Українські волонтери доставили з Нідерландів близько 500 тонн рибальської сітки. Та на складах у Європі ще є тисячі тонн такого матеріалу. Цю сітку українські військові можуть використовувати для маскування, а ще як додатковий захист від дронів на техніці. Як таке покриття використовують на полі бою? Та з якими проблемами зіткнулися волонтери під час логістичної операції, дізнавалися репортери Frontliner.
У портових складах Європи, за інформацією від волонтерів, на свою утилізацію чекають тисячі тонн старих, нікому не потрібних рибальських сіток. Хоча, вони могли б стати справжньою знахідкою для українських військових. Адже на тлі активного застосування дронів у зоні бойових дій, захист від них є чи не першочерговим завданням. Така сітка може допомогти мінімізувати візуальну помітність об’єктів на місцевості в зоні бойових дій, а ще створювати додатковий бар’єрний захист від атак ворожих дронів. Саме тому українські волонтери розпочали логістичну операцію, що отримала назву «Павутиння».
Контрольна перевірка
Колона з 10 фур, які подолали більше 2000 км., на шляху з Нідерландів до Києва. Фото Артем Деркачов / Frontliner
Колона з 10 вантажівок рухається в напрямку Києва. У кожному контейнері близько 15 тонн рибальської сітки. Ця мережа має досить грубе плетіння, що ідеально підходить для піймання FPV-дронів, які російська армія активно використовує для атак на українські позиції.
Сітки грубого плетіння зі складу рибного промислового підприємства в Нідерландах. Фото Артем Деркачов / Frontliner
Вантаж прямує з Нідерландів, де, за інформацією волонтерів, у портових складах є ще близько 4000 тонн сітки, на яку вже почали полювати російські перекупники. Про це розповідають благодійники під час огляду вантажу в одному з логістичних хабів у Києві.
«Цю сітку намагався викупити Китай. Я думаю, кожен із нас розуміє для чого їм це, проте нам вдалося вмовити наших партнерів у Нідерландах віддати її нам безкоштовно. Ми витрачаємо кошти виключно на логістику», – розповідає представник БФ «Волонтер» Ігор Бондарчук.
Українські військові розвантажують рибальські сітки у прифронтовому селищі на Харківщині. Фото Артем Деркачов / Frontline
Цю сітку, раніше рибальські підприємства використовували для промислу. Але з плином часу, як і будь-який матеріал, вона починала втрачати свої властивості, або ж зношувалася. Тоді її відправляли на склад, а після – на переробку чи утилізацію. Проте, як запевняє команда волонтерів, у такого матеріалу є шанс і на друге життя. Подібні сітки, зазвичай, військові розміщують над траншеєю чи на техніці. Вони можуть забезпечити не лише маскування, але й захист від скидів та влучання БПЛА «Ланцет» і FPV-дронів. Завдяки своїй структурі, сітка у багатьох випадках, як кажуть військові, рикошетить скид із дрона, після чого боєприпас вибухає на безпечній відстані від цілі.
Військовий Хаммер обладнаний антидроновою сіткою, що захищає верхню частину кузова від потенційних атак дронів. Фото Артем Деркачов / Frontliner
Наприклад, якщо ворожий дрон несе кумулятивний боєприпас і не досягає своєї цілі, тобто не торкається безпосередньо самої броні техніки, відтак він завдає мінімальної шкоди. Також під час атаки FPV дронами, у момент зіткнення з сіткою він може заплутатися, або просто вибухнути. Тому ворожий оператор буде змушений робити повторну атаку.
Таку партію рибальських сіток військові вже встигли протестувати на полі бою, додають волонтери, тож потреба у такому матеріалі серед українських підрозділів почала зростати з кожним днем.
«Спочатку ми завезли, скажімо, тестову партію. Це була зовсім невелика кількість цієї сітки. Та вона виявилась по-справжньому ефективна, запити від підрозділів із якими ми працюємо, почали зростати. Ми маємо намір допомогти нашим хлопцям вздовж усієї лінії зіткнення: Запоріжжя, Херсонщина, Донеччина, Харківщина. Немає ціни ресурсу, як людському, так і технічному: танки, бронемобілі, які закриті цими сітками. Вони стають недоступними для руських атак», – каже голова громадської організації Артем Кулюбаєв.
Шлях на Харківщину
Український волонтер вночі допомагає військовим закріпити трос нас сітці під час її розвантаження. Фото Артем Деркачов / Frontliner
Після перевірки вантажу в Києві одна з фур прямує на Харківщину. Пізно ввечері, вантажівка прибуває до місця призначення. Розвантажують швидко, адже в цій області росіяни чи не щодня застосовують КАБи. А за всім цим постійно спостерігають ворожі розвідувальні БПЛА «Орлан». Вже на ранок операція продовжується, одну з сіток, яку щойно дістали з контейнера, військовослужбовець на позивний «Вільгельм» вирішує одразу закріпити її на своєму хамері.
Військовослужбовець на позивний “Вільгельм”. Фото Артем Деркачов / Frontliner
«Сьогодні зелена трава, завтра вже жовта, тож якого кольору ця сітка, то діло таке. Головне, щоби ці кляті дрони, хоча б не з першого разу могли нас підбити. Зараз війна артилерії й дронів. На техніку зможемо почепити сітку одразу, а от свої передові позиції ми, поки що облаштувати не зможемо. Росіяни зараз активно давлять Харківський напрямок, купа бомб і дронів, ракети, там копати не встигаєш, не то, що сітку натягувати», – каже військовослужбовець на позивний «Вільгельм».
Російські «волейбольні поля»
Облаштування захисних позицій в умовах сучасної війни – завдання не з легких і потребує не тільки ресурсів, але й часу. Кожен додатковий рівень захисту вимагає ретельного планування. Військові кажуть, що під час облаштування траншей рибальськими або ж спеціальними антидроновими сітками необхідно враховувати чимало факторів. Наприклад, сітка не повинна перешкоджати пересуванню військових в траншеї. Вона має не заважати веденню вогню чи кидку гранати.
Такий метод захисту активно використовують і росіяни, стверджує військовослужбовець на позивний «Десятий». Під час одного з останніх бойових вильотів, він побачив на своєму моніторі цілі «волейбольні поля», облаштовані подібною сіткою.
«Якось далеко залітали, знищували ротацію противника й під’їзди техніки. Після декількох вдалих влучань, через якийсь час ми помітили, що підари натягнули вздовж посадки сітку. Ми цю ділянку називаємо «волейбольні поля». Це не жарти, протяжність 10км., напевно. І я скажу вам так, це не цирк, і це дійсно заважає працювати», – розповідає оператор дрона на позивний «Десятий».
Протидія захисним укріпленням, таким як антидронові сітки, стала окремим напрямом у тактиці застосування безпілотників. Щоб прорвати оборону, пілот буде змушений виконувати повторну атаку. І вже після знешкодження захисту можна безперешкодно вражати цілі. Тому, як українські, так і російські оператори почали використовувати спеціальні дрони із запалювальними пристроями, або так звані дрони-запальнички. Їхня задача — підпалити сітки або інші захисні конструкції.
Військовий оснащує дрон для виконання бойових задач. Фото Артем Деркачов / Frontliner
«Закріплюємо запалювальний боєприпас і спалюємо. Проте, наприклад, я намагаюся облітати, ну або ж просто спочатку вибухом знищую сітку, а вже потім здійснюю повторну атаку», – розповідає оператор дрона на позивний «Десятий».
Наразі до України, як стверджують самі волонтери, їм вдалося завезти близько 500 тонн рибальської сітки. Та це лишень початок. Як кажуть, благодійники, вони організували вже більші партії і продумують доставку ще тисяч тонн.
Сітки грубого плетіння зі складу рибного промислового підприємства в Нідерландах. Фото Артем Деркачов / Frontliner
«За день вже 10 штурм поспіль, дронів у кацапів не меншає. А реби не завжди допомагають. Якщо, ця сітка нікому не потрібна, везіть! Все, що може допомогти захистити позицію чи техніку, ніколи зайвим не буде. Хай може воно й не панацея від російських дронів, але вже не раз у таку сітку попадалась фпівішка», – каже військовослужбовець Сергій Плотницький.
