В Одеському аеропорту запрацював велетень-бетоноукладач Gomaco GP4. Там триває ремонт злітно-посадкової смуги, повідомляє Автомагістраль-Південь.
Що вже зробили?
Як зазначається, роботи в одеському аеропорту цієї зими йдуть фактично без перерв. Паузу робили лише на новорічні свята. З початку року встановлено майже кілометр спеціального огородження зі сітчастих панелей, обладнаного протипідкопом та козирком з колючою стрічкою.
Останніми днями перейшли на бетонні роботи – проводять влаштування шару «важкого» бетону на пероні летовища. Фактично перон — частина аеродромних покриттів, призначена для стоянки літаків, а також посадки і висадки пасажирів та вантажів. З перону літаки по руліжним доріжкам РД-С3 і РД-А1 виїжджають на злітно-посадову смугу.
Яким буде перон?
Конструктив перону майже такий же, як і у злітно-посадкової смуги. Загальна площа верхнього шару понад 52 тис. кв. метрів, що співставно з площею семи футбольних полів FIFA. Основа конструктиву складається з шару стабілізації: георешітки, шару з щебенево-піщаної суміші (20 см), піскоцементу (15 см) та шару «пісного» бетону (30 см). Верхній шар покриття – із «важкого» бетону товщиною 40 см. Нижні конструктивні шари були влаштовані минулоріч, залишився верхній шар: враховуючи узбіччя, його укладання завершать до початку літа.
Як відбувається ремонт?
Окрім бетонних робіт, продовжуємо влаштовування огорожі та займаємось плануванням льотних полів, зокрема 130-метрової зеленої зони навколо злітно-посадової смуги. Її споруджують для забезпечення безпеки польотів відповідно до стандартів ICAO. Наприклад, якщо літак викотиться зі смуги, він зможе безпечно зупинитися.
Варто зазначити, що роботи відбуваються в аеропорті, який повноцінно функціонує. Усі співробітники «Автомагістралі-Південь» пройшли спеціальне навчання з аеродромної безпеки й перебувають на постійному радіозв’язку з аеродромно-диспетчерською службою аеропорту впродовж виконання робіт. Про всі маневри техніки відповідальні особи повідомляють авіадиспетчерів, а ті попереджають про наближення літаків та необхідність забезпечити допустимі висотні позначки техніки.
