У Криму – в розпалі курортний сезон, другий за умов повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Росіяни їдуть на Кримський півострів, незважаючи на близькість регіону до зони військових дій та регулярні «прильоти» туди, а також кілометрові черги біля Керченського мосту. Що ж відбувається на курортах Криму, поки Росія воює з Україною, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Цього року російським туристам доводиться вистоювати довжелезні черги під спекотним сонцем, щоби в'їхати до Криму. Це пов'язано з тим, що на Керченському мосту після торішнього вибуху перевіряють кожен автомобіль. Контрольні процедури займають час і призводять до кілометрових черг на в'їзді до Криму та виїзді з нього. Втім, місцеві пляжі напівпорожні, що нетипово для липня.
Найпопулярніші цього року ялтинське та судацьке узбережжя. На західному узбережжі Криму та в Севастополі сезон поки що «просідає». Небагатолюдно і на східному узбережжі.
«Звинувачуйте мене у непатріотизмі, але людей немає»
Один із найпопулярніших курортів Криму – Ялта – цього року не може похвалитися великою кількістю курортників, як у минулі роки.
На пляжах далі від центру вздовж берегової лінії Ялти – простір і тиша, відпочивальників нема
Кореспондент Крим.Реалії
«Для липня така кількість відпочивальників не дуже велика. Вільного місця навіть на найпопулярнішому Масандрівському пляжі досить багато. На пляжах далі від центру вздовж берегової лінії Ялти – простір і тиша, відпочивальників немає. Вулиці у місті в цей час зазвичай забиті транспортом і туристами. Зараз – вільно, трафік не схожий на липневий. Громадський транспорт вільний, не забитий, як раніше, туристами, які їдуть із пляжів з надувними кругами», – повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Відпочивальники на Масандрівському пляжі в центрі Ялти, 4 липня 2023 року
В умовах дефіциту туристів страждає місцевий бізнес. Орендарі шезлонгів і парасольок нарікають, що цього року попит на них дуже низький. Продавці екскурсій по Криму теж кажуть, що більшість клієнтів запитують ціни і проходять повз.
Масандрівський пляж у Ялті, 4 липня 2023 року
Ялтинський блогер Вадим Екстрімов ще наприкінці травня помітив у місті ознаки провального сезону. Він звернув увагу, що у центрі Ялти немає звичного напливу художників, які торгують картинами. Також, за його словами, на набережній замало людей для цього часу.
Таку ситуацію він пов'язує як із логістикою – відсутністю авіасполучення Росії з Кримом, так і з військовими чинниками.
Багато хто боїться застрягти тут, якщо ЗСУ підуть вдало в контрнаступ
Вадим Екстрімов
«Ви можете звинувачувати мене в непатріотизмі, панікерстві, в чомусь ще. Але людей немає. Взимку іноді така кількість людей, як зараз (на пляжах Ялти – КР), вилазить винця попити та помилуватися морем. Мене часто запитують, чи буде сезон у Ялті. Я завжди відповідаю те саме: це залежить від ситуації на фронтах. Багато хто боїться застрягти тут, якщо ЗСУ підуть вдало в контрнаступ і візьмуть під вогневий контроль міст (через Керченську протоку – КР). Інші блогери співатимуть, що в Криму купа народу, все добре, всі приїхали. Не вірте, вони пиз...ть», – каже Вадим Екстрімов.
Курортний сезон у Судаку, червень 2023 року
«Стоять військові, сезону не буде»
Так і не стартував цьогорічний сезон на популярному кримському курорті в селі Міжводне Чорноморського району. Тепер там – місце оборони російської армії.
Привезено колючий дріт, яким усе обтягуватимуть. І, швидше за все, тут сезону не буде
Євген Щепинський
Кримський блогер Євген Щепинський зняв уздовж берегової лінії Міжводного оборонні споруди, окопи та «зуби дракона».
«Окопи, вогневі точки, зварені протитанкові їжаки, укріплення, багато техніки. Стоять військові. Там же привезено колючий дріт, яким усе обтягуватимуть. І, швидше за все, тут сезону не буде», – розповідав він у квітні.
Вигляд на узбережжя Чорного моря біля села Міжводне, Чорноморський район, 2021 рік
Російські військові вимагали від власників прибережної нерухомості у Міжводному звільнити свої приміщення, оскільки ті заважають зводити оборонні споруди, заявляли раніше у Представництві президента України в АРК.
Російські укріплювальні споруди на західному узбережжі Криму
Блогер Роман Чернецов побував у цьому селі наприкінці червня. Там не працюють ані курортна інфраструктура, ані бізнес.
«Все пусто. Від слова зовсім. У магазинах майже порожньо. Людей майже немає», – розповідає він.
У Міжводному працює лише одна вузька смужка пляжу. Місцеві кажуть, що у червні відпочивати в Міжводне приїхали переважно кримчани та власники житла біля моря.
Тут сподіваються, що ситуація зміниться у липні та серпні.
«Лякає ситуація на мосту, а не тільки Україна»
Вулиці Судака цього року теж небагатолюдні. Біля міського пляжу – безліч автомобілів з номерами різних регіонів Росії, але на самому пляжі відпочивальників небагато. Місцеві кафе і торгові точки – порожні.
Курортний сезон у Судаку, червень 2023 року
Росіянин Олександр Ричалов розповідає, що приїжджає із сім'єю до Судака вдруге. Цього року там, за його словами, багато всього зачинено: від їдальні, де вони любили їсти, до точок із розливним квасом. На міському пляжі майже стільки ж людей, як і в Ялті. Але якщо трохи відійти від центру, пляжна лінія пустує.
Пляж у Судаку, червень 2023 року
Щоб потрапити до Криму, родині Ричалових довелося відстояти 1,5 години у заторі біля Керченського мосту на 32-градусній спеці.
Люди просто не хочуть стояти у величезних заторах і тому не їдуть до Криму
Олександр Ричалов
«Якби ми потрапили в такий затор, як зараз, і треба було вистояти шість годин, ми, швидше за все, розвернулися б і поїхали назад. Це знущання – те, що відбувається з проїздом мостом (через Керченську протоку – КР). Бо не знаю, наскільки треба любити Крим, щоб простояти на спеці понад шість годин. Можливо, багатьох і це лякає, а не лише ситуація з Україною та СВО («спеціальною військовою операцією» називають у Росії своє повномасштабне військове вторгнення в Україну – КР). Можливо, люди просто не хочуть стояти у величезних заторах і тому не їдуть до Криму», – каже Олександр Ричалов у своєму блозі на YouTube.
Автомобілі на Керченському мосту, 3 травня 2023 року
На початку липня російська влада Криму оголосила, що заторів на під'їздах до Керченського мосту більше немає. Але невдовзі проблема з трафіком знову загострилася. 9 липня затор на в'їзді до Криму з боку Росії розтягнувся на шість кілометрів і п'ять годин очікування. Стільки ж росіянам доводилося чекати у черзі на пунктах перевірки і 10 липня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
