У 2014 році російська влада Криму обіцяла жителям анексованого українського півострова економічне процвітання, нові заводи та фабрики, зростання кількості робочих місць тощо. Через десять років можна проаналізувати сьогоднішній стан кримської економіки та простежити, чи справдилися щедрі обіцянки Росії.
Рік тому російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) доповідав президенту РФ Володимиру Путіну, що «економіка Криму з 2014 року зросла майже вчетверо», не наводячи конкретних цифр.
Однак у 2014 році через захоплення Криму Росією його економіка пережила сильну кризу – впала кількість курортників, зупинилася промисловість, майже вхолосту працювали транспорт, вибухнула криза в торгівлі, впав приплив товарів з України, втрачені шляхи збуту продукції сільського господарства. Все це зменшило економіку Криму торік приблизно у 8 разів. Тому порівняння з 2014, а не з 2013 роком дуже зручне для російської влади Криму.
Показники ВРП не відповідають фінансовим вкладенням
Водночас, російська статистика показує масштабні економічні успіхи Криму.
«Валовий регіональний продукт Криму з 2014 до 2021 року зріс майже вдвічі та досяг 586,5 млрд рублів, зростання порівняно з 2020 роком склало 4,4%. Згідно зі статистичним оглядом динаміки розвитку регіону, найбільша питома вага припала на промисловість – 17%, операції з нерухомим майном – 15,5%, торгівлю та ремонт автотранспорту – 13,2% та будівництво – 8,8%», – повідомляла торік у квітні керівниця Федеральної служби державної статистики з Криму та Севастополя Ольга Балдіна.
Однак це абсолютні цифри. За цей час, наприклад, курс долара зріс майже втричі. Зазначені у звіті 586,5 млрд рублів становлять за курсом 2021 року 7,9 млрд доларів.
У 2014 році валовий регіональний продукт Криму (ВРП) становив 189,44 млрд рублів, це близько 3,45 млрд доларів за курсом на кінець 2014 року. Таким чином, формально економіка Криму зросла у 3,1 раза, якщо рахувати в рублях, та 2,3 раза за підрахунками в доларах.
Але у 2013 році, коли Крим перебував під контролем України, ВРП півострова становив 46,39 млрд гривень, або близько 5,8 млрд доларів за курсом гривні на грудень 2013 року. З цих даних випливає, що після анексії Кримського півострова його економіка різко впала майже вдвічі. І знадобилося кілька років на те, щоб відновити втрачене та зрости приблизно на 23% до 2013 року – з урахуванням інфляції.
Тобто зростання склало приблизно 2,9% на рік, що є вкрай скромним показником, враховуючи величезний приплив грошей з федерального бюджету РФ, які штучно живили це зростання.
Мостова розв'язка на трасі «Таврида». Україна, жовтень 2021 року
До речі, ВВП Росії у 2013-2021 роках також коливався в діапазоні від рецесії (-0,2%) до млявого підйому (+2,8%). Для порівняння, зростання світової економіки в цей період було в діапазоні 3-4% на рік, а країни, що розвиваються, до яких належить РФ, взагалі додавали в середньому по 4-5%.
Інакше кажучи, після анексії економіка Криму рухалася приблизно за тією ж траєкторією, що і російська, і демонструвала схоже мляве зростання помітно нижче показників у світі, і тим більше у країнах, що розвиваються.
У рейтингу регіонів за рівнем доходів населення, складеним агентством «РІА Рейтинг» за даними на жовтень 2023 року, анексований Крим посідає 75 місце з 85. Експерти не просто зіставили доходи чи зарплати в розрізі регіонів, а розрахували співвідношення доходів до фіксованого набору послуг ті продуктів. Рейтинг показав, що 17,6% населення Криму живе за межею бідності. Це один із найгірших показників у порівнянні з російськими регіонами.
Photo Gallery:
Про нереалізований потенціал півострова може опосередковано свідчити порівняння Криму з Краснодарським краєм: це схожі регіони з погляду природно-кліматичних умов і структури економіки (можливості для розвитку туризму, агробізнесу тощо). За різниці в кількості населення в 2 рази (у Краснодарському краї населення більше 5 млн, у Криму – 2,5 млн), ВРП у Криму в 5 разів менший.
За словами міністра економічного розвитку російського уряду Криму Дмитра Шеряка, ситуація в економіці Криму скоро стабілізується, а 2024 року очікується зростання валового регіонального продукту на 3,4%. Але цифри свідчать про інше.
На бюджетній голці
Загалом економіка анексованого Кримського півострова розвивалася виключно за рахунок вливань із федерального бюджету Росії. Дотації спочатку сягали 70%, зараз знизилися до 65, але все одно становлять дві третини бюджетів Криму та Севастополя.
Промислового економічного прориву також не сталося. Нові великі підприємства не з'явилися, а дрібні погоди не роблять. У Севастополі не змогли відродити Севморзавод, про що російська влада міста заявляла з 2014-го, на півночі Криму продовжує роботу, але без нарощування потужності, Кримський содовий завод і «Кримський титан». Відносно успішним можна вважати кораблебудування в Керчі та Феодосії, але заводи «Залив» і «Море» працюють виключно на військові замовлення.
Севастопольський морський завод
Спілкування і торгівля все одно ускладнені, тому доводиться орієнтуватися на внутрішньоросійські фінансові потоки
Олег Буклемишев
Директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті Московського державного університету Олег Буклемишев вказує на те, що для Криму навіть за часів Радянського Союзу не була характерна велика концентрація робочої сили в компактних зонах, яка потрібна для серйозного розвитку промисловості.
«Загалом після 2014 року існуюча кримська промисловість має виходи на зовнішні ринки, завдяки використанню різних проломів у санкціях. Багато західних компаній і політиків з радістю йдуть на подібні угоди. Але спілкування і торгівля все одно ускладнені, тому доводиться орієнтуватися на внутрішньоросійські фінансові потоки», – говорив він в інтерв'ю Крим.Реалії у 2020 році.
Олег Буклемишев
Не сталося й заявлених технологічних проривів: російська влада декларувала створення на півострові наукомістких виробництв та аналога американської Кремнієвої долини. Але далі розповідей питання за десять років не просунулося.
Запроваджені проти Росії санкції призвели до того, що жодна велика російська компанія так і не зайшла до Криму. Федеральні компанії, які розвивають бізнес у багатьох регіонах РФ – банки, ритейлери, мобільні оператори, будівельні компанії – відмовляються освоювати кримський ринок. Санкційні ризики для них перекривають можливі прибутки від розвитку бізнесу на анексованому півострові.
Влада Росії пропонує інвесторам, готовим реалізовувати в Криму великі проєкти, статус анонімності. Проте експерти впевнені, що цей захід не допоможе: надто високі ризики в разі витоку чи розкриття інформації.
Банки, картки
На момент анексії півострова у Криму працювало понад 70 українських банків, серед яких були не лише фінансові установи України, а й організації з іноземним капіталом.
Першим у 2014 році в Криму почав працювати Російський національний комерційний банк (РНКБ), який був дочкою банку «Россия». Незабаром до нього приєдналися «Генбанк» та «Чорноморський банк реконструкції та розвитку».
Відділення Російського національного комерційного банку в Керчі, 2018 рік
Також на півострів зайшли близько десятка дрібних російських банків, які перебували в рейтингу четвертої-п'ятої сотні. Всі ці «банківські карлики» закрили свої відділення у Криму або збанкрутували у наступні два-три роки.
Банк «Россия», серед власників якого близькі друзі президента РФ Володимира Путіна, незабаром потрапив під міжнародні санкції та відкрив свої представництва у великих містах півострова.
Трохи згодом кілька відділень у Криму відкрив невеликий «ИС Банк». Зараз у Криму також працює «Промсвязьбанк».
Вже після початку війни Росії проти України свої відділення у кримських містах почав відкривати «Сбербанк». Таке рішення було ухвалено банком на тлі нових жорстких санкцій з боку Європи та США, запроваджених у 2022 році. Тепер «Сбербанку» боятися нема чого, оскільки його функціонування вже обмежене територією Росії.
Перший банкомат «Сбербанка России» у Сімферополі на вулиці Кечкеметській, лютий 2023 року
Через кілька місяців після анексії Криму в 2014 році Visa та Masterсard припинили обслуговувати клієнтів банків, які працювали на півострові, відповідно до санкцій США. Тоді клієнти кримських банків деякий час не могли користуватися картками за межами Криму, а власники карток російських банків не могли знімати гроші на півострові.
Але навесні 2015 року в Росії запрацювала національна система платіжних карток «Мир», через яку всередині країни почали обробляти платежі за пластиковими картками. Міжнародні системи в Росії теж почали обробляти платежі через цю систему, тоді як раніше інформація про транзакцію оброблялася у процесинговому центрі за межами країни.
Карта російської платіжної системи «Мир»
Це дозволило жителям Криму продовжити використання карток Visa і MasterCard, випущених російськими банками.
Жителі Криму оформляли банківські картки розташованих у Росії банків, щоб розплачуватися ними в інтернеті або під час подорожей. Але оскільки офіційно ці банки, побоюючись санкцій, не доставляли пластикові картки до Криму, жителям півострова доводилося виїжджати за ними в один із регіонів сусідньої Росії, як правило, до Краснодарського краю.
