«Вагнер», «Беркут» та компанія. Кого прославляють російські Z-меморіали у Криму

Джерело:  ua.krymr.com  /  16:57, 18 Березня 2024

Поки російська влада замовчує свої втрати під час повномасштабного вторгнення в Україну, в анексованому Криму зростає кількість могил російських військовослужбовців. За два роки, доки тривають бойові дії, на півострові відкрили низку меморіалів, присвячених «героям СВО»

В анексованому Росією Криму один за одним з'являються меморіали на честь вбитих учасників повномасштабного вторгнення в Україну. Культ слави російських військових захоплює дедалі більше регіонів півострова. Крим,Реалії з'ясували, що багато хто з тих, чиї імена вибиті на цих пам'ятних плитах, навряд чи могли розраховувати на почесті за життя. Хтось зраджував присязі, а хтось мав проблеми із законом.

Поки російська влада замовчує свої втрати під час повномасштабного вторгнення в Україну, в анексованому Криму зростає кількість могил російських військовослужбовців. За два роки, доки тривають бойові дії, на півострові відкрили низку меморіалів, присвячених «героям СВО» (спеціальною військовою операцією в Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР). Багато імен на них залишаються невідомими широкому загалу. Крим.Реалії вирішили це виправити.

Керченський пантеон

У грудні минулого року у сквері Афганців у Керчі встановили меморіал на згадку про російських військовослужбовців, яких вбили на війні з Україною. Там представлено 26 прізвищ.

Меморіал у Керчі на честь російських військовослужбовців, вбитих під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Крим, 8 грудня 2023 року

Меморіал у Керчі на честь російських військовослужбовців, вбитих під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Крим, 8 грудня 2023 року

Серед них Крим.Реалії ідентифікували десяток найманців з російської ПВК «Вагнер»: Віталія Ісаєва, Антона Шперліна та Максима Пивоварова, Олексія Миронова, Владислава Катрича, Дениса Машиця, Олега Трубіцина, Володимира Наумкіна, Микиту Роздорського-Чумака та Сергія Василенка – добровольця зі штурмового загону «Крим».

Вагнеровці брали участь на боці російських військ у найзапекліших боях на землях України. Однією з найгарячіших точок фронту було місто Бахмут Донецької області. Його росіяни окупували у травні 2023 року.

Вагнеровець у Бахмуті. Україна, 2023 рік

Вагнеровець у Бахмуті. Україна, 2023 рік

Разом із вагнерівцями на керченському пантеоні представлений Володимир Наумкін. Він відомий тим, що до російської анексії Криму служив у спецпідрозділі «Беркут» МВС України. Контракт із російською армією підписав у квітні 2023 року. Вбитий через чотири місяці в районі Старомайорського Донецької області.

Кирило Захаров

Кирило Захаров

Ще один колишній український військовослужбовець із цього меморіалу – Кирило Захаров. У 2011 році він служив у внутрішніх військах МВС України в Рубіжному Луганській області, потім перейшов на службу за контрактом у батальйоні морської піхоти у Керчі. На початку 2014 року підтримав російську анексію Криму та перейшов служити до лав морської піхоти Росії, брав участь у першому військовому параді в Керчі, допомагав зводити арки російського мосту через Керченську протоку. У лютому 2022 року вирушив воювати з Україною у рамках повномасштабного вторгнення Росії. За даними проросійських пабліків, убитий у боях за Бахмут.

Разом з ними представлені загиблі російські кадрові військові та мобілізовані керчани. Серед них – керчанин Володимир Чеботарьов, який загинув у перший же день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Батьки їздять автомобілем з його портретом.

«Честь» Бахчисараю

На Z-меморіалі у Бахчисараї представлено 25 імен. Це кадрові російські військові та добровольці.

Меморіал у Бахчисараї на честь російських військовослужбовців, вбитих під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Крим, 23 лютого 2024 року

Меморіал у Бахчисараї на честь російських військовослужбовців, вбитих під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Крим, 23 лютого 2024 року

Серед них ми знайшли представників ПВК «Вагнер» – Руслана Зозуліна та Вадима Вуколова. Про останній Крим.Реалії писали раніше.

Вадим Вуколов

Вадим Вуколов

Вадим Вуколов родом із Макіївки Донецької області, але з дитинства жив у Криму. Вирушивши воювати проти України, потрапив у полон. У лютому 2023 року розповідав, що з 14-річного віку постійно потрапляв до місць ув'язнення за крадіжки та викрадення. Тому до 2022 року він не мав жодного паспорта. Погодився воювати з Україною, коли до закінчення терміну його ув'язнення залишалося менше півтора року. Стверджував, що таким чином хотів «змінити своє життя, зупинитися з в'язницями».

Проукраїнський Telegram-канал «Кримський вітер» повідомляв, що Вадим Вуколов незабаром був звільнений із полону внаслідок обміну. Але знову вирушив на фронт і був убитий.

Жертви Південного фронту

Ще 20 прізвищ російських військовослужбовців зібрано на меморіалі у селищі Гвардійському Сімферопольського району.

Меморіал російським військовим із Криму, вбитим під час повномасштабного вторгнення Росії до України. 9 травня 2023 року

Меморіал російським військовим із Криму, вбитим під час повномасштабного вторгнення Росії до України. 9 травня 2023 року

Усі представлені там – кадрові російські військові, які служили у військових частинах Гвардійського. Судячи з некрологів, які є у відкритому доступі, більшість цих військовослужбовців загинула на півдні України, переважно на Херсонщині. Там же знайшли свою смерть багато російських військовослужбовців, чиї імена вказані на Z-меморіалі у селищі Красногвардійське.

Меморіал у селищі Красногвардійське на честь російських військовослужбовців, убитих під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Крим, 20 квітня 2023 року

Меморіал у селищі Красногвардійське на честь російських військовослужбовців, убитих під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Крим, 20 квітня 2023 року

На пам'ятній плиті заявлено, що російські військовослужбовці «у виконанні службового обов'язку загинули смертю хоробрих». Вони служили у різних військових частинах РФ. Деякі були у складі 126-ї бригади берегової оборони ВМФ Росії з Перевального Сімферопольського району. Цей підрозділ завдав великих втрат на херсонському напрямку у 2022 та 2023 роках.

Пам'ятник присвячений «громадянам Красногвардійського району». Хоча не всі російські військові, чиї імена написані на ньому, родом із цього району. Скільки всього кримчан у лавах російської армії загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії до України, достеменно невідомо. Російська влада ці дані не розголошує.

ослужбовців із Кримського півострова, які загинули під час бойових дій проти України. За даними Представництва президента України в АРК, в анексованому Криму поховано щонайменше 694 російських військовослужбовців, убитих на війні проти України. 525 із них, ймовірно, були громадянами України, зазначають у відомстві. Кількість таких поховань може бути більшою, оскільки значна частина їх проходить без публічного освітлення.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Вгору