Слова «бавовна» або ж «хлопок» останнім часом найчастіше можна побачити в іронічних новинах про черговий вибух на російському заводі чи електропідстанції. Однак бавовництво — заняття серйозне і потрібне, яке незабаром може стати важливою частиною життя Одеської області. Аграрії та експерти галузі обговорювали в Одесі перспективи вирощування бавовни в наших теплих південних краях.
Найперспективнішим такий бізнес видається в Ізмаїльському, Кілійському та Татарбунарському районах Одеської області, клімат яких цілком відповідає вимогам цієї теплолюбної рослини.
Такого висновку дійшли учасники наукового семінару, який відбувся в стінах Одеського державного аграрного університету.
Український інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук давно проводить дослідження вирощування бавовни на дослідних полях. За словами старшого наукового співробітника інституту Юрія Степанова, врожайність бавовнику в цих господарствах сягала трьох тонн з гектара.
«Інститут працював із цією культурою і вивів скоростиглі сорти бавовнику, що дають хороші результати. Ми готові продовжувати випробування нових сортів у нових умовах зміни клімату. Результати наших досліджень щодо технології вирощування є базовими для впровадження бавовнику в південних районах Одеської області», — розповів Степанов.
Науковці також наголошують, що відновлення вітчизняного виробництва бавовни можливе лише завдяки запровадженню науково обґрунтованої системи насінництва. Селекціонери профільного інституту вивели два скоростиглі сорти бавовни, які підходять для кліматичних умов південних регіонів України. Для неполивних земель — сорт «Подозерський 4», а для умов зрошення — «Дніпровський 5». Однак основною проблемою початку посівної кампанії є нестача насіння.
На думку експертів, в умовах Одеської області врожайність бавовни-сирцю становитиме приблизно 1,8 тонни з гектара, але після двох процедур поливу (до 500 кубічних метрів води на 1 га), збільшиться в півтора раза — до 2,7 тонни. Однак головною умовою гарного врожаю є кількість теплих днів у році — що південніший регіон, то краще.
Турецькі фахівці галузі поділилися своїм досвідом і розповіли, що врожайність на поливних угіддях у південних регіонах їхньої країни з використанням хімічних добрив сягає 6-7 тонн з га.
Треба сказати, що дослідження з питань вирощування бавовнику на теренах України проводилися ще в 20-х роках минулого століття. Науковці зазначали, що на півдні Херсонської області, а також у Криму ефективність виробництва бавовни конкурує із зерновими культурами, а в деяких районах на південь від лінії Мелітополь — Каховка — Сіргози — Очаків, навіть перевищує ефективність вирощування зернових.
За часів СРСР основною локацією вирощування бавовни в Україні була Херсонська область. У 50-х роках під посів бавовнику там відводили понад 200 тисяч гектарів полів, проте пізніше ці угіддя віддали під пшеницю. Зараз повторити там цей експеримент не видається можливим — частина регіону перебуває в безпосередній близькості до лінії фронту, а ще частина поки що під російською окупацією.
У срср бавовна вважалася стратегічним продуктом, основним споживачем якого була зовсім не цивільна текстильна промисловість, а військові підприємства. З бавовни, звісно, шили військову форму, але це ще й сировина для авіаційної промисловості, з її допомогою робили паливо, зокрема ракетне, а також кілька видів пороху.
Автор — Олексій Сухой
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
