З березня 2022 року не менше, ніж 21 житель Криму постав перед російським судом чи публічно вибачився за те, що слухав і співав пісні українською мовою, танцював під них чи просто включив на прохання інших людей, стверджує «Верстка». Їх переслідували за адміністративною статтею 20.3.3 КпАП Росії – про «дискредитацію російської армії». Суми стягнень, призначених судом, становлять від 30 до 50 тис. рублів. Чотири особи отримали за це адміністративні арешти від 10 до 15 діб.
За даними «Верстки», найчастіше в Криму визнавали пісню «Червона калина» такою, що «дискредитує» російську армію, відому як гімн українських січових стрільців. За неї в Криму оштрафували щонайменше дев'ятьох осіб.
Молоді люди на майдані Незалежності в Києві на День Незалежності України, 24 серпня 2016 року
Видання зазначає, що у Криму приводом для переслідування може бути «будь-яке публічне вираження симпатії до України».
«Під суд на півострові віддають не лише тих, хто виступає проти війни, а й тих, хто голосно слухає українську музику чи викладає фото у вишиванці. Найчастіше кримські поліцейські не обмежуються протоколами і змушують місцевих жителів записувати відеовибачення перед «громадянами Росії», пише видання.
Що заборонили слухати та співати у Криму?
У серпні в Криму оштрафували трьох дівчат-аніматорів (на 15 тис. рублів кожну – КР), які танцювали в аквапарку Алушти під пісню «Гуляночка» Вєрки Сердючки. У ній є слова «Ще не вмерла Україна, если мы гуляем так».
Вєрка Сердючка
Силовики оприлюднили відео, на якому учасниці танців вибачаються за це, зізнаються у любові до Росії та її президента, а потім співають пісню зі словами «Владимир Путин – молодец!». Раніше за публічне прослуховування цієї пісні вже переслідували кримчан. Російська влада Криму вважає цю пісню «недоречною» у контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
Крим.Реалії публікували хіт-парад, за який можна постраждати на півострові. Хоча пісні, що увійшли до нього, офіційно не заборонені в Росії. Штраф за дискредитацію Росії в грудні 2022 року присудили двом жителям селища Кіровське, які слухали в машині біля магазину пісню «Стефанія». З нею український гурт Kalush Orchestra у 2022 році переміг на пісенному конкурсі «Євробачення».
Kalush Orchestra
До цього в Криму переслідували учасників кримськотатарського весілля, на якому лунала ця пісня. Позиція цих людей невідома, оскільки її публічно не заявляли. Зв'язатися з ними Крим.Реалії не вдалося. Часто у кримчан виникають проблеми через пісню «Червона калина», оскільки російські силовики розцінюють її як «гімн українських націоналістичних організацій, діяльність яких у Росії заборонена», зазначає «Верстка».
За цю пісню в Криму з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну оштрафували, за даними видання, щонайменше дев'ятьох людей. Трьох – за те, що вони включили пісню на весіллі, двох – за те, що голосно слухали її у своїх машинах і привернули увагу перехожих, ще двох – за те, що співали пісню біля магазину.
«Сьогодні вони під Сердючку танцюють, а завтра по нас прилетить»
У більшості випадків переслідування кримчан загалом і за українські пісні, зокрема, ініціює провоєнний блогер із Феодосії Олександр Таліпов. Він публікує у своєму Telegram-каналі «Крымский смерш» персональні дані кримчан, образи та погрози на їх адресу.
Олександр Таліпов
«Дивлюсь, зараз у мережі поширюється «плач Ярославни» з приводу нібито несправедливо покараних за танці під «Ще не вмерла Україна». Нічого страшного деякі не бачать, українські пісні не заборонені, протокол не треба складати, звільняти тим більше, змушувати перепрошувати – свавілля. Не важливо, чоловік чи жінка ведуть антиросійську діяльність. Сьогодні вони під Сердючку танцюють, а завтра по нас за їхніми наводками прилетить», – пояснює свою діяльність Олександр Таліпов.
У Кримській правозахисній групі переслідування кримчан за українські пісні називають «злочином проти людяності, який має ознаки геноциду», оскільки так «здійснюються спроби знищення української ідентичності» мешканців півострова.
«Істерика та слабкість окупантів»
Масовими переслідуваннями кримчан за українські пісні російська влада демонструє «власну слабкість і страх», вважає кримський історик, представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК) Андрій Іванець. За його словами, практики репресій за приватне прослуховування чи виконання українських пісень не було навіть у найскладніші часи придушення української мови в Російській імперії.
Андрій Іванець
«У другій половині ХІХ століття в Російській імперії було заборонено публічно виконувати українські пісні, наприклад, у театрах і на публічних заходах. Але щоб переслідували людей просто за прослуховування чи виконання українських пісень, наприклад, на весіллях чи в дружніх компаніях… Такого не було навіть тоді. За виконання українських пісень у вузькому колі, як зараз у Криму, можна було постраждати хіба що за часів сталінізму. І то, карали в основному за пісні репресованих авторів. Наприкінці XX і в XXI століттях таких випадків пригадати складно. Те, що ми бачимо в Криму сьогодні – свідчення істеричної поведінки окупантів і відчуття ними власної слабкості. Це нова форма репресій, яких не було в попередні роки окупації Криму», – розповів він Крим.Реалії.
Загалом у Криму, за підрахунками «Верстки», з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну за «дискредитацію російської армії» оштрафовано щонайменше 377 осіб. Десятки справ, згідно із судовими документами, заведено на кримчан за доносами їхніх знайомих. У Представництві президента України в АРК, у свою чергу, заявляють про 473 штрафи за антивоєнні акції.
Загальна сума штрафів, винесених у Криму за статтею 20.3.3 КоАП Росії з березня 2022 року, за даними генпрокурора України Андрія Костіна, становить понад 12 млн рублів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
