На окупованій Донеччині з початком літа розпочався новий «період пекла» — тепер місцеві звинувачують не лише «бандерівців» та окупантів, а й приїжджих на «трагікурорти» росіян.
Фото Маріуполя після "звільнення" з відкритих джерел
Відколи на Донеччині температура стабільно тримається на рівні понад 22°, туди почали приїжджати росіяни. Так званий туризм на руїнах набирав обертів ще з моменту окупації області, а відколи Маріуполь офіційно став одним із найбільш знищених росіянами міст — він став «улюбленцем» серед росіян. Ті їдуть дивитися на згорілі будинки й навіть організовують кількаденні тури, під час яких не приховують того, що донеччани, зокрема й «погорілі» маріупольці для них — не люди, а другосортні створіння. Принаймні це вони заявляють у вічі місцевим.
«Люди приїжджають з дітьми сюди. Є такі, які взагалі приїхали на кілька місяців чи тижнів сюди, і їх нізвідки не виженеш! Для них гулянки влаштовуються в ресторанах, на які ми навіть не дивимося, бо там ціни за шматок хліба — більші, ніж ми отримуємо від росії!
Але вони приїжджають до нас, у Маріуполь, і вони не пережили того, що ми. У нас на очах вбивало уламками людей, а вони тепер приїжджають і вернуть носи від нас, називають нас бомжами. А в декого тут вся сім'я лежить у гробах", — обурюється донеччанка Ірина, яка не виїжджала з Маріуполя з початку повномасштабного вторгнення.
Жінка додає: нерідко «гості» дозволяють своїм дітям навіть тикати пальцями у людей, в яких відсутні кінцівки — це дорослих не турбує, дітей вони ніяк не обмежують ні в діях, ні у словах.
«Біжить щеня, тикає пальцем — каліка. А та (мати — ред.) йде собі, навіть не оглядається. При нас „масквічі“ розказують, як тут страшно, негарно й що вони бояться всього торкаться, щоб не підчепити якусь „заразу“. А на фоні будинків фотографуються, посміхаються — нікого не цікавить, скільки там вмирало і поховано людей», — обурюється Ірина.
«Бацильні» фонтани й безхатченки у Маріуполі
Водночас і місцеві, серед яких немало приїжджих, влаштовують собі курорт… у фонтанах. На це неодноразово жалілися, оскільки у дітей є так званий «дитячий» фонтан, де вони можуть і купатися, і бігати напівоголеними. Однак фонтан «для дорослих» в окупованому Донецьку постійно стає об'єктом купання дітей… і безхатченків, для яких вода в ньому — чи не єдина можливість помитися, попри обіцянки влади створити «спільні омивальні», які діяли, наприклад, у Маріуполі (з горем наполовину) майже увесь минулий рік.
«Оці діти, які купаються в фонтані, і їх кінчені батьки, які спокійно дивляться на це зі сторони й дозволяють це робити! Є дитячий фонтан, сиділи б собі там на струї, як раніше, але ні - їм хочеться у цей фонтан лізти, купаться, як у басейні! І це я ще нічого не кажу за бомжів, які миються в фонтані, миють свої пахви. Соромно повинно бути дорослим людям, ви ж не ВДВшники», — обурюються донеччани в місцевих чатах.
Крім того, люди найбільше обурені тим, що в місті досі бродять безпритульні, і здається, що їх стає більше. За словами російських пропагандистів, станом на зараз абсолютно всі мешканці мають житло і місце для ночівлі. Однак насправді вулицями бродять люди з зимовими куртками, в шапках та резинових домашніх капцях. У багатьох ці речі - єдине, що в них лишилося з лютого 2022 року. Однак тепер ці люди, які пережили найбільші страхи в житті, чують від росіян, що вони можуть бути «заразні» чи «бацильні». А кожен приїзд москвичів стає для них фактично цирковою виставою, де замість тварин і клоунів — погорілі маріупольці.
«росія такого не робить — не дає де жити дітям-сиротам»
«Цікавіше» жити за маріупольців, у яких згоріли будинки, лише дітям-сиротам. Ті, хто лишилися в місті без даху над головою і бодай якоїсь рідні, тепер вимушені перебиватися «подачками» небайдужих, тому що так звана влада ніяк не допомагає сиротам.
«Я сирота, у мене немає житла — винаймаю кімнату в приватному будинку за 5 тисяч рублів, але мені вже не платять два місяці. Я вже куди тільки не ходила — всі мені кажуть, що в Маріуполі немає такої функції як давати житло дітям-сиротам», — розповідають у місцевому телеграм-каналі.
Водночас росіяни від цієї проблеми, на відміну від маріупольців, убезпечені - там сиротам справно дають житло, а виплати не затримують (або ж повністю припиняють, як у частих випадках).
«У Челябінську моїй племінниці-сироті дали житло. Може, зараз закони росії на нашій території не працюють, але в росії дітей-сиріт ставлять на чергу на житло», — визнає маріупольчанка Оксана.
