КРИМ – Журналісти Крим. Реалії виявили понад 220 російських військових об'єктів у Криму. Абсолютна їх більшість розташована в густонаселених містах, дуже близько до житлових будинків, шкіл і лікарень. Створюючи та розміщуючи такі об'єкти, російська влада і командування армії РФ сприяли виникненню зон підвищеної небезпеки для цивільного населення. Як кримчанам, які живуть поряд з військовими об'єктами Росії, максимально убезпечити себе та своїх близьких, читайте у цьому матеріалі.
Важливо, щоб кримчани знали, що розташовано поруч, були добре поінформовані та мали змогу правильно діяти за певних ситуацій, пишуть кримські журналісти. В анексованому Криму спостерігається підготовка до оборони, на сайтах російських адміністрацій міст почали публікувати списки укриттів на випадок повітряної тривоги.
Мапа військових об'єктів у Криму. Скріншот
За рік повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України, деякі кримські промислові підприємства почали активно виконувати замовлення російського оборонного відомства, ставши згідно з нормами міжнародного права законною ціллю для ударів ЗСУ при деокупації Криму.
Експерт міжнародного права, професор Борис Бабін попереджає, що, наприклад, завод «Фіолент», розташований у центрі Сімферополя, у щільній житловій забудові є законною ціллю для ударів української армії. Експерт розповів Крим.Реалії, що «міжнародне право чітко відносить підприємства, які виготовляють військову продукцію, до законних військових цілей, а незаконна окупаційна влада прямо і багаторазово заявляє, що на заводі «Фіолент» виготовляють так зване оборонне замовлення».
Вся попередня «бавовна», що сталася в самому Криму, чи то в Новофедорівкці, чи нещодавня пожежа в Козачій бухті, обходилися без жертв серед мирного населення
Борис Бабін
«При цьому діяльність підприємства не має гуманітарного значення, оскільки, наприклад, це не хлібозавод і не водоканал, вся його продукція не призначена для задоволення базових потреб кримчан. Тому «Фіолент», як і низка інших, підконтрольних агресору [військових] підприємств, – це цілком законна військова ціль. Що ж до житлової забудови, то можу лише зазначити, що вся попередня «бавовна», що сталася в самому Криму, чи то в Новофедорівкці (селище в Сакському районі, поряд з яким розташована російська авіабаза – КР), чи нещодавня пожежа в Козачій бухті (на нафтобазі ЧФ РФ у Севастополі – КР), обходилися без жертв серед мирного населення. Якщо говорити, наприклад, про вибите скло та окремі пошкоджені машини громадян, то такі супутні збитки міжнародне право в принципі не виключає, за умови, що основною метою удару був саме військовий об'єкт як законна військова ціль», – повідомив Бабін.
Завод «Фіолент» у Сімферополі, квітень 2022 року
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) розповів, що у підприємства «Фіолент» з початку повномасштабної війни вчетверо зріс обсяг замовлень, зокрема це й держоборонзамовлення. При цьому російська влада виділила 40 млн рублів субсидій і ще 70 млн має надійти на оновлення верстатного парку заводу.
Представник Крайової Ради українців Криму, фахівець у сфері міжнародного гуманітарного права Сергій Мокренюк також звертає увагу кримчан, що перебування в безпосередній близькості до військових об'єктів може загрожувати здоров'ю, оскільки військові об'єкти на окупованому Кримському півострові є законними цілями для Збройних сил України.
Я бы не рекомендовал крымчанам посещать военные объекты, и, по возможности, держаться подальше от них
Сергей Мокренюк
«Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, об'єкти, що використовуються ворогом для військових потреб, є абсолютно законною ціллю для нападу. Жодних сумнівів, що об'єкти оборонної промисловості, які окупанти використовують у Криму для забезпечення своїх військових потреб, можуть зазнавати нападу з боку ЗСУ. Ми вже бачили, як наші збройні сили успішно атакували військові об'єкти по всьому півострову. Ми знаємо всі місця дислокації військових частин ворога. Людям, які не є військовими, важливо знати, що у випадках, коли на таких об'єктах перебувають цивільні особи, статус об'єкта як військового не змінюється. Він все одно є законною ціллю нападу. Відповідно, жителі Кримського півострова повинні розуміти, що перебування в/на та поряд з такими об'єктами, як військові бази, склади, нафтобази, місця дислокації особового складу, заводи, що працюють на військову промисловість у Криму, несе загрозу їхньому життю та здоров'ю. Ці об'єкти і є причиною такої загрози. Я не рекомендував би кримчанам відвідувати військові об'єкти, і, по можливості, триматися подалі від них», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії правозахисник.
На військовій базі під Джанкоєм вибухнув склад із боєприпасами, 16 серпня 2022 року
Командир батальйону «Крим» у складі ЗСУ Іса Акаєв вважає, що навіть в активній військовій фазі деокупації Криму українська армія робитиме все, щоб зберегти мирне населення.
Наших громадян попереджатимемо і використовуватимемо кожну можливість, щоб евакуювати з небезпечних для життя зон
Іса Акаєв
«Головне управління розвідки МО України попереджає, що всім жителям тимчасово окупованого Криму бажано найближчим часом не перебувати поряд із військовими об'єктами армії агресора. Я думаю, що це попередження під час активної фази деокупації буде дуже актуальним. У будь-якому випадку намагатимемося, щоб не завдавати шкоди житлу людей, навіть якщо воно розташоване поруч із законними цілями для ЗСУ. Але, звичайно, вже зараз жителям, які мешкають поблизу таких об'єктів, потрібно дізнатися, де розташоване найближче укриття, мати запас найнеобхідніших продуктів і медикаментів. По можливості краще тимчасово переселитися подалі від таких об'єктів. Наших громадян попереджатимемо і використовуватимемо кожну можливість, щоб евакуювати з небезпечних для життя зон», – повідомив Крим.Реалії комбат.
Пожежа на російському військовому аеродромі «Бельбек» у Криму, 1 жовтня 2022 року. Скріншот з відео
Кримська активістка із Сімферополя Еміне Ібраїмова розповіла Крим.Реалії, що взагалі не спостерігає дій місцевої влади та спеціалізованих служб щодо роботи з населенням, які були б спрямовані на запобігання негативним наслідкам у разі ударів по військових об'єктах у Криму.
«Повідомляється тільки, що не можна знімати та викладати в соцмережах із прив'язкою до місцевості подібні удари, а жодної дієвої роботи з безпеки цивільного населення не проводиться. Кримчани, які мешкають поряд із військовими об'єктами, змушені самі шукати інформацію в інтернеті, як убезпечити себе в подібній ситуації», – зазначила активістка.
Російський блогер Олександр Горний, який переїхав після анексії до Криму, прогнозує, що в цій ситуації «стоятиме завдання особистого виживання...». Блогер радить кримчанам: «Не витрачайте час на зайве, не витрачайте гроші на непотрібне, створюйте особисту інфраструктуру для виживання себе та своїх близьких».
Підрив нафтобази у Севастополі 29 квітня є одним із факторів підготовки анексованого Криму до деокупації, заявляють у Збройних силах України. Найближчим часом російські військові об'єкти на Кримському півострові почнуть вибухати активніше, попередили в українській розвідці. Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що Київ має можливість «повернути окупований Крим без бою». Очільник української розвідки Кирило Буданов заявив, що контрнаступ ЗСУ «йде за планом». «Якщо коротко – це буде дивно і швидко», – зазначив він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
