Десятки готових коміксів та ескізів до нових творчих робіт уже підготував воїн Харківського окремого батальйону територіальної оборони головний сержант взводу Руслан.
У перші ж дні від початку широкомасштабного вторгнення росії на українську землю 51-річний харків’янин добровільно, не чикаючи на повістку, прийшов до свого районного територіального центру комплектування та соцпідтримки.
У військовій установі чоловік попросив лише про одне: неодмінно направити його до якоїсь бойової частини, аби бити окупантів.
— У моїй сім’ї все побудовано на принципах патріотизму та любові до України, — каже Руслан. — На цих постулатах ми з дружиною Наталією виховуємо двох дітей. Тож, інших варіантів, окрім як піти до військкомату, наприкінці лютого я й не розглядав.
Цікаво, що ще донедавна харківський тероборонівець працював технологом та конструктором у приватному дитячому видавництві.
— 45 років свого життя я щось постійно малюю. Цього ніде не вчився, адже це мені просто подобається і без цього довго не можу. Ще пів року тому видавав книжки для дітей до п’яти років. На думку нашого видавництва, саме в цьому ранньому віці маленька людина активно розвивається і книжки — найкращий і перевірений засіб, що допомагає пізнавати наш світ. При цьому саме малюнки, які я готував, добре підтримують той вогник цікавості в головах дітей, — вважає військовослужбовець ЗСУ.
Через прихід війни на рідну Харківщину Русланові довелося поміняти тематику своїх творчих робіт із суто цивільної на військову.
— У перші ж тижні моєї служби почали народжуватися цікаві малюнки. Іноді героями моїх коміксів ставали реальні люди, а бувало й так, що малював по кумедних розповідях наших досвідчених воїнів. Пізніше все це я реалізовував на папері та саме в такому гумористичному варіанті, як комікси. Адже, військові жарти — це дуже потужна зброя, що висміює наших ворогів, а українців — прославляє, — вважає Руслан.
На його думку, комікси допомагають армійцям легше переносити труднощі, а цивільним людям — зрозуміти, як живуть солдати на передовій.
За словами захисника України, він збирається воювати з московитами до остаточної перемоги. Щодо ж творчої роботи, то головний сержант взводу Руслан й надалі малюватиме комікси чи картини, що після війни можливо виставлятимуться як окремі виставки.
