Затримання правозахисника Абдурешита Джеппарова, обшуки в будинках кримськотатарських активістів Барі Барієва та Едема Ісмаїлова, черговий адмінарешт Леніє Умерової за відмову від російського паспорта. Всі ці події відбулися в окупованому Криму за тиждень. Що відомо про долю цих людей? Що може стати приводом для переслідування на півострові? Як відрізняється ситуація у Криму порівняно з тією, що була до повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із кримським адвокатом Едемом Семедляєвим, керівницею Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник та представницею президента України у Криму Тамілою Ташевою.
Три обшуки та один арешт за тиждень
Вранці 27 квітня в Судаку російські силовики провели обшуки в будинках кримськотатарських активістів Барі Барієва та Едема Ісмаїлова. За повідомленнями правозахисного руху «Кримська солідарність», під час обшуку вилучали телефони та комп'ютерну техніку. Активістів доправили в управління російської ФСБ в окупованому Сімферополі та після допиту відпустили. Двома днями раніше підконтрольний Росії Білогірський райсуд у Криму заарештував кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова на 12 діб за «непокору поліції», повідомляє правозахисний рух «Кримська солідарність». Рішення було ухвалене 25 квітня, того ж дня, коли Джеппарова після обшуку затримали російські поліцейські.
Абдурешит Джеппаров, координатор Кримської контактної групи з прав людини
На чиєму боці поняті?
Приводом для арешту став протокол співробітника російської поліції про те, що Джеппаров нібито під час обшуку відмовився передати комп'ютер силовикам, «вихоплював його з рук співробітника поліції» і казав, що «я комп'ютер не віддам», розповідає адвокат Едем Семедляєв. Цей протокол підписали поняті, які були на обшуку.
Едем Семедляєв, адвокат
«Зрозуміло, щоб ви розуміли, це люди на боці поліції. Вони приїжджають на обшуки разом зі співробітниками поліції і тому підписують усе, що їм дають співробітники поліції», – розповідає Едем Семедляєв.
За його словами, уявити, що Абдурешит Джеппаров так поводився під час обшуку, неможливо.
«Хто знає Абдурешита Джеппарова, той, звичайно ж, одразу вважатиме ці дії абсурдними. Він досвідчений правозахисник і не так поводитиметься під час обшуку, поготів, це не перший уже обшук у нього вдома. І сам Абдурешит-ага каже, що все це надумано», – зазначає адвокат.
Навіщо затриманих «ховають» від захисників
Про арешт правозахисника стало відомо за кілька годин його пошуку. Після затримання рідні Джеппарова та його адвокат не могли дізнатися, куди його відвезли силовики.
Такі «кішки-мишки», коли протягом 12 годин ні родичі, ні захисники не знають, де перебуває людина
Едем Семедляєв
«Куди б ми не зверталися того дня, вже після розмови з Абдурешитом... У той момент, коли він був у ФСБ, я прийшов до ФСБ, заходив у приймальню, і мене співробітники запевняли, що його там немає. Насправді він був там. І після того, як я пішов шукати його в інші відомства, в Центр протидії екстремізму, в цей момент його перевозили з ФСБ до ЦПЕ. І такі «кішки-мишки», коли протягом 12 годин ні родичі, ні захисники не знають, де перебуває людина», – розповів Семедляєв про пошуки Абдурешита Джеппарова.
Ні під час обшуку, ні під час суду, на якому Джеппарова засудили до адміністративного арешту, він не мав можливості зв'язатися ні з родичами, ні з адвокатами, розповідає Едем Семедляєв.
«Це вже напрацьована схема співробітників ФСБ, ЦПЕ, поліції, щоб ні родичі, ні захисники не змогли знайти людину… Це робиться для того, щоб усі ці процедури, ми вважаємо незаконні, а саме складання протоколу, участь у судовому засіданні, відбувалися без захисника, без адвоката, без підтримки. Щоб людина залишалася віч-на-віч із усією цією системою», – зазначає захисник.
Під час обшуку в Джеппарова вилучили телефони – його, дружини та дочки, три комп'ютери, відеореєстратор, орден, який йому вручали в Україні, та записну книгу.
«Тепер, я так розумію, якщо співробітники поліції зможуть відкрити цю техніку, то далі вже вирішуватимуть, якщо там щось знайдуть. А так, наразі іншої інформації немає», – каже Едем Семедляєв.
Абдурешит Джеппаров – відомий у Криму та за його межами кримський правозахисник. У 2014 році невідомі у формі викрали його сина Ісляма Джеппарова та племінника Джевдета Іслямова. Протидіяти хвилі насильницьких зникнень обіцяли в російському уряді окупованого Криму. Було створено контактну групу, до якої увійшов і Джеппаров, але викрадення в Криму не припинилися.
Наступна справа – історія Леніє Умерової, яка у грудні 2022 року намагалася потрапити у Крим до хворого батька. Її затримали на російсько-грузинському кордоні та оштрафували за, цитата, «порушення правил режимної зони». Потім її силоміць вивезли у Владикавказ, де затримали на 15 діб уже за нібито «непідкорення працівникам поліції». Щоразу, коли 15 діб арешту спливають, поліцейські знаходять підставу для складання нового протоколу і, відповідно, нового арешту. Останнє таке «відновлення» арешту було 27 квітня. Російський паспорт після окупації Криму Умерова не брала, а український документ у російських силовиків, цитата, «загубився». Детально ця історія описана у матеріалі «Нескінченні 15 діб» на сайті Крим.Реалії.
Леніє Умерова (праворуч) у Радянському суді Владикавказа, Росія, 11 квітня 2023 року
Адміністративний арешт як привід
Леніє утримують під виглядом адміністративних арештів. Це грубі порушення, які, очевидно, мають характер політично вмотивованого переслідування, вважає голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Ольга Скрипник, голова «Кримської правозахисної групи»
«Жодної реальної причини її там тримати немає навіть за російським законодавством. Вона не порушила жодної норми російського законодавства. Тому всі ці адмінки, які проти неї, повністю сфабриковані», – каже Ольга Скрипник
Скрипник припускає, що за допомогою цих адміністративних арештів дівчину утримують у неволі для того, щоб тягнути час та підготувати кримінальну справу. Правозахисникам стало відомо, що родичам Леніє повідомили про те, що співробітники ФСБ вилучили у веї український паспорт та всі документи, які вона мала.
«Документи вилучили співробітники ФСБ, хоча протоколи складають на неї поліцейські, це говорить про те, що її справу курирує ФСБ. А ФСБ займається лише кримінальними справами. А у справах з громадянами України, а Леніє – громадянка України, ці справи мають виключно політичний характер, наприклад – шпигунство, диверсія, дискредитація російської армії та інші статті, які політично мотивовані», – зазначає правозахисниця.
«Шпигунів» побільшало
Після повномасштабного вторгнення в Україну в Росії з'явилася нова стаття – про «дискредитацію збройних сил РФ». За цією статтею може бути як адміністративне, так і кримінальне покарання. Цю статтю почали часто застосовувати і в окупованому Криму, зазначає правозахисниця. Найчастіше стали інкримінувати і статтю про шпигунство.
«Звинувачення може бути будь-яким. З кимось переписувався в телеграмі, або пост у соціальній мережі. Цього достатньо для того, щоб по людину прийшли як за шпигуном», – каже Ольга Скрипник.
Чимало справ проходять під грифом «Секретно», і тому про них нічого не відомо правозахисникам, зазначає Скрипник. Крім цього, розповідає правозахисниця, ФСБ має списки людей, які, на думку російських силовиків, можуть підтримувати Україну, і вони влаштовують подомові обходи, щоб перевірити цих людей.
«Ці списки було відпрацьовано. За тими людьми, які не встигли виїхати, на мою думку, починаються кримінальні справи, бо вони бояться, що є підпільний рух у Криму, і намагаються його знищити. Тому ці справи продовжуються і не зупиняються», – зазначила правозахисниця.
Крим – не лише військова база
Крим – це не лише військова база, яка використовується Росією для атак по Україні, а й в'язниця для викрадених людей із нових окупованих територій та українських військовополонених, вважає Скрипник. Якщо українських військових тримають переважно у Севастополі, то цивільних – у Сімферопольському СІЗО-2, розповідає вона. За інформацією Скрипник, там перебувають понад сто українських громадян.
Крим – це база для масштабних порушень не лише прав людини, а й для воєнних злочинів та злочинів проти людяності
Ольга Скрипник
«Минулого року багато хто з них сидів там навіть без кримінальних справ. Ніхто не мав інформації, навіть адвокат, що людину там тримають. Наприкінці минулого року стосовно багатьох із цих людей було відкрито кримінальні справи щодо популярної у ФСБ статті – «акт міжнародного тероризму» або «шпигунство», або «участь у незаконному збройному формуванні». Наприклад, кримськотатарський батальйон імені Номана Челебіджихана, який Росія розглядає як таке формування», – розповіла Ольга Скрипник.
«Крим – це база для масштабних порушень не лише прав людини, а й для воєнних злочинів та злочинів проти людяності, включаючи депортацію дітей та інші злочини, які Росія вчиняє на всій території України», – підсумувала Скрипник.
За що можна отримати штраф чи термін
У Представництві Президента України в АР Крим моніторять російські судові реєстри і зазначають, що переслідувати українських громадян російські силовики можуть з різних приводів. Наприклад, за українські пісні на весіллях, за вивішений на будівлі український прапор чи підтримку Збройних сил України.
Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в АР Крим
«Ми розуміємо, що Російська Федерація, розуміючи неминучість українського контрнаступу, неминучість звільнення території, починає посилювати репресії проти наших громадян, посилює тиск і стеження за цивільним населенням. Не секрет, що на півострові понад 150 камер зовнішнього спостереження встановили. Додаткові якісь загони, які перевіряють телефони і документи, зупиняючи на вулиці, все це свідчить про те, що окупаційні адміністрації дуже переймаються тим, що Крим буде звільнений, можливо, найближчим часом, і вони посилюють тиск на місцеве населення», – розповіла Крим.Реалії постійна представниця Президента України Таміла Ташева.
Чи можна впливати на Росію?
Ташева зазначає, що вплинути на Росію було складно до повномасштабного вторгнення цієї країни в Україну. Після вторгнення це стало майже неможливо. Хоча публічний розголос про політично мотивовані справи все ще може захистити переслідуваних Росією від знущань у в'язницях, вважає Таміла Ташева.
«Усе це, в будь-якому разі, необхідно документувати, поширювати про це інформацію, фіксувати для міжнародних судових інстанцій. Цим Представництво постійно займається та інформує наших міжнародних партнерів про те, що у Криму відбувається», – каже Таміла Ташева.
Кому загрожує в'язниця після деокупації
Постпред упевнена, що відповідальність за всі злочини Росії та колаборантів у Криму обов'язково настане.
«Ми не хочемо поширювати цю відповідальність на широкі верстви населення, які були заручниками окупації та війни. Їм не варто перейматися. А ось таким особам, як Шамбазов, Таліпов, Аксьонов, Константинов, усім пропагандистам, усім, хто підривав українську державність, тим, хто сприяв окупаційному режиму, тим, хто зламав присягу, зокрема слідчим, прокурорам і навіть тим адвокатам, які співпрацювали та давали підтримку стороні обвинувачення у судових процесах, їм є про що хвилюватися. Вони точно будуть притягнуті до відповідальності після деокупації», – зазначає Ташева.
Проти всіх, кого перерахувала Ташева, Прокуратура АР Крим та Севастополя, порушила кримінальні справи.
«Я особисто подавала заяву на Таліпова тому, що він влаштовує цькування наших громадян, у тому числі тих, хто ведуть активістську, проукраїнську роботу. Таліпов і всі вони відповідатимуть», – впевнена постійна представниця Президента України в Криму.
Обережність понад усе
Усім проукраїнським жителям півострова Ташева радить бути обережними.
«Ключова наша порада, навіть коли ви підтримуєте Україну і привселюдно це висловлюєте, прохання – бути обережними, це дуже важливо. Навіть піднімаючи український прапор над будинками в Криму, треба робити це обережно, розуміти, що за вами можуть стежити, що про вас можуть повідомити відповідні окупаційні органи на території півострова. Але це не означає, що не потрібно нічого робити, бо це справді дуже важливо», – каже Таміла Ташева.
За даними представництва Президента України в АР Крим, за звинуваченням у так званій «дискредитації з РФ», а саме – за статтею 20.3.3 КоАП Росії, було відкрито 323 справи (станом на 18 квітня). Зокрема, окупаційні суди винесли 276 незаконних ухвал про накладення штрафу від 30 тисяч до 75 тисяч рублів. За статтями 207.3 та 280.3 КК РФ в окупованому Криму винесено по 2 незаконні вироки.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
