За рік і 9 місяців повномасштабної війни російські суди в анексованому Криму винесли 472 ухвали про притягнення кримчан до відповідальності за дискредитацію збройних сил РФ. Таку статистику публікує «Крим SOS». За даними російського правозахисного проєкту «ОВД Инфо» та видання «Верстка», анексований Росією Крим випереджає більшість регіонів РФ за кількістю таких справ (попереду лише Москва та Петербург). Частина була порушена після доносів.
Скільки таких справ на півострові? За що в Криму зараз можуть покарати штрафом чи переслідувати за кримінальними статтями? Яка роль влади у появі доносів і що це говорить про стан українського суспільства? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив з аналітиком «Крим SOS» Євгеном Ярошенком і редактором проєкту «Безсмертний барак» Андрієм Шалаєвим.
Норма про «дискредитацію російської армії» в російському законодавстві з'явилася 4 березня 2022 року, майже у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розповідає аналітик «Крим SOS» Євген Ярошенко. І покарання за це може бути як штраф, так і позбавлення волі, зазначає він.
Євген Ярошенко
«Адміністративна відповідальність – це штраф від 30 до 50 тисяч рублів. Але якщо порушення відбувається повторно протягом року, це тягне за собою кримінальну відповідальність. У кримінальній відповідальності є дуже широке поле для покарання. Це може бути штраф, позбавлення волі умовно і можливе реальне позбавлення волі строком на 5 років», – пояснює правозахисник.
Цього року російський парламент затвердив поправки до законів, що розширили перелік дій, які підпадають під визначення «поширення фейків про російську армію». За них загрожує кримінальна відповідальність, зазначає Ярошенко.
«Дискредитацією можуть бути дії, спрямовані не лише на військовослужбовців армії країни-агресора, а й учасників добровольчих формувань і всіх учасників повномасштабної війни, у тому числі незаконних збройних формувань із так званих «ДНР/ЛНР» (терористичні угруповання, що контролюють частини Донецької та Луганської областей України – КР) та приватної військової компанії «Вагнер», – каже Євген Ярошенко.
Притягнути до відповідальності російські силовики можуть за публікації в соціальних мережах, репости новин з українських ресурсів, повідомлення у групових чатах і публічні висловлювання на підтримку України.
«Наприклад, за гасло «Слава Україні! Героям слава!». Також це можуть бути написи, точніше дії, спрямовані проти символіки російського вторгнення, наприклад, знімання стікерів із буквою Z або зафарбовування рашистських символів. Усе частіше, з початку осені минулого року під дискредитацію потрапляє прослуховування українських пісень... Вірогідність, що хтось включить пісню «Океану Ельзи» і за це буде переслідування, значно нижча, ніж, наприклад, якщо це буде «Червона калина», «Байрактар» та подібні пісні», – розповідає Євген Ярошенко.
За проукраїнську позицію 8 листопада затримали та оштрафували на 40 тис. рублів доцента «Кримського федерального університету» Дмитра Толстенка. Першим про це повідомив Telegram-канал «Крымский смерш» блогера Олександра Таліпова, який послідовно вишукує в Криму тих, хто якось показує свої антивоєнні чи проукраїнські настрої. Цей канал опублікував і відео затримання – без заблюреного обличчя, на відміну від офіційної публікації російського МВС. Затримання доцента відбувалося в навчальній аудиторії серед лекції.
Олександр Таліпов
Схожих матеріалів на цьому каналі, де відбуваються пошуки людей з українською позицією та їх публічне переслідування, десятки. Отримати коментарі самого Таліпова не вдалося. Раніше він заявляв про небажання спілкуватися з Крим.Реалії.
Водночас правозахисники не можуть сказати, який відсоток від судових постанов про притягнення до адміністративної відповідальності пов'язаний із доносами. Але, як зазначає Євген Ярошенко, можна припустити, що у Криму, де мешкає понад два мільйони людей, проконтролювати дії кожного неможливо. Тому російська влада стимулює атмосферу доносів.
Проблема не в самих доносах, а в тому, що російська влада створює для них сприятливе середовище, також зазначає редактор проєкту «Безсмертний барак» Андрій Шалаєв. Так простіше залякувати людей та утримувати владу, заявив він в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Олександр Шалаєв
«Влада заохочує, поліція заохочує, ФСБ. Усе це створює сприятливі умови. Як гриби, розумієте? Створено сприятливі умови – вони ростуть. Тут те саме. Створено всі умови, щоб у Криму [їх було] якнайбільше. Створено мережу так званих сексотів – секретних співробітників, які працюють, і всі умови дозволяють якнайбільше доносів приймати, якнайбільше їх реалізовувати та наводити вироки у вигляді позбавлення волі», – розповідає Андрій Шалаєв.
Процес переслідування за дискредитацію російської армії у Криму не припиняється. А ось інформація про кількість таких вироків дещо відрізняється. Якщо «Крим SOS» говорить про 472 постанови, блогер Олександр Таліпов у Telegram-каналі «Кримський смерш» рапортує про 500.
Статистику справ за дискредитацію російської армії на середину 2023 року наводять у Представництві президента України в АР Крим. За їхніми даними, за цей період до адміністративної відповідальності притягнули 443 особи, з яких стягнули майже 15 млн рублів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
