В анексованому Криму зростає кількість могил військовослужбовців російської армії, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. Кримські військові втрати Росії, за мінімальними підрахунками Представництва президента України в АРК, наближаються до трьох сотень людей. Помітні вони вже й візуально – за пам'ятними знаками на їхню честь, які російська влада Криму встановлює на кримських вулицях. Крим.Реалії продовжують стежити за тим, що відбувається на півострові, поки Росія воює з Україною.
Скільки кримчан воюють проти України у лавах російської армії, достеменно невідомо. На початку вересня минулого року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомляв, що на фронт поїхали 1,2 тисяч кримських «добровольців». Скільки їх вирушили туди внаслідок російської мобілізації, наразі невідомо. Ці дані російська влада публічно не оголошує.
Мітинг, присвячений проводам російських військовослужбовців 47-ї мотострілецької дивізії на війну в Україні, Севастополь, 27 вересня 2022 року
Невідома й інформація про кримські військові втрати Росії.
Але те, що загибель російських військових із Криму є масовою, доводять усе нові й нові некрологи та військові меморіальні дошки, яких на Кримському півострові стає дедалі більше.
Секретна статистика
Скільки кримчан, які вступили до лав російської армії, вже загинули під час війни з Україною, достеменно невідомо. В офіційних російських джерелах такої статистики немає. Важко відстежити цю інформацію і за кількістю трун, що приходять на півострів із зони бойових дій. Більшість загиблих військових ховають скромно і тихо, без медійного супроводу. Дізнатися прізвища загиблих вдається з поодиноких некрологів у соцмережах і телеграм-каналах.
Кладовище у Севастополі, могили морпіхів 810 обрмп ЧФ Росії
Свої підрахунки проводять у Представництві президента України в АРК. Станом на кінець жовтня 2022 року в Криму відомством було зафіксовано щонайменше 187 фактів поховання загиблих російських військових.
Станом на початок 2023 року могил російських військових у Криму вже 243, стверджують у Представництві президента України в АРК.
Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без висвітлення у місцевих ЗМІ
Представництво президента України в АРК
«З них 143 загиблі, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без висвітлення у місцевих ЗМІ», – зазначають в українському відомстві.
Таким чином, протягом двох місяців, за найменшими підрахунками, кількість могил російських військових у Криму зросла на пів сотні. А порівняно із початком вересня – майже на сотню.
Перевірити ці дані, враховуючи бойові дії, що тривають, і анексію Кримського півострова, редакція не може. Проте суттєві військові втрати Росії помітні у Криму неозброєним оком. Меморіальні дошки почали масово відкривати торік восени та у грудні.
На честь російських військових – стіни та вулиці
Меморіальна дошка та куточок пам'яті у сімферопольській гімназії №1 з'явилися у грудні на честь її випускника, військовослужбовця Чорноморського флоту Росії Владислава Дорохіна, який загинув під час повномасштабного вторгнення в Україну, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов.
Загиблого Владислава Дорохіна посмертно нагороджено званням Героя Росії та російським Орденом мужності.
Сергій Аксьонов (праворуч) на відкритті меморіальної дошки у Сімферопольській гімназії №1 на честь військовослужбовця Чорноморського флоту Росії Владислава Дорохіна, 15 грудня 2022 року
За словами Сергія Аксьонова, військовослужбовець «загинув, рятуючи своїх поранених товаришів». За даними російських джерел, 21-річний Владислав Дорохін був випускником Кримського університету культури, мистецтв і туризму, на фронт потрапив у складі 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Чорноморського флоту та загинув влітку 2022 року «смертю хоробрих» у селі Єгорівка Донецької області, підконтрольному угрупованню «ДНР».
На честь нього та інших учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну російська влада Сімферополя назвала кілька міських вулиць. Таке рішення ухвалили депутати російської міськради наприкінці грудня минулого року.
Зокрема, вулиці Сімферополя названі іменами російських військовослужбовців Владислава Дорохіна, Максима Дзюбіна, Віктора Гудкова та Максима Старовойтова.
Максим Старовойтов, за даними кримських ЗМІ, був старшим матросом, кулеметником другої роти 382-го окремого батальйону російського міста Темрюк, служив у 810-ій окремій гвардійській бригаді морської піхоти Чорноморського флоту. Загинув у квітні 2022 року в боях за Маріуполь, нагороджений російським Орденом мужності посмертно.
Віктор Гудков, за даними Крим.Реалії, до російської анексії Криму служив у Збройних силах України, а 2014 року перейшов на службу до російської армії. Служив у 126 окремій бригаді берегової оборони Військово-морського флоту Росії. Обставини його загибелі невідомі.
Про Максима Дзюбіна у відкритому доступі інформації не знайшлося.
«Герої» Армянська
Наприкінці грудня меморіальна дошка на честь російського єфрейтора, навідника гранатометного взводу мотострілецького батальйону військової частини № 12676 Дмитра Грибенштейна, з'явилася на будівлі Армянського коледжу хімічної промисловості.
Меморіальна дошка в Армянську на честь російського військовослужбовця Дмитра Грибенштейна, який загинув під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 28 грудня 2022 року
За інформацією підконтрольних російській владі кримських ЗМІ, військовослужбовець, який загинув, раніше навчався в цьому коледжі. Коли і за яких обставин він загинув, не повідомляють.
Раніше в Армянській школі №4 також з'явилася меморіальна дошка із зображенням її випускника – російського військового Олексія Онопченка.
Меморіальна дошка в Армянську на честь російського військовослужбовця Олексія Онопченка, який загинув під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 17 листопада 2022 року
За даними глави російської адміністрації Армянська Василя Теліженка, молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення морської піхоти 810 окремої гвардійської бригади морської піхоти імені Жукова посмертно нагороджений російським Орденом мужності «за мужність, відвагу та самовідданість, виявлені при виконанні військового обов'язку».
Відомо, що 810-та бригада брала участь у захопленні південних областей України та виконувала завдання з окупації Маріуполя Донецької області.
Багатоповерхові будинки в Маріуполі, зруйновані внаслідок російських обстрілів, архівне фото
За даними кримських пабліків, Олексій Онопченко народився в Армянську, з 2020 року служив у російській армії, а з 2021 року підписав контракт у військовій частині № 13140 в Севастополі, загинув під час боїв за Маріуполь у віці 20 років.
Стели та алеї імені загиблих
У Севастополі наприкінці минулого року висадили алею кипарисів і туй з іменами загиблих учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
https://ru.krymr.com/a/32145018.html
За даними агентства Reuters, на алеї висаджено 71 кипарис, кожен з яких носить ім'я російських військових, у тому числі загиблих на затопленому крейсері «Москва» та українському острові Зміїному.
https://ru.krymr.com/a/32057730.html
У кримському селищі Первомайському наприкінці грудня минулого року відкрили меморіальну стелу з іменами загиблих російських військовослужбовців у війні проти України. На ній розмістили таблички з іменами шістьох загиблих: Іллі Шарабаріна, Олексія Гусєва, Олександра Ігнатова, Івана Лазарчука, Сергія Германова та Сергія Степаненка, повідомляє телеграм-канал «ЧП Северный Крым».
У російських джерелах згадується, що 24-річний Ілля Шарабарін загинув 9 вересня 2022 року під час воєнних дій у селі Золота Балка на Херсонщині. Президент Росії Володимир Путін нагородив його посмертно російським орденом Мужності «за самовідданість, мужність та відвагу, виявлені при захисті Вітчизни та виконанні військового обов'язку».
Про решту військовослужбовців із цієї меморіальної стели інформації у відкритому доступі не знайшлося. З інформації на самій стелі відомо, що наймолодшому з них було 24 роки, а найстаршому – 44 роки. Усі вони – уродженці різних кримських сіл.
Мітинг, присвячений проводам російських військовослужбовців 47-ї мотострілецької дивізії на війну в Україні, Севастополь, 27 вересня 2022
Втрати Росії у повномасштабній війні з Україною, за даними Генштабу ЗСУ, наблизилися до 110 тисяч.
Російська влада, включаючи Міноборони цієї країни, ці дані публічно не коментує і власну статистику втрат публікує рідко.
Російські журналісти та волонтери на початку грудня 2022 року підтвердили загибель 10 тисяч російських військових у війні з Україною.
За їхніми даними, із загальної кількості загиблих 1509 осіб, тобто 15%, – офіцери (чотири генерали та 49 полковників), а найбільша кількість втрат (17%) припадає на піхоту.
Перевірити ці дані в умовах воєнних дій неможливо.
Крим.Реалії готові надати слово родичам загиблих на війні російських військовослужбовців із Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
