОВ «Глибоке», яке використовує 2,6 тис. га землі. В даний час понад 70% населення села складають молдовани.
В Глибокому функціонують дитячий садок, школа, бібліотека, стадіон, будинок культури.
Церковне життя представлене новою церквою Святого Архангела Михаїла, яка заново була побудована у 1997 році та залишила стару назву.
