Заява Кайсарова спричинила резонанс як у Казахстані, так і в Росії, підвищивши напруженість у відносинах між країнами
Колишній депутат казахстанського парламенту Уаліхан Кайсаров заявив, що частина російських територій має казахське коріння і повинна повернутися до складу Казахстану. У своєму виступі він згадав історичні факти та перерахував російські регіони, які, на його думку, були заселені казахами.
"Сама Росія, Сибір, Московія до Угорщини були територіями Чингісхана. Той самий Новосибірськ — це Новай-Сивір, наші казахські землі. Тюмень це Темен. Оренбург - це Орінбор, він був столицею казахської держави. Курган – це Хургал. Саратов – це Саритау. Чи не Астрахань - Астар-Хан. Не Омськ – а Омби", – заявив він.
Кайсаров наголосив, що ці землі потрібно повернути до Казахстану заради історичної справедливості.
Також він зазначив, що багато назв цих міст адаптовані з казахської, а Оренбурзька область була передана Росії в 1920-х роках як дарунок.
На думку Кайсарова, Росія, як держава зі штучно сформованими кордонами, протягом довгого часу експлуатує ресурси багатьох народів і республік, зокрема казахів. Деякі території сучасної Росії, вважає він, потрапили під її контроль випадково.
Він згадав і про українську Кубань, яка на початку XX століття опинилася під владою Росії, але й досі там зберігаються українські мовні традиції.
Кайсаров закликав казахів добиватися повернення історичних земель.
Реакція експертів на заяву Кайсарова
Своєю чергою російський аналітик Анатолій Несміян зауважив, що подібні заяви з боку сусідів Росії є своєрідною відповіддю на російську реваншистську риторику. На його думку, якщо російська влада використовує історичні карти для обґрунтування територіальних претензій, то подібні погляди можуть стати популярними й серед інших держав.
Несміян нагадав про Гельсінський акт 1975 року, який затвердив непорушність повоєнних кордонів у Європі. Він також згадав, що розпад Югославії та Радянського Союзу створив "сіру зону", де адміністративні межі стали міжнародними державними кордонами. До початку 2022 року цей принцип діяв, хоч і з певними обмеженнями, але забезпечував мирне співіснування.
На думку аналітика, нинішнє зростання територіальних претензій на історичній основі потребує перегляду підходів у міжнародній політиці.
Несміян підкреслив, що для стабільного співіснування важливо відмовитися від виправдання територіальних претензій історичною справедливістю.
А от військовий та експерт Кирило Сазонов побачив в таких заявах певну роль Китаю.
"А тепер пригадаємо, що Казахстан від усіх претензій Росії захистився дуже надійною "китайською парасолькою". Там у країні багато китайських інвестицій, великі інтереси. І коли у Кремлі хтось необдумано брякнув про те, що "Казахстан після України наступний", у Пекіні м'яко, але зрозуміло "обклали гарячу голову". Гібридна війна - вона буває різна. У Криму та на Донбасі російські окупанти прикривалися місцевими колаборантами. А в Сибірі Китай може формально прикритись Казахстаном. І потім пропонувати свій майданчик для переговорів про справедливий мир", - зазначив Сазонов.
